4386
Янукович "напряг" Україну
— Казна та Політика
17 листопада на засіданні Ради національної безпеки і оборони України президент Віктор Янукович визнав: народ українській владі не довіряє. Більше того, за словами глави держави, в суспільстві зростає соціальна напруженість. Незважаючи на це, влада не має наміру відступатися від своєї політики. Адже причини втрати владою довіри і зростання соціальної напруженості українське керівництво шукає не в своїй політиці та ситуації в Україні, а за межами нашої країни.
Нема чого на дзеркало нарікати...
Втрата довіри українського народу не на жарт стривожила гаранта Конституції. Про це свідчить сам факт обговорення даної проблематики на РНБО, до складу якого входять глави силових відомств. Виступаючи перед главами МВС, СБУ і ГПУ, президент не приховував свого роздратування. "На горіхи" дісталося навіть вірному главі уряду України Миколі Азарову. "Ви, Миколо Яновичу, розповідаєте на засіданнях уряду, що ми всього досягли, що у нас все добре і все буде добре. Краще скажіть людям правду!", - підвищив голос на свого однопартійця Янукович.
Причиною такого роздратування президента стало розчарування українського народу у владі, яке Янукович назвав "найбільшою головною загрозою національній безпеці". "Майже за 20 років незалежності ситуація не стає кращою. Вона, на жаль, погіршується. Тому ми повинні говорити не просто про безпеку взагалі, а про національну безпеку розвитку", - визнав президент.
Чому ж народ не довіряє українській владі? Сам Янукович своєї провини і провини уряду в цьому не бачить. На його думку, уряд все робить правильно. "Ми забезпечили стабільність у парламенті, є взаємодія між президентом, парламентом і Кабінетом міністрів. Я ініціював і разом з вами ми розробили програму реформ, яка отримала підтримку в суспільстві під час минулих і президентських, і місцевих виборів.
Наші перші антикризові заходи дали позитивний результат - відновлено зростання, зберігається фінансова стабільність", - розповів президент про успіхи влади на засіданні РНБО. Такі слова президента описують його бачення іміджу української влади серед народу України. В PR серед інших типів іміджу виділяють реальний і дзеркальний. Останній - свого роду "Самоімідж" людини чи організації, суб'єктивне уявлення про свій імідж. Перший - справжній імідж організації або людини. "Дзеркальний імідж (української влади - ред.) - уявлення про себе як про серйозних і відповідальних людей, які не говорять, а діють", - відзначає політолог Петро Олещук.
Тому в кризі довіри в першу чергу влада звинувачує не свої прорахунки, а зовнішні причини. Як пояснив сам президент, частково напружена соціальна ситуація в Україні викликана... "старою-доброю" світовою економічною кризою. "Економічна ситуація в Україні значною мірою залежить від того, як далі буде розвиватися світова криза... Ми занадто відкриті для впливу кризових процесів", - зазначив український президент. Тому уряд і далі має продовжувати свою політику, незважаючи на те, що скаже народ.
Адже вся критика економічної політики уряду, на думку президента, виходить від корупціонерів, бюрократів і нечистих на руку підприємців. Уряд якщо ж і винний, то тільки в неправильній ідеологічній політиці. "Я зараз вимагаю від нашого, умовно кажучи, ідеологічного блоку, який займається інформаційною політикою, щоб ми більше давали інформації сьогодні суспільству: що ми робимо, для чого ми робимо і які будуть наслідки", - заявив Янукович. Винним у провалі інформаційної політики президентом був призначений прем'єр-міністр. "Не потрібно співати людям пісні! Покажіть їм ті графіки, які ви мені показуєте! Нам потрібна не брехлива, а конкретна інформація про стан справ у державі", - обурювався Янукович.
Така президентська риторика, серед іншого, свідчить і про відсутність усвідомлення президентом власної відповідальності за стан справ у країні. "Янукович позиціонує себе як неупереджений арбітр, який знаходиться над процесом. Відповідно, він критикує уряд "за окремі невдачі в окремих галузях". Він розцінює себе як "начальника", який не зобов'язаний знати всі особливості технологічного процесу, але повинен дати "наганяй" якщо все піде не так", - говорить Олещук. І тут президентське бачення ситуації розходиться з народним. Адже, на думку багатьох експертів і соціологів, українці втрачають довіру до влади не через світову економічну кризу, а через дії самої влади.
Як українська влада довіру втрачала
Максимально наближений рівень довіри до української влади демонструють не вибори, а рейтинги, впевнені експерти. Якщо на місцевих виборах українська влада звинувачувала в неодноразовому застосуванні адмінресурсу і "проштовхуванні" у владу "своїх", то під час соцопитувань впливу влади на результат можна уникнути. За даними Центру Разумкова, рейтинг Партії регіонів, члени якої зараз перебувають при владі, впав з 41,2% у травні 2010 року, до 29% у жовтні.
Притому, саме президента і уряд українці вважають відповідальними за те, що відбувається в державі. Згідно з результатами соціологічного дослідження, оголошеними Центром Разумкова в листопаді, 44,2% українських громадян вважають, що саме президент сильніше від всіх впливає на державну політику. Друге місце за рівнем впливовості на держполітику, на думку українських громадян, займає український уряд. У цьому впевнені 30,6% українських громадян. Таким чином, відповідальність за все, що відбувається в державі, в тому числі й негативні явища, народ покладає на владу. Саме тому й зростає розчарування в ній. "Уряду Януковича-Азарова довелося прийняти низку непростих рішень в економіці та анонсувати їх: це стосується пенсійного терміну, підвищення тарифів, яке виявилося неминучим з огляду на ту боргову яму, в яку завів Україну попередній уряд.
Як не пояснюй, але погіршення поточного становища споживача, виборця, громадянина, звичайно, позначається на рейтингу. Я думаю, що поки далеко до того, щоб панікувати Партії регіонів і особисто Віктору Януковичу, але треба, звичайно, робити висновки", - передає слова депутата Держдуми РФ Костянтина Затуліна From-UA. Видання провело опитування експертів, і вони єдині в думці: падіння рейтингу влади - заслуга самої влади. "Причини абсолютно об'єктивно лежать на поверхні - це співпраця з МВФ і відповідні соціальні ризики, які з цього виникають. І чим далі Янукович буде таким способом рятувати економіку, тим гірше йому персонально буде", - вважає директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін.
Результатом такого стану справ може бути формування нової сильної опозиції. "Це викликано двома факторами. Перший - погіршення економічного становища, завадити якому президент не в змозі. І друге - закручування адміністративних гайок і зростання тиску з боку правоохоронних органів. У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день президент має всю повноту влади, відповідно, на нього і покладається вся відповідальність за стан у країні", - говорить Дмитро Корчинський. Це - "м'який" варіант розвитку подій. Але є ще й "жорсткий" - бунт. "Я не вважаю, що зараз ми побачимо будь-які акції протесту, але у випадку непокращення життя, протестний потенціал буде наростати і визрівати. Упевнений, що якщо через деякий час якість життя українців не покращиться, це "вибухне", і історія саме цьому і вчить", - передає "День" слова директора соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка. Але є погляди і радикальніші. "Так, як країна розвивається сьогодні... через 3-4 роки буде громадянська війна", - сказав 13 листопада у Львові представник ВО "Свобода" Юрій Михальчишин. І звинувачувати в такій ситуації українці будуть не зовнішні фактори, а конкретних людей - Януковича і К°. Адже повернувши "президентську" Конституцію 96-го і вигравши правдами й неправдами місцеві вибори, "регіонали" взяли не лише всю повноту влади, але і весь тягар відповідальності за події в країні.
Однак у самій ПР свято вірять у те, що все буде добре. "Ті результати, які ми отримуємо, зламають лід недовіри і продемонструють громадянам, що цій команді можна вірити і що ця команда здатна виконувати зобов'язання, взяті на себе", - вважає "регіонал" Владислав Лук'янов. А поки соціологи неупереджено фіксують, що рейтинг довіри влади падає ...
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
