1687
Таємна пілюля Янковського
— Казна та Політика
Микола Янковський, засновник і співвласник хімічного концерну "Стирол", завжди був небагатослівний, коли мова заходила про його фармацевтичний актив. Компанія "Стиролбіофарм" вже майже п'ятнадцять років веде активну боротьбу за своє місце під сонцем на українському ринку лікарських препаратів і годує всю країну вітаміном С. Проте їй до цих пір вдавалося зберегти статус найбільш таємничого гравця вітчизняної фармгалузі.
Заговорили про компанію після продажу "Стиролу" Дмитру Фірташу, власнику Group DF.
Як з'ясувалося, фармацевтичне відділення свого концерну Янковський продавати не став. Не дивно, адже "Стиролбіофарм" - це прибутковий і динамічно зростаючий актив. Компанія займає стійкі позиції на українському фармацевтичному ринку і щорічно збільшує свою виручку. Але поки невідомо, чи піде самостійна від хімічного концерну діяльність їй на користь. Адже тепер "Стиролбіофарм" не може розраховувати на фінансову підтримку із загального бюджету концерну.
Світанок під час сутінок
"Домисли про продаж "Стиролбіофарм"- повний абсурд, оскільки це одне з найбільш успішних виробництв концерну "Стирол". У нинішній складній ситуації продавати виробничі ділянки та підрозділи, котрі успішно працюють, було б не тільки недоцільно, але і просто нерозумно", - заявив Сергій Павлючук, голова правління "Стиролу" в інтерв'ю, яке цього літа опублікувала горлівська газета "Кочегарка". Тоді ж керівництво концерну заперечувало можливий продаж всієї компанії цілком. Але вже у вересні "Стирол", який більше не міг самостійно вирішувати проблему дорогого газу, став власністю Дмитра Фірташа.
"Стиролбіофарм" не продали з двох причин. По-перше, не надходило таких пропозицій. "OSTCHEM Group (входить до Group DF) сконцентрована на розвитку бізнесу в галузі виробництва мінеральних добрив і не має інтересів у фармакологічній галузі. Бізнес "Стиролбіофарм" для нас непрофільний", - пояснюють в компанії Дмитра Фірташа. По-друге, Микола Янковський сам зацікавлений у збереженні контролю над цим активом, який може стати справжньою золотою жилою.
За словами аналітиків, "Стиролбіофарм" займав вагоме місце у структурі концерну. "Фармацевтична складова будь-якого багатопрофільного об'єднання може приносити досить суттєвий, а головне - постійний прибуток. Попит на якісну та актуальну фармацевтичну продукцію є завжди", - запевняє Юрій Чертков, директор "Агентства Медичного Маркетингу". Важливо, щоб при цьому "фармскладова" не перетворилася на баласт для всього бізнесу. У випадку зі "Стиролбіофарм" все було навпаки. Коли "Стирол" зазнавав збитків, його фармацевтичний напрямок процвітав і тішив керівництво зростанням доходу. У 2008 році виручка "Стиролбіофарма" складала 64,5 млн. грн., А в 2009-у цей показник виріс до 84 млн. грн. За даними Юрія Черткова, в цьому році підприємство продовжує збільшувати продажі. За перші чотири місяці вони збільшилися на 14%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Звідки взялися таблетки
Щоб досягти таких результатів, компанії довелося неабияк попітніти. На українському ринку вона з'явилася в 1996 році. Враховуючи, що деякі вітчизняні виробники ліків ведуть свою історію з середини минулого століття, "Стиролбіофарм" - зовсім юна компанія. Очевидно, що до питання її створення власники "Стиролу" підійшли відповідально, із чималою часткою азарту і запасом фінансових ресурсів. Приміром, розробкою та виконанням проекту заводу з випуску медикаментів займався Торонтський інститут фармацевтичних технологій - гордість Північної Америки і одна з найвідоміших у світі наукових установ в галузі фармацевтики. Через два роки "Стиролбіофарм" серйозно зайнявся одержанням всіляких сертифікатів. У 1998 році компанія першою серед фармпідприємств СНД отримала сертифікат відповідності Належної виробничої практики (GMP). Зробила вона це дуже вчасно, враховуючи, що зараз відсутність такого сертифікату може стати підставою для ліквідації виробника лікарських засобів.
Придбання обладнання, запуск виробництва та отримання необхідних документів - безумовно, дуже важливий і дорогий, але далеко не найважчий етап в історії становлення "Стиролбіофарм". Складніше за все компанії Миколи Янковського було налагодити співпрацю із аптечними мережами і зробити продукцію впізнаваною. Більше 70% українського ринку медикаментів зайнято імпортними препаратами, змагатися з якими не під силу навіть великим вітчизняним компаніям з тривалою історією та стійкими ринковими позиціями. У "Стиролбіофарм" зізнаються, що підприємству потрібен не один рік для того, щоб добитися лояльності співробітників українських аптек, споживачів та лікарів. Першими препаратами, поставленими на виробництво, були "Вітамін С" (500 мг), "Парацетамол", "Ацетилсаліцилова кислота" ("Аспетер"). З часом "Стиролбіофарм" зосередив свої зусилля на випуску ліків чотирьох терапевтичних груп: препарати, що діють на респіраторну, кровоносну, нервову і травну систему. На сьогоднішній день вони займають 97% в загальній структурі виробництва компанії. Як зазначають у "Стиролбіофарм", на них підприємство зосередить свої зусилля в найближчому майбутньому.
Агресивна самостійність
Сьогодні найбільш рентабельною продукцією компанії є препарати "Аспекард", "Еректил" і "Вітамін С". Обсяг реалізації та рівень впізнаваності останнього перевершив навіть найсміливіші очікування "Стиролбіофарма". За листопад і грудень 2009 року, коли в Україну вирувала епідемія грипу, продажі "Вітаміну С" виросли на 112% у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. На сьогоднішній день частка цього препарату в сегменті аскорбінової кислоти становить 90%.
У масштабах всього ринку частка компанії виглядає набагато скромніше: близько 0,3% в грошовому вираженні і 0,6% - у фізичному.
За словами Тамари Левченко, аналітика ІК Dragon Capital, за обсягом роздрібних продажів "Стиролбіофарм" займає серед вітчизняних компаній18-е місце, при цьому він не входить до ТОП-50 компаній у сегменті госпітальних продів. Левова частка медикаментів, вироблених компанією, продається без рецепту. У першому півріччі на безрецептурні препарати припадало близько 69% від її загального обсягу продажів.
На сьогоднішній день "Стиролбіофарм" володіє лініями для випуску медичних газів, рідких стерильних лікарських форм, імунобіологічних препаратів та твердих лікарських форм. У компанії зазначають, що зараз завод працює на межі своїх можливостей - випускає 100 млн. таблеток і капсул на місяць. Цього явно недостатньо, тому нещодавно підприємство виділило близько 800 тис. грн. для покупки нових виробничих ліній. Крім того, в найближчому майбутньому компанія має намір встановити лінію з виробництва настойок і сиропів, на що буде витрачено ще близько 1 млн. євро. Все це робиться з однією метою - до 2011 року збільшити ринкову частку до 1,5%. Чи вдасться "Стиролбіофарм" впритул наблизитися до своїх конкурентів із 2%-ю часткою (Gedeon Richter, Sandoz), передбачити складно. З одного боку, компанія може підхопити хвилю імпортозаміщення, яка хвилює український ринок з 2008 року. Також на її користь може зіграти активне зростання ринку генериків, адже саме на їх виробництві сконцентровані всі сили компанії.
Інше питання, де "Стиролбіофарм" буде брати гроші. Спільної годівниці, яку він ділив з іншими активами концерну "Стирол", більше немає. Самостійно зароблених коштів, можливо, і вистачить для підтримки нинішнього обсягу виробництва і рівня якості, але для агресивної політики завоювання ринку цього явно недостатньо. Ще одна складність, з якою може зіткнутися компанія після виходу зі складу "Стиролу", це доступ до банківських кредитів. Не факт, що українські банки погодяться співпрацювати із локальною компанією на таких самих умовах, як і з великим концерном, незалежно від того, хто з них приносить прибуток, а хто зазнає збитків. Напевно у Миколи Янковського вже давно є відповіді на ці питання. Але ділитися ними з пресою і взагалі коментувати цей бізнес він відмовився. В іншому випадку не залишив би "Стиролбіофарм" під своїм крилом.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
