641
Чи вигідний Росії вступ до СОТ?
— Казна та Політика
Тема вступу Росії до СОТ так часто обговорювалась, що її реальний сенс майже загубився. Одні говорять, що вступ до СОТ - "це погано", інші - що, навпаки, "це - єдиний вихід для нашої економіки", пише FinTimes
Відповідно, обидві позиції стали символом: одні не дружать з тими, хто "за" СОТ, інші - з тими, хто проти. Але, оскільки тема вступу країни до СОТ останнім часом активізувалася, було б добре актуалізувати деякі моменти.
Почнемо з інформаційного повідомлення буквально останніх днів: "Мораторій на підвищення мит на необроблену деревину, введений в 2007 році, продовжиться весь 2011 рік, після чого мита будуть скасовані остаточно в обмін на вступ Росії до СОТ. Домовленість про це була досягнута на черговому раунді переговорів про приєднання Росії до СОТ, які відбулись напередодні.
Раніше комісар ЄС із торгівлі Карел де Гюхт заявив, що якщо РФ не відмовиться від підвищення мит на вивезення лісу, ЄС блокуватиме вступ країни до торговельної організації. Відзначимо, що за три роки мораторій двічі подовжувався урядом РФ під тиском ЄС, який захищав інтереси Швеції і Фінляндії".
Пояснимо. Росія - найбільший постачальник деревини на світові ринки. Але деревообробки, в якій і створюється основна додана вартість в галузі, у нас немає. І бути не може, оскільки уздовж кордонів в іноземних країнах (Китай, Фінляндія) стоять деревообробні комбінати, які і обробляють деревину, а будувати нові, на російській території, невигідно, оскільки вже є інші. З точки зору нормального розвитку країни потрібно було б різко підняти мита на вивіз кругляка і будувати власні комбінати - але, як ми бачимо, Європа активно заперечує, причому як основний аргумент виступає загроза закрити доступ до СОТ. Це зрозуміло, оскільки не хочеться віддавати прибуток. А нам що, прибуток не потрібний? І що за дивний спосіб розвитку економіки країни: віддати те, що можна зробити своїми руками, для того, щоб потім просити те, що можуть і не дати?
Мінуси вступу до СОТ тут очевидні. А плюси? А ось їх щось не видно. Точніше, нам обіцяють, що якісь плюси у вигляді відміни мит на наші товари будуть. Але давайте поглянемо на ситуацію, яка сьогодні склалася на фінансових ринках. Практично всі країни активно порушують положення СОТ, Статут МВФ, захищають свої ринки, девальвують національні валюти. У такій ситуації розраховувати на те, що вони пустять товари на свої ринки, - дивна наївність. Ми ж самі (повторюю ще раз: САМІ!) знімаємо захист своїх ринків.
А тепер давайте поглянемо на ситуацію з точки зору макроекономіки. Основний механізм сучасної кризи - це падіння сукупного попиту у всіх країнах, але в першу чергу - в США. По світу падіння складе як мінімум третину загального об'єму попиту, притому, що виробничі потужності (як товарів, так і послуг) нікуди, загалом, не подінуться. І ось питання: як вони зможуть конкурувати за падаючий попит? Будь-яке виробництво має сенс лише за ситуації, коли вироблений товар або послугу можна продати. Це означає, що значну кількість потужностей доведеться закривати, подобається це комусь чи ні. І найголовніше питання, яке доведеться вирішувати найближчими роками, - в яких країнах закриватимуться виробництва.
Повторимо ще раз, трішки по-іншому: СОТ (ГАТТ) створювалася як організація, покликана розвивати "західну" систему розподілу праці за ситуації, коли економічне зростання могло продовжуватися ще багато років, навіть десятиліть. Теоретично СРСР підписав Бреттон-Вудські угоди, якими затверджувалася ГАТТ, проте він створював власну систему розподілу праці і потреби в цій організації, загалом, не мав, через що угоди і не були ратифіковані. Але після 1988 року, коли система розподілу праці з центром в СРСР виявилася зруйнованою, постало питання про те, чим повинні платити колишні країни соціалістичного табору за те, що їх приймуть в альтернативну систему розподілу праці.
На початку 90-х це було адекватне питання, оскільки плюси і мінуси були досить зрозумілі. Але сьогодні ситуація змінюється: фактично "західна" система розподілу праці знаходиться в тому ж положенні, в якому світова система соціалізму знаходилася в кінці 80-х. Відзначимо, що і економічний механізм руйнування - той самий (падіння ефективності капіталу в умовах неможливості розширювати ринки збуту), але в даному випадку це не особливо принципово.
У такій ситуації головним завданням стає захищати те, що ще можна врятувати, і розвивати те, що можна ще розвинути, - до того, як криза вступить в свою повну силу. Віддавати свої ринки заради того, аби отримати доступ до організації, яка просто не зможе існувати через кілька років, - політика щонайменше дивна. Відзначимо, що навіть російський прем'єр В.Путін в своїй статті в німецькій газеті "Зюддойче Цайтунг" натякає на те, що світові ринки, швидше за все, розпадуться на окремі зони (кластери), і пропонує Євросоюзу (точніше, Німеччині) створити з Росією єдину зону - навіть, можливо, з однією валютою.
Але в разі розпаду світової системи розподілу праці платити за вхід до неї (тобто до СОТ) - не просто безглуздо, а злочинно безглуздо. І який сенс тоді вкладає той же Путін в тій самій статті в готовність Росії вступити до СОТ, абсолютно незрозуміло... Загалом, можна констатувати, що керівництво Росії сьогодні не має більш менш виразної картини розвитку ситуації в світовій економіці, і, як наслідок, дії нашої країни представляються хаотичними і такими, що не узгоджуються між собою. Відсутність системної картини світу, відзначимо, справа украй небезпечна, і дуже шкода, що сучасне керівництво Росії не в змозі сформулювати свою позицію з цього питання.
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
