400
Виробники молока - проти "поголовного" дотування
— Аграрний ринок
Виробники молока - проти "поголовного" дотування. Про це свідчать дані опитування керівників підприємств-виробників молока, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" з 29 жовтня по 4 листопада поточного року на замовлення громадської організації "Ділова Рада Україна". Таке дослідження було зроблено в Україні вперше. Всього було опитано 100 респондентів з різних регіонів країни.
"Одним з основних завдань опитування було виявлення переваг виробників молока щодо механізмів державної підтримки. Дане питання протягом року є предметом напруженої дискусії між Міністерством аграрної політики та переробниками молока. Але позиція самих виробників не лише не приймалася до уваги, але навіть не була публічно артикульована", - говорить співголова громадської організації "Ділова Рада Україна" Михайло Соколов.
Як показали отримані дані, у виробників молока є сформовані переваги щодо бажаної системи держпідтримки. Так, 55% з усіх опитаних вважають за краще отримувати дотацію на кожен літр зданого молока, а 25% - на голову ВРХ. При цьому серед керівників підприємств, що мають надої на корову понад 4000 літрів на рік, прихильників субсидування закупівельних цін вже 57%, а "поголовного" дотування - тільки 19%.
При цьому 62% виробників виступають проти переходу до дотування на голову ВРХ, а за - лише 18%. У свою чергу, серед представників найбільш високопродуктивних господарств (рівень надоїв вище 4000 літрів) частка противників переходу становить вже 68%, а прихильників - 9%.
Відповіді керівників підприємств показують, що в останні два роки, незважаючи на кризу, у всіх господарствах відзначається зростання продуктивності молочного стада. У середньому приріст склав 366 літрів на рік. При цьому явними лідерами є найменші (до 50 голів) і найбільші (понад 700 голів) господарства. Перші за два роки збільшили надої на корову на 507 літрів на рік, а другі - на 920.
Необхідно зазначити, що великі господарства при цьому досягли позначки 5365 літрів на рік. Аутсайдерами, у свою чергу, стали підприємства з чисельністю від 50 до 300 корів, у них фіксується як найнижча продуктивність 2197 літрів на корову на рік, так і найнижчий темп приросту надоїв 138 літрів на рік.
"Отримані дані свідчать, що в галузі йде інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. Даний підхід є стратегічно правильним і залишиться таким в найближчі роки. Так, надої на корову в ЄС в середньому становлять близько 8000 літрів на рік, а в США 12000. Це означає, що українські виробники можуть, як мінімум, подвоїти обсяги виробництва молока, не збільшуючи чисельність поголів'я", - говорить експерт консалтингового агентства ААА Марія Колесник.
Згідно з дослідженням, 77% респондентів вважають, що можуть збільшити обсяг виробництва молока без збільшення поголів'я. Для досягнення цього результату, на думку респондентів, необхідно поліпшити кормову базу - 39% (від 78 респондентів), провести селекційні заходи/поліпшити якість стада - 17% (від 78 респондентів).
"За даними опитування, можна з упевненістю констатувати, що в Україні вже виросла і оформилася група нових підприємців: фермерів та організаторів великих господарств, здатних не просто виживати, а й заробляти, динамічно розвиваючи свій бізнес. Вони роблять ставку на інтенсивне виробництво і, насамперед, підвищення продуктивності молочного стада і вже досягли значних результатів. Саме вони є локомотивами галузі та визначають її майбутнє. Завдання держави - підтримати їх, і система виплати дотацій на одиницю виробленої продукції, - вирішує це завдання. Перехід же до виплат на голову ВРХ навпаки призведе до зрівнялівки. Сподіваюся, що народні депутати прислухаються до думки самих виробників-одержувачів дотацій, зберігши, а можливо, й удосконаливши механізм субсидування закупівельних цін на молоко і м'ясо, який виправдав себе", - вважає Марія Колесник.
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
