3121
"Капітали-втікачі": улюблені офшори українських бізнесменів
— Казна та Політика
Економіка Україна втрачає мільярди доларів через те, що вони "витікають" в офшорні зони. Це не дивно: якби українське податкове законодавство було лояльнішим, влада - розумнішою, а корупція - не як ракова пухлина, бізнес би не прагнув втекти з країни. Але чи можливе повернення "капіталів-утікачів" на Батьківщину? Про улюблені офшорні зони бізнесменів, де гроші почуваються "найспокійніше".
Фінанси співають романси
Податкова система України - чи не найгірша у світі. Це визнають не лише українські платники податків, а й експерти Світового банку, які провели рейтинг Paying Taxes 2010, де податкова система України за витратами часу і ресурсів займає 181 місце з 183. Гірше тільки у Венесуелі й Білорусі.
Саме тому українські бізнесмени йдуть "в тінь". Користуючись допомогою різних схем, афілійованих і "родинних" структур, компанії та підприємства намагаються якщо не повністю уникнути оподаткування, то хоча б істотно зменшити податкове навантаження.
Ті ж, хто вважає за краще не так очевидно порушувати податкове законодавство і не хоче вступати в конфронтацію з податківцями, вибирають більш тонкий шлях: виводять бізнес в офшорні зони, отримуючи масу переваг не лише в плані оподаткування, але й пільг із ведення бізнесу, захищеність капіталу і повну конфіденційність. "Адже при створенні офшорної компанії бізнесмени ставлять перед собою мету приховати від чужих очей себе як справжніх засновників", - зазначає адвокат Денис Тельчаров. Не дивно, що більша частина всієї української власності належить компаніям Кіпру, Кайманових островів, Андорри та інших територій.
Безумовно, про законність і "чистоту" офшорів можна дуже довго сперечатися. Адже нерідко вони використовуються для різного роду махінацій, мета яких - відмивання грошей, отриманих нелегальним шляхом, щоб потім їх можна було безперешкодно повернути в Україну.
Саме тому періодично лунають заяви політиків, які обіцяють прикрити цю "лавочку". Наприклад, нардеп Юрій Кармазін, який запропонував парламенту денонсувати угоду між урядом СРСР і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, підписану 29 жовтня 1982 року. Саме цей документ дозволяє українським бізнесменам користуватися благами кіпрського офшору.
Проте "всіх мух не переловили", Кіпр - це лише крапля в "морі" офшорних зон, яких в усьому світі більше 40. До того ж, якщо розібратися глибше, офшорна зона для легального бізнесу, який хоче уберегтися від "кривобокої" вітчизняної податкової системи, залишається чи не єдиним способом порятунку. Адже навіть прийняття Податкового кодексу, баталії навколо якого точаться вже не перший місяць, навряд чи змінить умови для бізнесу на краще. Тож прямий шлях - в офшор.
Зона вільного польоту
Ангілья, Князівство Андорра, Антигуа і Барбуда, Аруба, Британські Віргінські острови, Гібралтар, Князівство Ліхтенштейн, Маврикій, Острови Теркс і Кайкос, Панама, Сан-Марино, острів Мен, Нормандські острови, Сейшели, Багами, Кайманові острови... Це далеко не повний перелік офшорних зон, який можна продовжувати дуже довго.
Незважаючи на те, що офшорні юрисдикції розкидані по всьому світу, їх суть зводиться фактично до того, що виведений "туди" бізнес захищений від замаху української влади, а податкові витрати зведені до мінімуму. При цьому в класичному розумінні офшорна компанія - це фірма, зареєстрована в певній офшорній зоні, але яка не веде діяльності в країні реєстрації.
"Переваг офшор має дуже багато: оптимізація оподаткування, швидке і вільне розпорядження валютними коштами без контролю з боку українського обслуговуючого банку, НБУ, податкової, захист активів, що перебувають в Україні, конфіденційність інформації про їх істинного власника, структурування бізнесу", - підкреслює Олена Кібенко, старший партнер юридичної фірми ILF.
Наприклад, Сейшельські о-ви і Гібралтар забезпечують спрощений процес реєстрації компанії, відсутність податків і максимальну конфіденційність. На острові Мен офшори платять лише фіксоване мито. Офшорний бізнес в Белізі, Панамі, на Багамських островах, в Домініці повністю звільнений від податків. А реєструючи компанію на Кіпрі, навіть не обов'язково мати реально існуючий офіс.
Плюс до всього, часто від власників офшорів не вимагають подання фінансової або бухгалтерської звітності, офшорна компанія має право купувати будь-яке майно і здійснювати будь-які угоди, забезпечується повна анонімність власників, а також часто відсутність будь-якого контролю з боку місцевої влади в принципі.
"Дуже популярна схема, коли офшор виступає засновником респектабельної європейської фірми (з Англії чи Голландії), яка є власником активів. У такому випадку знайти реального власника практично неможливо", - говорить Данило Гетманцев, почесний президент юридичної компанії Jurimex.
До того ж, величезний плюс в тому, що українські правоохоронні органи, навіть маючи посилену увагу до якогось бізнесу, практично не можуть отримати необхідну інформацію про власників офшорів, їхніх клієнтів, рахунки, проведені операції тощо. А отже, бізнес можна вести без особливих нервів, не побоюючись, що його в будь-який момент можуть накрити.
Миємо гроші акуратно
Для мінімізації податкових зобов'язань за допомогою офшорів існує чимало схем. Одна з найпопулярніших, в якій можна задіяти офшор - експортно-імпортні операції. Річ у тім, що офшор за своєю суттю є проміжною ланкою між компанією в Україні та її партнерами за кордоном, і з його допомогою можна без проблем маніпулювати ціною товарів або послуг у будь-який бік.
Використовуючи одну або декілька фірм-прошарків, зареєстрованих в офшорі, обидві сторони з користю для себе регулюють ціну угоди, здійснюючи так званий "реінвойсинг", головне завдання якого - мінімізувати податок на прибуток шляхом зменшення валових доходів (для експорту) або за рахунок збільшення валових витрат (для імпорту).
"Крім того, офшори найчастіше використовуються одночасно з легально працюючою на території країни реєстрації фірмою (оншором), який виконує представницькі функції, проводить основні операції, а офшор служить для накопичення грошових коштів, і при цьому сплачується чисто символічна сума податків, або податок взагалі відсутній", - відзначає Ірина Дідківська.
Офшорні компанії часто використовуються для роботи на зарубіжних фінансових і фондових ринках. Наприклад, якщо офшор-компанія торгує американськими акціями через американського брокера, то оподаткуванню підлягають лише отримувані дивіденди. Доходи іноземної компанії, пов'язані зі збільшенням курсової вартості цінних паперів, в США оподаткуванню не підлягають. Податок, що утримується з одержуваних дивідендів, теж може бути зменшений при правильному виборі юрисдикції, що має з США договір про уникнення подвійного оподаткування.
Також існує маса схем, які дають можливість відверто "мити" через офшори гроші. Наприклад, коли в офшорній зоні (особливо сприятлива для цього Великобританія) створюються дві компанії з однаковими назвами, одна з яких є оншором. Між офшорними і оншорними компаніями укладається агентський договір, і за законодавством оподатковуваним прибутком британської організації будуть вважатися тільки отримані комісійні. Весь прибуток буде накопичуватися в офшорі, де він підлягає оподаткуванню за мінімальною або навіть нульовою ставкою.
За допомогою офшору можна ухилитися й від валютного законодавства при виведенні капіталу за кордон. "Якщо українська фізична або юридична особа купує акції офшорної компанії або реєструє її на себе і формує статутний капітал, то для цих дій потрібна ліцензія НБУ", - пояснює Олена Кібенко. Але проблема в тому, що цю ліцензію отримати практично неможливо.
Однак на практиці цю вимогу легко обійти - наприклад, акції можна придбати за договором дарування або ще простіше, номінальним акціонером офшору буде вказано нерезидента, а український власник буде вважатися бенефіціаром. Гроші ж можна "завести" з будь-якої української компанії, оплативши роботи або послуги офшору.
Що цікаво, міжнародні торговельні компанії якраз зацікавлені в залученні офшорів до своїх торгових операцій. Це пов'язано з тим, що доходи, отримані від угод при купівлі товарів в одній країні і продажу їх в іншій, накопичуються в офшорній компанії, звільненій від оподаткування.
Солідне прикриття
Але потрібно розуміти, що ризик виявлення "темних справ" все-таки є. Зокрема, якщо з'ясується, що схема побудована з ланцюжка офшорів, які відмивають гроші, організатору загрожує тюремне ув'язнення. "Санкції за порушення валютного законодавства досить суворі. Можна відбутися і штрафом, але є й ризик потрапити під кримінальну відповідальність", - відзначає керуючий партнер юридичної фірми "Ольга Демченко і партнери" Ростислав Кравець.
Крім того, офшор - це невисокий рівень інтересу з боку можливих клієнтів; негативне ставлення серйозних компаній-партнерів, банків та інших суб'єктів бізнесу; упереджено-зацікавлене ставлення з боку податківців, міліції, прокуратури; нерозвиненість інфраструктури, недосконалість законодавства, відсутність доброї ділової репутації, недостатньо ефективні ділові зв'язки з провідними країнами.
Плюс до всього, існує розпорядження Кабінету міністрів №77-р від 24.02.2003, в якому затверджено список країн, визнаних офшорними територіями. А згідно зі ст. 18 закону "Про оподаткування прибутку підприємств", при купівлі продукції у компанії, яка зареєстрована в офшорній зоні, що потрапила до переліку Кабміну, на собівартість відноситься лише 85% ціни її придбання. Це, зрозуміло, робить офшорні ланцюжки значно менш вигідними.
Саме тому іноді краще працювати в зонах, які мають солідніший статус: там потрібно надання фінансової звітності, проходження аудиту, ведеться реєстру директорів і акціонерів, розкривається структура власників в обмін на деякі податкові пільги (Гібралтар, Гонконг, Нова Зеландія, Кіпр, наприклад). Ці офшори більш респектабельні для клієнтів, банків, тобто більш легальні в бізнесі.
Тому зовсім не дивно, що такі "гіганти" української економіки, як СКМ, Інтерпайп, групи "Приват" або "Фінанси та Кредит", мають зареєстровані в офшорних зонах компанії. Адже це дає можливість не лише значно заощадити на податках, як вже було сказано, але і вивести гроші з України в "затишне гніздечко".
"Офшорні зони це не стільки спосіб уникнути оподаткування, скільки спосіб вивести свої капітали в стабільні, на відміну від України юрисдикції, приховати свою власність за офшорними компаніями, і захистити гроші при їх інвестуванні в Україні", - підкреслює Данило Гетманцев.
І, незважаючи на те, що всі з жахом чекають прийняття Податкового кодексу, офшори навряд чи піддадуться "гонінням". Адже будь-які спроби з боку зачинити це "вікно" навряд чи увінчаються успіхом, бо не варто забувати, що в лавах депутатів чимала кількість великих "латифундистів", які просто не дадуть пролобіювати неугодні для себе і свого бізнесу закони.
Віктор Стуков
За матеріалами: Фiнансовий Захист
Поділитися новиною
