"Ъ": З новим боргом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Ъ": З новим боргом

Казна та Політика
978
Українські банки з початку кризи і до середини поточного року намагалися максимально відстрочити виплати по єврооблігаціях та синдикованих кредитах. Натомість кредиторам пропонували підвищення відсоткових ставок по запозиченнях і разові виплати готівкою в рахунок погашення старих боргів. У результаті українські банки отримали можливість своєчасно виконувати нормативи НБУ.
Домовлятися із західними кредиторами фінансисти почали ще в минулому році. Більшість українських банків на той час виявилися просто нездатними розрахуватися за зовнішніми запозиченнями, і врятувати їх від ганебного дефолту могла лише оперативна реструктуризація. За словами банкірів, реальні обсяги неповернень за кредитами досягали 45-50% корпоративного і 25-30% роздрібного портфеля, а проблемні позичальники не йшли на контакт.
Регулятор вимагав резервувати прострочену заборгованість, і в умовах тотальних неплатежів деякі банки були змушені формувати резерви під 100% неповернень. Перекрити цю нестачу було вкрай складно, навіть в умовах рекордного рефінансування Нацбанку, який тільки за I півріччя 2009 року профінансував підопічних на 58 млрд грн.
За різними оцінками аналітиків, виплати наших банків за зовнішніми кредитами в II півріччі минулого року не перевищували 15-20% намічених на той момент платежів. Найбільшу угоду по реструктуризації підписав Альфа-банк, пролонгувавши виплату за трьома випусками на загальну суму $1,045 млрд.
"Реструктуризація єврооблігацій Альфа-банку пройшла швидко, без ускладнень і на вигідних для інвесторів умовах. Відповідно, репутаційні ризики для нього були зведені до мінімуму, і ціна таких облігацій на вторинному ринку постійно зростала, а прибутковість знижувалася", - зазначив директор служби міжнародної банківської діяльності УкрСиббанку Вадим Миронюк. Найменш охоче графіки платежів переглядалися за синдикованими кредитами, до того ж фінансисти не ділилися інформацією про переговори з кредиторами по цьому виду запозичень.
Дещо активніше платити за зовнішніми боргами українські банки почали в 2010 році. За даними НБУ, за останні дев'ять місяців заборгованість кредитних установ перед нерезидентами скоротилася на еквівалент 34,9 млрд грн, до 194,6 млрд грн. "Зокрема, свої єврооблігації погасили Укрсоцбанк ($400 млн), банк "Південний" ($100 млн) і УкрСиббанк ($200 млн) ", - повідомила аналітик боргових ринків ІК "Трійка Діалог Україна" Марія Репко.
У банківському секторі значно покращилася ситуація з ліквідністю, тож фінансистам було чим платити за боргами. "Виплата за зовнішніми боргами не була критичною для більшості українських банків, і вони могли розрахуватися за запозиченнями. Однак, враховуючи зростання проблемного кредитного портфеля і відповідне резервування під прострочену заборгованість, запас коштів був би мінімальним", - вважає начальник департаменту ризиків банку "Київська Русь" Олександр Чичирко.
Цього року угоди щодо реструктуризації єврооблігацій підписували банк "Надра" ($175 млн) і ВіЕйБі Банк ($125 млн).
"В II півріччі великих договорів не було, хіба що банк "Фінанси і Кредит" в жовтні завершив реструктуризацію портфеля синдикованих кредитів і залучених у рамках торговельного фінансування ресурсів на суму близько $100 млн. Держателям паперів було виплачено 5% суми, і прибутковість збільшено лише на 0,13%, а також змінено періодичність виплати купонного доходу", - повідомив Чичирко.
Підвищення прибутковості стало непорушним правилом при підписанні банками угод щодо реструктуризації єврооблігацій - на 1-2% річних, по синдикованих кредитах - на 1-4%.
"Інші зміни базових умов - це погашення частини боргу (5-10%) і зміна графіка виплати купона з піврічного на квартальний", - розповів провідний фінансовий аналітик агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик.
Вихід у світ
У той час як одні українські банки продовжували випрошувати у іноземних кредиторів пом’якшення й відстрочки, інші стали виходити на зовнішній ринок з новими розміщеннями. Піонером у цьому році став державний Укрексімбанк, який у квітні залучив $500 млн на п'ять років. Попит на його єврооблігації у вісім разів перевищив пропозицію, і фінансисти навіть змогли "збити" їх вартість: спочатку прибутковість бондів заявлялася на рівні 8,5% річних, а за фактом склала 8,375% річних.
"Ставки практично опустилися до докризового рівня, значною мірою завдяки зниженню базових ставок у світі, насамперед у США, і зниження прибутковості US Treasuries", - відзначив Вадим Миронюк.
За словами експертів, вартість паперів українських емітентів встановлюється на підставі категорії суверену, до ціни паперів якого додається корпоративний ризик. Орієнтир для наших емітентів у вересні позначив Мінфін: чиновники у два заходи розмістили єврооблігації України на загальну суму $2 млрд під 6,875-7,75% річних. Втім, вже наступне розміщення виявилося значно дорожче суверенного: ПриватБанк залучив на п'ять років $200 млн. під 9,375% річних.
"До цієї весни отримання українськими банками позик на публічному ринку під розумні відсотки було, в принципі, неможливо. Зараз ми очікуємо, що ставки залишаться приблизно на поточному рівні, якщо не буде нових суттєвих економічних потрясінь у світі і країні", - підкреслила Марія Репко.
Аналітики пояснюють потреби двох банків в позикових валютних коштах здатністю збільшити кредитні портфелі. Як Укрексімбанк , так і ПриватБанк входять до вузького кола кредиторів, які ще навесні активізували фінансування корпоративного сектора, тоді як інші банки, як і раніше, мляво фінансують свої кредитні програми. За даними НБУ, в січні-жовтні загальний кредитний портфель банківської системи зріс лише на 1,1%, або 7,6 млрд грн, до 725,2 млрд грн. За прямої заборони на валютне кредитування населення та обмеження валютного кредитування юросіб наші фінансисти мають небагато можливостей з використання залученого під час розміщень бондів долара або євро.
Друга причина, за якої українські банки сьогодні не поспішають на зовнішні ресурсні ринки - це неоднозначне ставлення до них інвесторів. "Швидше за все їх ставлення буде залишатися настороженим, особливо до установ, які не є частиною великих міжнародних груп або які належать державі", - розповів аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Микита Михайличенко. Проте фінансисти запевняють, що при правильній підготовці до розміщень вітчизняні банки здатні досягти успіху на road-show.
"Цього року інтерес інвесторів до українських паперів повернувся, оскільки вони демонстрували хорошу прибутковість. При цьому інвестори проявляли обережність до фінансового сектору", - запевнила начальник управління по роботі з фінансовими інститутами Альфа-банку Ольга Харіна.
Експерти впевнені, що наступного року умови для зовнішніх розміщень будуть ще сприятливішими для наших банків, і вони зможуть розміщуватися на прийнятних умовах. "Швидше за все будуть спостерігатися ті ж тенденції, що і протягом більшої частини 2010 року: інвестори будуть проявляти підвищену цікавість до облігацій країн, що розвиваються. Це зумовлено низкою відомих причин, серед яких - боргова криза розвинених країн, низькі ставки прибутковості казначейських паперів США, бюджетні проблеми єврозони, стагнація економіки Японії. При цьому дані проблеми є структурними і не можуть бути вирішені в короткостроковому періоді. Підвищенню ставок перешкоджають також останні рішення Федеральної резервної системи США. Таким чином, в найближчому майбутньому можна чекати збереження стійкого попиту на єврооблігації українських емітентів", - підкреслив Вадим Миронюк.
Фінансисти чекають активізації залучення банками іноземних позик з весни 2011 року. Прогнози щодо обсягів запозичень робляться лише з одним застереженням - це політика Нацбанку, від якого чекають скасування обмежень на валютне кредитування в Україні. Якщо це відбудеться, експерти прогнозують збільшення обсягів зовнішніх запозичень наступного року в 1,5-2 рази. "У 2011 році активність залучення запозичень на зовнішніх ринках буде рости, особливо на середній термін - 3-5 років. Ставка по таких кредитах буде становити в середньому 9%. Але перш за все банки повинні розмістити існуючі надлишкові кошти, тобто почати кредитувати реальний сектор економіки. Найпевніше будуть почуватися банки, що мають підтримку материнських компаній і здатні отримати кошти під 8% і нижче", - говорить аналітик інвестиційної групи "Сократ" Олександр Саливон. У разі ж збереження нинішніх правил на кредитному ринку обсяги залучень з-за кордону, за оцінками аналітиків, збільшаться не більше ніж на 20-50%. При цьому вони не прогнозують нових реструктуризацій за раніше здійсненими нашими банками запозиченнями. Передбачається, що банки за рахунок поточних надходжень будуть погашати свої зовнішні борги.
Ганна Шведова
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас