408
ООН готує кліматичні зміни
— Казна та Політика
Країни-учасниці конференції ООН зі зміни клімату у перший день висловили сумнів у тому, що вона завершиться підписанням посткіотської угоди. Вони планують зосередитися на врегулюванні конфліктів між багатими і бідними країнами, які не удалося вирішити рік тому в Копенгагені. Як і раніше, Україна не має наміру брати на себе нові зобов'язання зі зменшення емісії парникових газів і наполягатиме на продовженні чинного протоколу.
Представники 193 країн в мексиканському Канкуні 29 листопада відкрили конференцію Рамкової конвенції ООН із зміни клімату (COP-16). Її основна мета - до 10 грудня підписати нову кліматичну угоду, яка регулюватиме емісію парникових газів у 2012-2020 роки.
Однак досягти цього буде складно, адже торішній саміт в Копенгагені загострив відносини між багатими і бідними країнами. Останні вимагають посилити зобов'язання індустріальних країн зі зменшення викидів і збільшення фінансування проектів зі скорочення емісії, тоді як перші не квапляться схвалювати багатомільярдні "зелені" інвестиції.
Тому вже в перший день роботи нової конференції її учасники пообіцяли врегулювати конфлікт. "Зустріч глав делегацій в Канкуні створить підґрунтя для глобального документа. А для виходу на такий рівень угод необхідно провести поточні переговори, на яких будуть погоджені найважливіші питання", - вважає заступник голови Нацагентства екологічних інвестицій (НАЕІ) Іван Варга.
Про те, що підписати новий кліматичний протокол цього року навряд чи удасться, учасники Кіотського протоколу почали говорити в жовтні після попередніх переговорів в китайському Тяньцзіні. Тоді учасники Рамкової конвенції ООН домовилися, що в Канкуні буде сформована єдина позиція з питань фінансування, адаптації до змін клімату, системи звітності, заходів щодо запобігання вирубці тропічних лісів. Проблемним є питання дотримання вимог міжнародного моніторингу, процедур звітності і верифікації. Серед іншого Китай і група G77 не хоче, аби національна система інвентаризації викидів, що діє в розвинених країнах, стала єдиною для всіх країн угоди. У НАЕІ зазначають, що ці держави розраховують використовувати лояльнішу американську схему, яка дозволяє країнам, що розвиваються, добровільно скорочувати викиди.
Українська делегація в Канкуне наполягатиме на тому, аби знизити наш статус "індустріально розвиненої країни з перехідною економікою" до країни "з перехідною економікою". Це дозволить отримувати підтримку кліматичних фондів, створених розвиненими країнами. Згідно із копенгагенськими домовленостями, вони обіцяли щорічно впродовж трьох років направляти більше $30 млрд на фінансування кліматичних проектів країн, що розвиваються.
"Втім, з цих коштів була виділена лише незначна частина. Ми не готові стати учасниками такого фонду, оскільки Україна сама потребує інвестицій в енергозбереження", - зазначає заступник голови НАЕІ Вадим Сидяченко, який очолює українську делегацію у Канкуні. Позицію України вже підтримали представники країн Зонтичної групи, яка об'єднує 10 розвинених країн, що не є членами Європейського союзу.
Крім того, Україна, як і інші представники Зонтичної групи, має намір зберегти узяті на себе раніше зобов'язання. Зокрема, уряд має намір до 2020 року скоротити емісію парникових газів на 20% відносно базового 1990 року, а до 2050 року - на 50%.
Проти незмінності позиції виступають країни G77 і Китай, які вважають, що розвинені країни повинні зменшити викиди на 25-30% до 2020 року. Їх підтримують країни ЄС, що наполягають на новому періоді жорсткіших зобов'язань для країн, що є основними емітерами. Сам ЄС в Копенгагені пропонував обмежити свою емісію до 2020 року на 30%.
Одним із головних завдань України є збереження 1990 року як базового. "Це дозволить нам зберегти статус продавця, а не покупця вуглецевих квот", - підкреслив пан Сидяченко. Проти такої позиції виступають США, для яких роком максимальної емісії парникових газів є 2005 рік. "Позиція України може здатися неконструктивною, тому що країна могла б узяти на себе жорсткіші обмеження. Наприклад, стабілізувати об'єм викидів на рівні докризових років і знизити викиди парникових газів на 55-57% від рівня 1990 років. Проте вкладати більше 20% прибутку в енергозбереження не готові підприємства металургії і хімічної промисловості", - зазначив директор фонду Carbon Investment Україна Віталій Федорченко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
