3116
Відверто про потаємне
Вчора на сайті WikiLeaks були опубліковані перші документи, відправлені до Вашингтона із посольства США в Україні. З них випливає, що бізнесмен Дмитро Фірташ консультував президента Віктора Ющенка під час газового протистояння із Росією, а Юлія Тимошенко, за оцінками одного зі співрозмовників посла США Джона Теффта, при прийнятті рішень віддавала перевагу популізму, а не здоровому глузду.
Старі знайомі
Доповіді посольств США до держдепартаменту, що стали надбанням громадськості завдяки сайту WikiLeaks, в переважній більшості далекі від сенсаційних - у цих документах описуються відомі світові події, а інтерес представляє перш за все відвертість американських дипломатів. Вчора WikiLeaks опублікував першу партію депеш, складених диппредставництвом США в Україні. І хоча в загальний доступ потрапило лише 6 із 1139 депеш, написаних у Києві, українська частина листування відразу ж вибилася із загальної канви - оприлюднені дані виявилися сенсаційними.
Найбільший інтерес представляє документ, датований 10 грудня 2008 року, який проходив у базі держдепу під грифом "таємно". У ньому переказуються деталі бесіди тодішнього американського посла в Україні Вільяма Тейлора з українським мільярдером, власником Group DF Дмитром Фірташем. У цій бесіді пан Фірташ був досить відвертим. "Було помітно, що він прагне поліпшити свій імідж в очах США", - зазначає Тейлор.
Дмитро Фірташ повідомив, що знайомий з Віктором Ющенком "ще з часів" Помаранчевої революції "", є його "близьким другом" і "людиною, якій президент може повністю довіряти". Бізнесмен зазначив також, що був "неофіційним радником" пана Ющенка під час газової кризи 2006 року. Як відомо, після тодішньої газової війни Росії та України ексклюзивним постачальником російського і середньоазійського газу стала підконтрольна "Газпрому" і Дмитру Фірташу компанія RosUkrEnergo.
У 2008 році дружба Дмитра Фірташа з президентом, а також складні відносини із тодішнім прем'єром Юлією Тимошенко вплинули на розклад сил у парламенті, стверджується в документі. Бізнесмен розповів послу, що саме завдяки його втручанню створення коаліції Партії регіонів і БЮТ зірвалося "в останній момент, коли все було готове".
Тейлор попросив співрозмовника окремо прокоментувати його зв'язки із авторитетним підприємцем із Росії Семеном Могилевичем, якого США вважають одним із найбільш небезпечних злочинців у світі. Український мільярдер нібито визнав факт співпраці з ним, але пояснив, що не бачить в цьому нічого поганого. "На Заході просто не розуміють, що являла собою Україна після розпаду СРСР ... Щоб почати різні види бізнесу, потрібно було отримати дозвіл від Могилевича", - передав слова бізнесмена посол США.
"Дмитро Фірташ ніколи не приховував факт знайомства із Могилевичем, але він ніколи не вступав у ділове або комерційне партнерство з ним. Інформація про те, що Дмитру Фірташу потрібні будь-які дозволи для ведення бізнесу від пана Могилевича, є абсурдною і брехливою ", - заявили у прес-службі власника Group DF. Комерсант-Україна направив Дмитру Фірташу також кілька питань про його роль у політичному житті країни, проте той відмовився від відповіді. "Спілкування з послом Тейлором мало приватний і конфіденційний характер, і пан Фірташ дотримується позиції про нерозголошення інформації про цю зустріч", - пояснили у прес-службі.
Зв'язатися із Віктором Ющенком вчора не вдалося, у його прес-службі від коментарів відмовились. Між тим колишній глава секретаріату президента Олег Рибачук підтвердив факт участі Дмитра Фірташа у газових переговорах у 2006 році (див. інтерв'ю нижче). Ще один співрозмовник, близький до пана Ющенка, підтвердив, що спілкування президента із власником Group DF тривало і після 2006 року: "Вони дійсно часто спілкувалися, і в цьому немає нічого поганого. Президент, наприклад, звертався до нього за допомогою щодо участі в програмі "Зігрій любов'ю дитину" та інших проектів".
Примітно, що раніше Віктор Ющенко неодноразово спростовував свою причетність до введення RosUkrEnergo (RUE) на газовий ринок і стверджував, що не знає, хто є акціонером цієї компанії, вкрай негативно реагуючи на будь-яке згадування його імені у зв'язку з газовим посередником. "Мене звинувачують у тому, що я маю якесь відношення до RosUkrEnergo, - заявив Віктор Ющенко на засіданні Ради нацбезпеки і оборони в лютому 2009 року .- Я не хочу цього, мені це набридло слухати. Я не займався вашим смердючим газом .. . Маю честь про це вже не один раз говорити ".
Юлія Тимошенко, яка останні роки була, мабуть, головним противником Дмитра Фірташа і яка стверджувала, що у схемі постачання газу RUE з'явилася саме за посередництва президента Віктора Ющенка, вчора виявилася задоволена інформацією, що з'явилася.
"Кращих доказів цього, ніж доповідь американського посла, бути вже не може, - заявила Тимошенко, коментуючи опубліковану WikiLeaks листування .- Документ, який зараз з'явився, підтверджує, що реалії відрізняються від того, що говорив президент".
Популістка і невдахи
Другий блок документів, опублікованих на WikiLeaks, можна назвати звітами про політичну ситуацію в Україні. У ньому представлені аналітичні висновки як нинішнього посла США в Україні Джона Теффта, так і його попередників - Вільяма Тейлора і Джона Гербста. Так, в документі з грифом "конфіденційно", який датований 29 січня цього року, пан Теффт розповідає про ставлення кандидатів у президенти до теми національної безпеки і оборони. Посол зазначає, що цій темі "приділялось мало уваги і вона породжувала мало публічних дебатів".
При цьому він підкреслює, що навіть кандидати, від яких очікували такої риторики, наприклад від колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка, сконцентрувалися на більш популярних серед виборців темах - вирішенні економічних питань. "Були очікування, що колишній міністр оборони і голова парламентського комітету з питань оборони Анатолій Гриценко, який знявся для передвиборної реклами в камуфляжі, продовжить свою пронатовську і прозахідну риторику, - пише Джон Теффт .- Однак, навпаки, виборча кампанія Гриценка була націлена на широкі маси і зосереджена на більш насущних для виборців економічних і політичних питаннях ".
Остання телеграма посольства США в Україну, опублікована на WikiLeaks, датована 24 лютого і багато в чому присвячена Юлії Тимошенко, яка на той час вже програла президентську кампанію. У ній переказується розмова посла США з людиною, чиї ім'я та прізвище співробітники WikiLeaks вирішили тримати в секреті. У цьому документі Тимошенко називається "деструктивним" та "властолюбним популістом".
Джон Теффт передав до Вашингтона, що його співрозмовник критично відгукнувся про лідерські якості Юлії Тимошенко і розповів, що вона приймала політичні рішення, не дослухаючись до аргументованих рекомендацій. "Йому (співрозмовнику посла) було складно зрозуміти логіку Тимошенко в більшості випадків, за винятком тих рішень, при прийнятті яких вона керувалася авантюрним популізмом. Вона також була дуже впевнена в своїх власних рішеннях і вважала, що всі інші не мають рації", - переказує свою розмову із колишнім соратником пані Тимошенко Джон Теффт. За словами посла, його співрозмовник прийшов до висновку, що Юлія Тимошенко "просто хотіла консолідувати владу в своїх руках". "В її очах популізм допомагав зробити це, а реформи - ні", - цитує свого джерела пан Теффт.
Ще один звіт посольства США в Україні присвячений парламентським виборам 2006 року і був направлений до Вашингтону попереднім послом США в Україні Джоном Гербстом 30 березня 2006.
Не зважаючи на те, що більшість голосів тоді набрала Партія регіонів (32%), партією-переможцем виборів пан Гербст назвав БЮТ, яка, всупереч соціологічним опитуванням, які пророкували їй третє місце і близько 15% голосів, зуміла набрати 22% голосів і зайняти друге місце, залишивши позаду блок "Наша Україна".
"Найбільшим невдахою" парламентських виборів 2006 року Джон Гербст вважає тодішнього і нинішнього голову Верховної Ради Володимира Литвина, чия політична сила "Народний блок Литвина" не змогла подолати тривідсотковий бар'єр. Серед партій цієї характеристики удостоїлася "Наша Україна". "Погана організація 'Нашої України' на виборах 2006 року не обіцяє нічого доброго для переобрання Ющенка в 2009 році чи на наступних парламентських виборах у 2011 році, якщо вона не перебудує свою організацію", - резюмував Джон Гербст.
"Ющенко сказав мені з якогось приводу: "Слухай, переговори із Фірташем'"
Колишній глава секретаріату президента (2005-2006 роки) Олег Рибачук розповів спеціальному кореспондентові Сергію Сидоренку про те, коли і з чиєю допомогою бізнесмен Дмитро Фірташ зблизився з президентом Віктором Ющенком.
- Чи був Дмитро Фірташ довіреною особою Віктора Ющенка у 2006 році?
- Офіційного статусу в нього не було. Але мені відомо, що в січні 2006 року в Карпатах, де відпочивав Ющенко, відбулася зустріч, присвячена газовій кризі, на якій був присутній і Фірташ. У ній брало участь вузьке коло людей - ті, хто дійсно приймав рішення з цього питання. Крім Фірташа, на зустріч запросили деяких скандально відомих радників президента, яких я потім звільнив. У їх числі - відомий вам сирієць, який став потім медійним і металургійним магнатом.
- Чи часто Фірташ бував у секретаріаті президента?
- У період мого керівництва зустрічей Фірташа і Ющенка у секретаріаті не було, інакше я б про це знав. Наскільки часто вони зустрічалися в приватній резиденції президента, мені невідомо, але, як розповідали мені колеги, він брав дуже активну участь у переговорах.
- А ви проводили зустрічі або переговори з Дмитром Фірташем за дорученням президента?
- Моя позиція полягала в тому, що я не можу брати в цьому участь. Я не раз заводив з президентом розмова про те, що газова схема за участю RosUkrEnergo (RUE) неприпустима. Кожного разу у відповідь Віктор Андрійович просто мовчав і відводив очі. З багаторічного досвіду спілкування з ним я добре знаю цю реакцію - Ющенко мовчить, якщо він не згоден з твоїми доводами, але не може аргументовано сперечатися. До речі, я пам'ятаю фрагмент однієї нашої бесіди. Ющенко сказав мені з якогось приводу: "Слухай, переговори про це з Фірташем". Я тоді просто змінився в обличчі і заявив, що не буду цього робити. На що Ющенко відповів: "Ну добре, я зустрінуся з ним сам".
- Чи бував Дмитро Фірташ у штабі Віктора Ющенка в період Помаранчевої революції або президентської виборчої кампанії?
- Ні, це виключено. У мене відмінна пам'ять на обличчя, вироблена за 6 років роботи на митниці аеропорту "Бориспіль". Можу гарантувати, що в штабі я цієї людини не зустрічав.
- Ідея постачань газу через посередника з'явилася до 2006 року чи після?
- За кілька місяців до Нового року (у вересні 2006-го) я був у Москві і зустрічався із президентом Володимиром Путіним, який просив мене передати в Києві, що не блефує і готовий у разі чого відключити Україні газ. Я приїхав з Москви і доповів Ющенку, що запропонована нам схема за участю RUE - непрозора і нечесна, і я. як довірена особа президента, не можу бути в ній посередником. Після цього мене відсторонили від переговорів.
- Віктор Ющенко тоді знав, що за RUE стоїть саме Дмитро Фірташ?
- Звичайно, знав, ще в 2005 році. Були люди, які організовували їх контакти, зокрема керівник відомої газети - односелець Ющенка. Ще одним впливовим посередником був колишній радник президента із сирійською прізвищем, про якого я говорив раніше.
- У чому полягала вигода Віктора Ющенка або його оточення від участі RUE в схемі постачань газу?
- Ющенко не раз повторював, що газ - це бізнес Путіна, а присутність посередника - це умова Путіна. Та й мені очевидно, що рішення про схему поставок газу в нашу країну приймалося "Газпромом", а не Києвом. Самі подумайте: не могли два українця (Дмитро Фірташ і його бізнес-партнер Іван Фурсін) нав'язати Росії свою систему торгівлі газом. У той же час я впевнений, що був величезний конкурс серед представників української бізнес-середовища на роль цього посередника. Ось тут і працювали люди з оточення президента, про яких я говорив.
Сергій Сидоренко, Олена Геда, Людмила Долгополова
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
