808
"Ъ": Інсайдерське лихо
Для зменшення ризиків українських кредитних установ Світовий банк пропонує запровадити в країні консолідований нагляд за фінансовими групами. У разі схвалення цієї ідеї парламентом до кінця року на власників фінансово-промислових груп буде накладено низку обмежень у частині інвестування в нефінансові активи. Це змусить найбільші українські конгломерати документально абстрагуватися від своїх банків, впевнені експерти.
Фінансування банками афілійованих з ними компаній з наступного року буде значно ускладнено. Як випливає з законопроекту "Про внесення змін до низки законів (щодо нагляду на консолідованій основі)", що є в розпорядженні "Фінанси", деяким фінансово-промисловим групам (ФПГ) доведеться змінити взаємовідносини між учасниками групи. У документі прописані принципи консолідованого нагляду над ФПГ з боку відразу трьох регуляторів. Фінансові та установчі документи фінансових і промислових компаній планують перевіряти Нацбанк, Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) і "уповноважений орган" (імовірно Держфінпослуг або інший, визначений Мінфіном).
Законопроектом вводяться поняття банківської та небанківської фінансових груп. Банківською групою називається декілька юридичних осіб, які перебувають під спільним контролем, де 50% і більше сукупних активів є банківськими. Група може складатися з материнської фінустанови в Україні і її закордонних "дочок".
Крім того, її можуть наповнювати різного роду небанківські фінустанови: страхові, керуючі, факторингові та фінансові компанії, не виключаючи промислових активів. Під контролем розуміють "можливість здійснювати вирішальний вплив на управління і/або діяльність юрособи шляхом прямого і/або опосередкованого володіння однією особою або разом з іншими особами часткою, еквівалентною 50% і більше статутного капіталу".
Документ передбачає, що контроль також може бути виражений у неформальному впливі чи заснованому на якомусь договорі. Відповідно небанківськими фінансовими групами називаються групи юросіб під загальним контролем, що складаються з двох і більше фінансових установ, де фінустанова (не банк) проводить переважну діяльність.
Як пояснили в Нацбанку, формалізація фінансових груп покликана підвищити ліквідність і надійність банківської системи країни. А на введенні такого контролю наполягає Світовий банк, який бере безпосередню участь у розробці документа. Прийняття відповідного закону в парламенті до кінця цього року є одним з пунктів меморандуму між Україною і МВФ. Протягом семи місяців після набрання законом чинності учасники всіх працюючих в Україні фінансових груп (банківських та небанківських) повинні будуть формалізувати відносини з регуляторами. Вони муситимуть обрати керівника групи, погодити його з НБУ або ДКЦПФР і почати формувати консолідовану звітність.
Спочатку на формальні фінансові групи буде накладено низку обмежень. Зокрема, загальна сума прямого чи опосередкованого володіння учасників банківської групи в статутному капіталі кожного нефінансового (тобто промислового) активу не повинна перевищувати 15% регулятивного капіталу банківської групи. А частка учасників банківської групи в статутних фондах всіх нефінансових компаній не може перевищувати 60% регулятивного капіталу групи. Причому сума вкладень членів групи до статутного капіталу страхової компанії віднімається від регулятивного капіталу групи.
Одночасно групі забороняється надавати своїм членам і пов'язаним з нею юрособам кредити більш ніж на 20% свого сукупного регулятивного капіталу. Найсуворіші вимоги для окремих банків у групі - вони зможуть виділити всім інсайдерам позики на суму, яка не досягає 10% статутного капіталу банку, який, як правило, набагато менший від регулятивного. Чинний зараз норматив кредитування банками інсайдерів передбачає видачу позики одній пов'язаній особі на суму, що не перевищує 5% свого регулятивного капіталу, а групі всіх інсайдерів - не більше 30% капіталу.
Присутність страхової компанії в банківській групі дозволяє НБУ встановлювати ліміти та контролювати операції страхової компанії з банком та іншими учасниками групи. До того ж Нацбанк отримує право вводити для кожної з банківських груп персональні вимоги щодо достатності капіталу, поточної та миттєвої ліквідності.
Експерти вважають бажання МВФ та Світового банку створити централізований контроль у фінансовій сфері України абсолютно природним. "Коли до однієї групи входять банки, КУА та страхові компанії, які активно взаємодіють між собою, однак при цьому регулюються різними інстанціями, це суттєво ускладнює можливість кожного з регуляторів визначити реальний фінансовий стан банку чи фінансової компанії", - відзначає аналітик інвесткомпанії "Ренесанс Капітал Україна "Анастасія Головач. На її думку, неофіційно діють у країні ФПГ за допомогою складових групи компаній регулярно мінімізують податкові витрати.
"З одного боку, такий закон допоміг би якісніше оцінювати реальний стан справ як в секторі в цілому, так і в розрізі окремих компаній, - вважає аналітик.- Крім того, його прийняття сприятиме детінізації економіки і як наслідок поліпшенню динаміки доходів бюджету".
Фінансисти нагадують, що консолідований нагляд є складовою чинного в західних банківських системах кодексу Basel II. Втім, він не допоміг врятувати їхні фінансові системи від кризи. "Ми зараз і так подаємо до Нацбанку консолідовану звітність по компаніях, де ми офіційно є акціонерами 50% +1 акції, - розповів голова правління Індустріалбанку (входить до групи 'Запоріжсталь', що включає також Експрес-Банк і банк "Хрещатик") Леонід Гребінський.- Якщо ж необхідно буде подавати звіти по компаніях, де є наша опосередкована участь, ще й невідомо як підтверджена, то це значно ускладнить нашу діяльність. Звітність - це величезний обсяг роботи, для виконання якого залучаються люди, планується система звітності. Ми і зараз не кредитуємо інсайдерів, і я не бачу сенсу в такому процесі, який не потрібен для бізнесу".
Крім проблем зі звітністю, у ФПГ з'являться обмеження, які вони будуть прагнути мінімізувати, переводячи володіння компаніями на офшори. "Навіть німецькі банківські групи, коли перед ними постало питання консолідованої звітності, переводили нефінансові активи у володіння створюваних фондів, чиї власники не розкривалися. У нас це буде ще легше зробити, що вже й практикують найбільші ФПГ", - розповів головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.
Крім того, фінансисти бачать небезпеку в тому, що міжнародні фінансові групи будуть зацікавлені в отриманні консолідованої звітності українських ФПГ для планування своєї експансії і блокування діяльності місцевих конкурентів. "Зараз фінансова інформація щодо підприємств розрізнена, не видно, наскільки прибутковою є діяльність групи, - пояснює топ-менеджер однієї з великих груп.- Міжнародні групи, отримавши таку інформацію, можуть просто домовитися не фінансувати окремі підприємства, щоб знизити їхній вплив на ринок".
Аналітики бачать можливість надання реальної інформації лише з боку деяких ФПГ. "Ми вважаємо, що компанії можуть самі бути зацікавлені в більшій прозорості структури групи, оскільки без цього досить складно залучати капітал на зовнішніх ринках", - відзначила Анастасія Головач.
У Нацбанку намагаються офіційно не коментувати зміни, що готуються, відзначаючи, що змушені їх впровадити, бо на цьому наполягає МВФ. "Люди ще не готові до такого серйозного аналізу. Зараз процес запустять поверхово, тому що для реального переходу на таку звітність потрібно 2-3 роки, - повідомило джерело в банківському нагляді НБУ.- Хоча в Нацбанку немає проблем, які б вимагали імплементації такого документа, а є лише проблема виявлення інсайдерських зв'язків. Завдяки цьому закону тільки покращиться взаємодія між НБУ і ДКЦПФР. Але банки постараються перебудувати структуру власності таким чином, щоб не світити непотрібні афілійовані структури і формально тримати інсайдерів подалі від банків".
Законопроект вже отримав підтримку в більшості профільних відомств і зараз проходить останнє узгодження з Світовим банком перед подачею в парламент. Експерти вважають, що документ повинен бути допрацьований в частині санкцій стосовно ФПГ, які будуть відмовлятися від формалізації своїх груп.
"Треба прописати кримінальну відповідальність, щоб гарантувати реальну подачу документів", - підкреслив Віталій Шапран. У НБУ сумніваються, що такі механізми будуть передбачені в законі, сподіваючись розібратися з проблемами в процесі його імплементації.
"На стадії розробки підзаконних актів можуть бути враховані більш серйозні вимоги, - відзначило джерело Фінанси в НБУ.- Тож потім все буде залежати від розсудливості наглядових і правоохоронних органів".
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
