"Покер" Бернанке — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Покер" Бернанке

Казна та Політика
2793
На початку листопада Федеральна резервна система зважилася на вкрай спірний крок - другу хвилю кількісного пом'якшення, у результаті якої планується викуп довгострокових облігацій Казначейства США на суму $ 600 млрд.
Додатково буде діяти програма рефінансування, відповідно до якої ФРС купує ці ж облігації за рахунок отриманих коштів від погашення із портфелю іпотечних боргових паперів у розмірі $ 250 - $ 300 млрд. Загальний обсяг придбання складе $ 850 - $ 900 млрд., баланс ФРС зросте до $ 2,9 трлн., а портфель облігацій Казначейства досягне $ 1,45 трлн. Таким чином, Федрезерв стане власником 15% зобов'язань Уряду, котрі обертаються на ринку .
Після такого рішення, дії США піддалися вкрай активній критиці з боку багатьох держав, та й у самих Сполучених штатах економісти і фінансисти різко розділилися на два табори: прихильників і супротивників другої хвилі кількісного пом'якшення (Quantitative Easing, або QE2).
Головним ідеологом необхідності QE2 стали голова Федерального резервного банку Нью-Йорка Вільям Дадлі і сам глава Федрезерву Бен Бернанке. Рішення підтримали всі члени Комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC), крім глави ФРБ Канзасу Томаса Хеніга, який вважає, що ФРС задумала "небезпечну азартну гру". Який головний аргумент мотивації нової хвилі кількісного пом'якшення? Напередодні і після початку програми скупки облігацій Казначейства Вільям Дадлі опублікував серію статей, в яких намагався якось виправдати пом'якшення політики.
Робили це й інші представники Федрезерву, і сам Бен Бернанке. Основним аргументом представників ФРС є зниження довгострокових ставок, яке повинно стимулювати споживчі витрати і вклади компаній. Теоретично, Федеральна резервна система, скуповуючи облігації Казначейства, знижує ставки, одночасно видавлюючи інвесторів з ринку держоблігацій.
Ресурс, що вивільнився, піде на інші ринки активів, підтримавши фондовий ринок і впевненість домогосподарств. Напередодні оголошення рішення про початок викупу держоблігацій все так і відбувалося: різко зросли фондові і товарні ринки, знизилася прибутковість боргових паперів уряду і ставки з іпотеки. Саме це переконало Федрезерв в думці про правильність прийнятого рішення про другу хвилю кількісного пом'якшення.
Друга мета, яку переслідує Федеральна резервна система, але намагається безпосередньо не вказувати на неї - це посилення тиску на Китай та інші країни, що розвиваються, які, в результаті проведення QE2, зіткнуться з припливом "гарячих грошей" та інфляцією. Це змусить їх зміцнювати свої валюти більш активно і приззведе до ребалансування світової економіки, а США зможе активніше збільшувати експорт.
Зниження ставок і стимулювання зростання
ФРС вважає, що, викупивши більше облігацій Казначейства, вдасться знизити довгострокові ставки, а вивільнені гроші підуть на ринки і пом'якшать умови кредитування. Зростання ризикових активів підвищить впевненість домогосподарств і схильність до споживання. Бернанке та інші представники Федеральної резервної системи наводять як приклад різке зниження ставок і динаміку ринків в очікуванні QE2. Але тут вони роблять серйозну помилку: напередодні прийняття рішення за кількісним пом'якшення на ринок держборгу активно входили спекулятивні капітали, адже зростання цін на облігації дозволяло отримати додаткові прибутки. Зниження ставок було у значній мірі викликане саме цим фактом. А ось довгостроковий інвестор почав з ринку виходити, оскільки це рішення підриває довіру, що підтверджується зростанням ставок за 30-річними облігаціями, прибутковість яких зросла з 3,6% у серпні до 4,3% в середині листопада.
Відразу після рішення почалося зростання прибутковості боргових паперів Казначейства і ставки повернулися на рівні травня-серпня. Фактично вони зараз вищі, ніж були до початку обговорення програми. При цьому довгострокові ставки істотно піднялися, "гарячі гроші" пішли. Слідом за прибутковістю облігацій Казначейства до максимального рівня з середини серпня (коли була запущена програма покупок трежеріс за кошти від погашення іпотечних облігацій) злетіли і ставки з іпотеки.
ФРС робить вигляд, що не бачить події, сподіваючись на їх повернення до мінімумів і списуючи все на волатильність. Але навіть якщо вдасться штучно загнати ставки знову вниз, немає ніякої гарантії, що приватний сектор захоче збільшувати кредит за нижчими, одночасно пом'якшуючи умови кредитування. Якщо кредитори зараз не готові видавати позики за вищою ставкою, то чому Бернанке думає, що вони це будуть робити за штучно заниженими? Проблема не у ставках, а в платоспроможності позичальника, а вона на вкрай низькому рівні.
Тиск на Китай
З початком обговорення програми кількісного пом'якшення та викупу облігацій в серпні різко зросли ціни на ресурсних ринках, збільшилось надходження капіталів до країн, що розвиваються. Це посилило інфляційні ризики: Китай в жовтні зафіксував річний приріст цін 4,4% - рекорд з вересня 2008 року, а ціни на продукти в Піднебесній злетіли за рік на 10%. Відповіддю стало підвищення ставок Центробанком, у листопаді ж двічі була підвищена норма банківських резервів у Китаї. Інші країни вводять бар'єри, стикаючись із припливом капіталу. Так, Бразилія підвищила податок на портфельні інвестиції до 6%, а Південна Корея посилила монетарну політику.
Федеральна резервна система США своїми діями провокує хвилю протекціонізму. Якщо у ФРС думають, що жорсткість грошової політики в Піднебесній підвищить попит з боку китайців - вони сильно помиляються. Заходи спрямовані на охолодження економіки, а отже уповільнення темпів зростання кредитування і зростання внутрішнього попиту. При цьому сам Бернанке визнає, країни, котрі розвиваються, не готові зараз істотно підвищувати курси своїх валют. Ці дії загрожують привести до уповільнення темпів зростання цих країн і світової економіки.
ФРС ставить на терези не тільки свою репутацію, а й довіру до ринку державного боргу США і долара. При цьому ефект від QE2 вкрай суперечливий - саме на це вказала група економістів у листі Бернанке. Спроби представників ФРС виправдатися не принесли впевненості у правильності їхніх дій. Центробанк США вплутався в азартну гру, при цьому будучи не в змозі навіть чітко обґрунтувати свої рішення. Тепер все менше впевненості, що вони зможуть вчасно зупинитися.
Єгор Сусін, Керівник аналітичного відділу АЛЬПАРІ
За матеріалами:
K2Kapital
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас