709
Чи повернеться кредитування в інвалюті?
— Кредит&Депозит
Ольга Онуфрійчук, виконавчий директор компанії "Простобанк Консалтинг"
Заборона на кредитування населення в інвалюті на невиробничі цілі була прийнята ВР влітку 2009 року. Відтоді на ринку сталися істотні зміни: багато банків покращили своє становище в плані ліквідності і платоспроможності і тепер відчувають надлишкову ліквідність в іноземних валютах. Вони вже готові кредитувати, а виходить, що кредитувати практично немає кого. Звідси і відбувається активізація банківського лобі, яке все частіше звертається до парламенту і уряду з проханням повернути їм можливість видавати населенню кредити в іноземній валюті на споживчі цілі (іпотеку, придбання транспорту і ін.).
Однак при цьому не варто забувати про те, чому було прийнято обмеження на таке кредитування і якими зусиллями його удалося запровадити. Восени-2008 року девальвація гривні по відношенню до долара склала 60%, а це означає, що і боргове навантаження на позичальників виросло на стільки ж. Доходи ж велика частина клієнтів отримувала в гривні. Це призвело до неможливості обслуговувати борги і необхідності звертатися до банку за реструктуризацією кредиту або до продажу заставного майна. Тобто всі валютні ризики, пов'язані з таким кредитуванням, лягли на плечі позичальників, хоча останні не мають жодної можливості вплинути на валютні курси...
Але, на жаль, в ринку коротка пам'ять. І вже зараз банкірам необхідно активізувати кредитування, аби отримувати доходи. При цьому банки, як і раніше, не хочуть розділити частину валютних ризиків із позичальниками, хоча механізми для цього НБУ створив. Наприклад, регулятор запропонував комерційним банкам рефінансування під заставу валютних ресурсів, що є в банків, з тим, аби отриманою гривною вони могли кредитувати. Але в такому разі всі негативні наслідки від девальвації валюти банки беруть на себе, і, як і очікувалося, така пропозиція не має попиту. З чого виходить, що довіри до національної валюти у банкірів немає, а тому брати на себе ризики коливання валютних курсів вони не готові.
Ярослав Колісник, голова правління банку "Форум "
Я в меншості серед тих, хто підтримує дії Національного банку України відносно заборони валютних кредитів. Кредити у валюті - дуже високий ризик для населення, адже на сьогоднішній день в нашій країні не існує інструментів хеджування валютних ризиків, немає інструментів захисту населення від таких ризиків. Тому населення повинне брати позики в тій валюті, в якій отримує дохід. Валютні ж кредити слід вирішити лише для підприємств з валютною виручкою. Додатковий плюс такої політики - зміцнення гривні.
Оксана Адаменко, заступник начальника управління супроводу кредитних операцій Південкомбанка
Якщо кредитування населення в іноземній валюті і буде теоретично можливим після зняття заборони на таке кредитування, масово воно відбуватися не буде. Як показала практика, кризу краще пережили ті банки, які масово кредитували фізичних осіб в національній валюті, тобто в цьому випадку відсутні, так звані валютні ризики, пов'язані зі зміною курсу гривні по відношенню до іноземних валют.
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
