Влада дограється: ринки готові скинутися на Французький Легіон
Масові протести дрібних підприємців України - чіткий сигнал уряду про необхідність змінити курс економічної політики. З середини 90-х років, за винятком пріснопам'ятного "майданного" психозу, - владі ще не вдавалося вивести на вулиці таку кількість народу, як 16 листопада.
До підприємницьких асоціацій, профспілок, що виступають проти кабального Податкового кодексу, перевізників почали приєднуватися й інші організації, навіть ветеранські. Реформаторам пора одуматися. Ще не пізно.
Упертість боржників МВФ
На жаль, економічний блок уряду і його союзники в парламенті вперто не бажають дослухатися до думки не лише народу, але й глави держави, який вже не раз повертав Податковий кодекс авторам. Кодекс у другому читанні прийнятий 18 листопада ввечері. Тепер протестувальники вирушать на Банкову, щоб закликати Президента накласти вето на цей закон.
Віце-прем'єр Тігіпко, який теж не згоден із запропонованими правками (думається, з інших причин, ніж підприємці, - він звинувачував податківців в ігноруванні власних правок), раніше заявляв, що проситиме Віктора Януковича ветувати кодекс. По правді кажучи, Сергію Леонідовичу після жахливого результату на місцевих виборах варто було б або піти у відставку, або вступити до ПР. Адже його ліберальний імідж розвіяно.
Ризикуючи привернути незаслужену увагу до віце-прем'єра, варто все ж нагадати про те, що цей чиновник, який клеймить "контрабандистів", промовчав, коли його донька придбала автомобіль з числа пільгово ввезених дипломатами. Дружина ж віце-прем'єра бере участь у передачі "Українська мрія" (канал ICTV), де переможцю видають 50 тис. грн. на початок власної справи. Цікаво було б дізнатися, який бізнес можна відкрити на ці гроші при новому законодавстві (без "спрощенки")? Хіба що купити на всі лотерейних квитків.
Шансів на те, що пріоритетом влади стане турбота про народ, а не прислуговування фінансовому наркодилеру - МВФ, відверто мало. Скасування єдиного податку повернула країну в кінець 90-х, коли підприємництвом міг займатися лише криміналітет. Загострення соціального конфлікту неминуче.
Відстріл дійної корови
Справа не в тому, що люди, які працюють за спрощеною системою оподаткування, не бажають платити податки, як це намагаються подати захисники реформи, які рвуть в студіях на грудях дорогі сорочки. Підвищили би єдиний в два рази - платили б без розмов.
Проблема, насамперед, - у фактичній ліквідації спрощеної системи. Ускладнюється документооборот, а це - нажива для нечистих на руку представників силових органів, "перевіряючих" структур. Адміністративний арешт, нові перевірки...
Загалом, дорогі споживачі - бюджетники, пенсіонери, робітники і селяни, по штани тепер будете ходити в фірмовий Levi's або на якусь нелегальну барахолку. І в 2-3 рази переплачувати. Може, підвищаться зарплати і пенсії? Як каже наш мудрий народ, "Дурень думкою багатіє". Всі ці побори ближче Кіпру не осідають.
Нюанси пропонованого кодексу - очевидний результат роботи лобістів великих торговельних мереж: ліквідація "спрощенки" дозволить їм не один раз підняти ціни на свої товари. Вибору у споживача не буде. Та й крамарі, які намагаються вижити, піднімуть ціни - подітися нікуди. Правда, є "приємна" обставина - це ненадовго, оскільки довго вони не протягнуть. Всі будуть ходити по покупки в супермаркети - і, мабуть, працювати там же.
Коли влада говорить, що знижує податки для підприємств низки галузей, або ж обіцяє підняти текстильну галузь - це лукавство, розраховане на "людину з вулиці".
По-перше, ці послаблення хороші лише для величезних фірм, які не особливо рахують гроші.
По-друге, немає прямого зв'язку між цими новаціями і а) створенням нових робочих місць; б) підвищенням зарплат; в) зниженням цін. По-третє, щоб відновити текстильну галузь, потрібно розірвати безліч угод про вільну торгівлю та ще допомогти з перепрофілюванням і навчанням робочої сили. Такою демагогією антинародний характер кодексу не прикрасиш.
Ускладнюється адміністрування податків - якби податок до Пенсійного Фонду можна було платити за однією адресою, це одне питання. Але прив'язавши суму пенсійного збору до інших статистичних показників, його можна підвищувати до безкінечності. Це ясно. Між тим корова вже видоєна. Результат очевидний - пенсіонерам підняли пенсію на образливі пару гривень. Це ж не олігарха якогось до відповіді закликати! (Пригадується, Росія свого часу оптимально використовувала кошти від викриття Ходорковського).
Малий та середній бізнес (йому, за деякими даними, тепер у податковій малюють показники, до яких треба "дотягтися" - про це сперечалися на Першому телеканалі депутати Ксенія Ляпіна та Олексій Плотніков) все, що міг, вже заплатив.
Влада вважає, що пересидить, в крайньому випадку - задушить протести "купки бариг". Ну-ну.
Холодний вітер майбутнього
Один з організаторів "гучних" днів, які протрубили початок кінця прем'єрства Тимошенко, редактор "Хвилі", політолог Юрій Романенко, чий аналіз соціальної ситуації часто виявляється розумним, в репортажі про мітинги протесту написав: "Акція 16 листопада підтвердила тезу, що сьогодні в Україні тільки прошарок дрібної й середньої буржуазії може претендувати на роль класу-гегемона, тобто спрямовувати суспільство, бути його керівною силою. Всі інші класи або інертні й імпотенти, або реакційні по суті".
Якщо вам ця теза здалася надто хвацькою, не поспішайте з висновками. Днями президент Союзу підприємців і роботодавців Криму Олександр Дудко заявив, що якщо з боку влади не буде ніякої реакції, то 2,5 млн. українських підприємців будуть готові "боротися за свої права зі зброєю в руках" (за повідомленнями е-Крим і Bagnet).
За словами Дудка, 279 кримських підприємців взяли участь у мітингу проти прийняття Податкового кодексу біля стін Верховної Ради в Києві. За його даними, до акцій протесту приєдналися підприємці з 221 міста України та представники чотирьох профспілок. "Оскільки влада так і не зважилася налагодити діалог з мітингувальниками, їхні запити зросли", - зазначив він.
Важливо, що протестуючі вирішили врахувати інтереси і багатьох інших категорій громадян. Так, українські підприємці вимагають встановити мінімальний розмір пенсії не нижче прожиткового мінімуму, знизити ставку єдиного соціального збору з фонду оплати праці до 18%, скасувати податок на додану вартість, замінивши його податком з обороту в розмірі 5%. І вимагають прийняти поправку до чинної Конституції, згідно з якою сумарна величина всіх податків не повинна перевищувати 30% доданої вартості.
"Ці люди готові на власні гроші фінансувати майбутнє своєї країни. Платити чесно податки, але при розумних законах... Ці люди в будь-який момент готові знайти по тисячі, дві тисячі доларів, щоб підтримати боротьбу професіоналів за свої права, а це близько $7 млрд. На такі гроші можна французькі легіони найняти, щоб охолодити надто гарячі голови, які захочуть боротися з народом", - заявив Олександр Дудко, але при цьому зазначив, що не закликає нікого до силових дій. І це правильно. Навіщо, як у Верховній Раді, битися до крові томиком Податкового кодексу?!
На закінчення хочеться згадати інтерв'ю з Тігіпком на одному з провідних телеканалів. Симпатична журналістка поцікавилася у віце-прем'єра, чому б нам не перейти до простої грузинської системі "шести податків"? У відповідь "ліберал-реформатор" заявив, що така система, бачте, занадто жорстка, всі зобов'язані платити податки (уявляєте, якщо ви були такі безвідповідальні або авантюрні, що підписали договір з шахраєм, який не заплатив податки з угоди, вам доведеться заплатити їх самому - а потім робіть з ним, що хочете, через суд і т.д.). Тігіпко сказав, що Україна поки не готова до такої системи.
Ну, ще б пак. Вкрасти бюджетні гроші стає дуже важко. А до найманців з Французького легіону Україна готова? Адже до 2016 року великі наповнювачі бюджету за рахунок бідних і середніх звільнять зі збройних сил нашої країни ще 40 тисяч осіб.
Не наздоганяємо: Україна - в аутсайдерах рейтингу легкості ведення бізнесу
"Друзі, поступово звикайте до нормальної країни", - порадив підприємцям, які протестують проти прийняття нового Податкового кодексу, голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Чиновник мав на увазі, що в державі всі повинні платити податки. Підприємці не проти вийти з тіні, якби країна була справді нормальною. Ось тільки легше вести бізнес не стає.
У рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову в кінці списку - 145-е місце з 183-х можливих. По сусідству Сирія і Гамбія.
З червня 2009-го по червень 2010 року, коли проводилося дослідження, автори рейтингу виявили в Україні лише три реформи. Влада полегшила старт бізнесу, знизивши мінімальний розмір статутного капіталу, спростила процес отримання дозволів на будівництво та поліпшила електронну систему сплати ПДВ. За фактом нічого значного, що і відбилося на позиції України в рейтингу.
Найболючіша тема, як і колись, - сплата податків (181-е місце в рейтингу). Тягнуть вниз кількість обов'язкових платежів (а їх в Україні 135), податкове навантаження у 55,5% і час, який необхідно витратити на адміністрування платежів, - в цілому 657 годин на рік. Як новий Податковий кодекс змінить ці цифри - ще не відомо. Не кращі справи і в сфері будівництва. Псує картину і процедура підключення до електромереж. Якщо в Німеччині або, наприклад, Ісландії вона займає 40 днів, то у нас - 309!
Поки Україна залишається серед аутсайдерів рейтингу - її рік у рік обганяють пострадянські країни. На цей раз найбільший прогрес у поліпшенні ділового клімату досяг Казахстан. У десятці кращих реформаторів у попередні роки вже побували Білорусь, Киргизія та Молдова. А Грузія після п'яти років амбітних реформ, які скасували одним махом санстанцію і пожежну інспекцію за принципом "немає чиновника - немає проблем", опинилася на 12-му місці серед всіх країн світу.
Для порівняння: в Україні єдине вікно для реєстрації підприємств працює з 2005 року. Це був дійсно важливий крок, спростив життя майбутнім бізнесменам. Тим не менш, відкриття бізнесу в нашій країні все одно займає майже місяць, тоді як у Грузії - всього три дні.
При цьому функції грузинського єдиного вікна розширилися до реєстрації інвестпроектів, проведення приватизаційних процедур та ін. У 2008 році місцеві підприємці витрачали всього 2% робочого часу на виконання різних регуляторних вимог.
У той час як в Україні на отримання дозвільних документів на будівництво знадобиться 347 днів, в Грузії - 98. У 2009 році дослідження показало, що спрощення дозвільної системи дозволило грузинським компаніям щорічно економити 3,25% прибутку. Моделі реформ грузинська влада запозичила у Гонконгу і Сінгапуру, які традиційно посідають перші місця в рейтингу легкості ведення бізнесу.
З осені 2010 року Віктор Янукович і його команда активно взялися за поліпшення ділового клімату в Україні. У жовтні, наприклад, уряд скасував більше двадцяти видів ліцензій. Незважаючи на це, Мінтранс продовжує лобіювати зміни в частині перевезення вантажів. Закон передбачає ліцензування транспортування лише небезпечних вантажів, а чиновники міністерства хочуть ліцензувати будь-які вантажні перевезення.
Кабмін ліквідував, звичайно, не найпоширеніші ліцензії (наприклад, на пошук та видобуток корисних копалин з родовищ загальнодержавного значення або на виробництво дорогоцінних металів і каміння), тому для більшості бізнесменів нововведення залишаться непомітними. Але процес зрушився з мертвої точки.
У 2010 році почав діяти і декларативний принцип отримання дозволів: підприємець повідомляє в держоргани про наявність у нього необхідної матеріально-технічної бази і може починати працювати. Подавати папери, що доводять це, йому вже не доведеться. Більше 60% дозволів тепер можна отримати за декларативним принципом, просто заповнивши спеціальну форму. Ще одне давно обговорюване нововведення цього року запровадження принципу "мовчазної згоди". Бізнесмен, який подав заявку на дозвіл і не отримав відповіді, може вважати, що дозвіл видано.
Документ, внесений на розгляд до парламенту за минулого президента і провалений депутатами, - законопроект про ринковий нагляд і контроль продукції. Парламент знову спробує його прийняти. Документом вводиться європейський принцип ринкового нагляду: перевірки продукції насамперед будуть здійснюватися у її розповсюджувачів. Виробників же будуть інспектувати лише в разі виявлення на ринку небезпечної продукції.
Документів за останній час в поспіху було прийнято справді чимало, але все ще не для всіх розроблені механізми їх реалізації. Це стосується, наприклад, закону про скорочення контролюючих органів. За ідеєю, з 80 контролюючих інстанцій має залишитися половина. Але документ фактично не діє, оскільки необхідно внести зміни в 50 нормативних актів.
Кілька тижнів тому був скорочений список товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. "Обов'язкова сертифікація - це рудимент, який дозволяє тиснути на бізнес, збирати гроші. Звичайно, цей список необхідно не просто скорочувати, а повністю скасовувати, що, до речі, передбачено нашими зобов'язаннями перед СОТ", - говорить заступник керівника проекту Групи Світового банку МФК "Інвестиційний клімат в Україні" Сергій Осаволюк. Але різких рухів чиновники робити не поспішають.
Спроба скасувати обов'язкову реєстрацію декларації відповідності товарів технічним регламентам теж поки безуспішна. Якщо підприємець декларує, що його товар безпечний і відповідає нормативним документам, цього достатньо, щоб продукцію почали продавати. Так відбувається у світовій практиці, але не в Україні, де необхідно пройти додаткові реєстраційні процедури в Держстандарті. "Для суспільства сенсу в цій нормі немає. Державна казна теж не виграє, оскільки плата за реєстрацію надходить виключно на підприємства Держстандарту", - пояснює Сергій Осаволюк. Законопроект, що передбачає скасування цієї норми, перебуває в парламенті з червня 2010 року. Держстандарт активно перешкоджає його прийняттю.
Як оцінять зусилля нової команди світові експерти, дізнаємося вже в дослідженні Doing Business 2012. У будь-якому разі реформи, проведені урядом, складно назвати радикальними. Грузинський сценарій в Україні не пройде. Тут за кожним, здавалося б, зовсім невпливовим відомством стоїть могутній лобіст і чиїсь інтереси. Саме з цієї причини у нас пішли шляхом обмеження функцій держорганів.
"Але будь-яке відомство буде триматися за свої повноваження зубами, оббивати пороги депутатів та Адміністрації президента. Спроби обмежити їх ведуть до ще більшого розростання функцій цих органів. Відомства потрібно ліквідувати, оскільки відібрати у них повноваження практично нереально", - заявив "Контрактам" урядовий чиновник, який побажав зберегти інкогніто.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною