116
Європа та США надали банкам більше 9 трлн дол держдопомоги
— Казна та Політика
Європейська комісія в період з жовтня 2008 р. по жовтень 2010 р. дозволила країнам - членам ЄС виділити на підтримку фінансового сектора EUR4,589 трлн. ($5,9 трлн.). Допомога банкам передбачала надання державних гарантій, прийняття активів на державний баланс і виділення готівкових коштів. Проте сума, якою насправді скористався банківський сектор ЄС, склала лише чверть всього об'єму виділеної допомоги: EUR1100 млрд. в 2008 р. і EUR957 млрд. в 2009 р. Приблизно три чверті від загальної суми були надані у формі державних кредитів і гарантій.
Найбільший у ЄС об'єм державної допомоги був наданий банкам Великобританії, з жовтня 2008 р. по жовтень 2010 р. це склало EUR850,3 млрд. У Британії - найрозвиненіший фінансовий сектор в Євросоюзі. У сусідній Ірландії, де проблеми банків дали поштовх бюджетній кризі, фінансовим інститутам було виділено EUR723 млрд., що в чотири рази перевищує ВВП цієї країни.
Обсяг коштів, наданих банкам, в десятки раз перевищив державні субсидії іншим галузям. Якщо не враховувати кошти, виділені країнами ЄС у зв'язку з фінансовою і економічною кризою, то сума "традиційних" урядових субсидій в Європейському союзі в 2009 р. склала EUR73,2 млрд., або 0,62% від ВВП. Ця сума приблизно відповідає рівню 2008 р. Обсяг держдопомоги, наданий промисловості і сфері послуг в 2009 р., склав лише EUR58,1 млрд.
Хоча економіки провідних країн ЄС демонструють упевнене відновлення, Єврокомісія продовжила термін надання фінансової підтримки фінансовим інститутам до 2011 р. Тепер же умови виділення держдопомоги будуть жорсткішими. "З 1 січня 2011 р. кожен банк, який просить про державну допомогу у формі капіталу або прийняття активів на державний баланс, повинен буде підписати план із реструктуризації", - говориться у заяві Єврокомісії.
"Держави ЄС у зв'язку з кризою були змушені витратити величезні суми для підтримки фінансової стабільності. Після майже двох років спеціального режиму кризової державної допомоги нам потрібно приготуватися до нормального функціонування ринку. Звичайно, ризик нового стресу, що зберігається, є достатньою причиною того, аби діяти з турботою і обережністю в процесі виходу", - говорить комісар ЄС із питань конкуренції Хоакін Альмунія.
Великий обсяг держдопомоги в період кризи виділив і уряд США. Федеральна резервна система (ФРС), що виконує функції центробанку, надала американським та іноземним фінансовим компаніям $3,3 трлн. У період з грудня 2007 р. по липень 2010 р. ФРС здійснила 21 тис. одиничних кредитових і інших транзакцій для стабілізації ринків, відновлення кредитування американських сімей і бізнесменів, а також підтримки економіки і створення робочих місць після кризи. Керівництво ФРС задіяло вісім програм підтримки ліквідності і ринків, серед яких надання одноденних кредитів, кредитів під забезпечення, викуп корпоративних векселів та інші.
Банківський сектор отримав від ФРС більше $2 трлн. Також ФРС витратила $1,25 трлн. на викуп іпотечних облігацій, випущених і гарантованих іпотечними агентствами Fannie Mae і Freddie Mac, аби знизити відсоткові ставки з іпотеки, полегшити систему кредитування і підтримати ринок житлової нерухомості, що зазнає труднощів. При цьому ФРС запевняє, що не втратила на антикризових програмах жодного цента: кредити були повернені вже до кінця 2009 р., всі програми, що діють, припинено. Програма скупки іпотечних облігацій Fannie Mae і Freddie Mac була завершена останньою вже цього року.
В програмах екстреної фінансової допомоги ФРС брали участь не лише банки США, але і іноземні банки. Так, найбільшим позичальником за Програмою фінансування комерційних паперів (Commercial Paper Funding Facility, Сpff) став UBS, найбільший банк Швейцарії, який отримав $74,5 млрд., що більш ніж в два рази більше, ніж отримав за цією програмою американський банк Citigroup. У UBS уточнили, що в $74,5 млрд. оцінюються запозичення за весь час існування програми, причому ніколи борг швейцарського банку не перевищував половину цієї суми. Британський банк Barclays став найбільшим позичальником за програмою кредитів overnight, отримавши $47,9 млрд. Окрім європейських банків за фінансуванням у ФРС зверталися і азійські банки, які теж отримували чималі суми.
"Ми говоримо про великі гроші, які пішли на підтримку крупним іноземним банкам. Чи став федеральний резерв центробанком світу?",- дивується з приводу підтримки іноземців сенатор з Вермонта Бернард Сандерс. "Все могло бути набагато гірше, якби ФРС не позичила ці гроші. Ми, нарешті, починаємо розуміти роль, яку грає ФРС у світі", - захищає керівництво ФРС старший науковий співробітник Центру банківського і фінансового права університету Бостона Пері Мерлінг.
Аналітики говорять, що ФРС довелося допомагати іноземним банкам, аби не допустити розпродажу їх активів у США. На їх думку, таким чином ФРС прагнуло підтримати нормальне функціонування системи розрахунків, порушення якої серйозно ускладнило б досягнення таких цілей, як обмеження інфляції, підтримку економічного зростання і зайнятості. Колишній працівник ФРС, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Едвін Труман стверджує, що будь-який тиск на центробанк з метою обмежити сферу його підтримки лише американськими банками викличе заходи у відповідь з боку фінансових регулятора в Лондоні або Токіо.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
