Депутати не соромляться плювати на свої обов'язки


Депутати не соромляться плювати на свої обов'язки

Це призводить до того, що найважливіші для громадян законодавчі ініціативи, що вимагають швидкого розгляду, залишаються у критично підвішеному стані. Такий стан справ яскраво ілюструє даремність і безглуздя існування комітету в нинішньому вигляді і складі. Так само як і невикорінне бажання депутатів задовольняти виключно свої інтереси.

Сьогодні в черговий раз не відбудеться засідання комітету Верховної Ради із правосуддя. Причина - більшість членів даного комітету абсолютно втратили інтерес до роботи цього парламентського органу і не мають особливого бажання витрачати свій час на участь в його засіданнях. Таку апатію народних обранців фактично можна пояснити лише однією обставиною: новий закон про судоустрій і статус суддів забрав в комітету важливі повноваження, пов'язані із безстроковим обранням суддів.

Після цього комітет із правосуддя, який до недавнього часу був одним із найвпливовіших і найчисельніших у Верховній Раді, фактично втратив свої колишній статус і значення.

Але при цьому саме через цей комітет сьогодні страждають сотні тисяч українських громадян, які намагаються вибити в держави свої соціальні гарантії. Адже ще у вересні Конституційний суд констатував, що справи із соціальних виплатах повинні розглядати не загальні суди, а адмінсуди. Але і досі члени комітету з правосуддя не сподобилися довести до розуму механізм передачі цих суперечок із загальних судів до адміністративних - відповідний законопроект чекає підготовки до другого читання. За даними, озвученими на останньому засіданні Ради суддів України, йдеться про 1,2 млн. таких справ.

Ще важливо додати, що впливові члени цього комітету цю проблему самі ж і створили, схваливши свідомо неконституційне рішення і віддавши згадані справи у ведення загальних судів. "ЭИ" неодноразово писали про ці дії на законодавчій ниві, що мають глобальні наслідки, але за які не несуть жодної відповідальності народні обранці.

В будь-якому випадку сьогодні вже не можна ігнорувати, що за останній місяць члени комітету дозволили собі зібратися лише 20 жовтня. І то, під час засідання кворум висів на волоску. Проте 6 і 13 жовтня, а також 3 листопада парламентарі грубо проігнорували увірені їм народом обов'язки і не були на засідання. Те ж саме станеться і сьогодні. Причому провина тут рівномірно лежить як на провладних, так і на опозиційних парламентських силах.

Заради справедливості слід сказати, що справжня законодавча робота останніми роками завжди викликала нудьгу у членів комітету з правосуддя нинішнього парламентського скликання. У зв'язку з цим показовий кулуарний вислів одного депутата, який в попередньому скликанні працював в комітеті із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Через півроку роботи в комітеті з правосуддя цей депутат змушений був визнати, що законодавча робота тут не лише не ведеться, вона ще і нікому не цікава.

І, дійсно, коли мова заходила про обговорення і аналіз законопроектів, в залі засідань, як правило, залишалося п'ять-шість осіб, які мляво намагалися дискутувати між собою. Потім поверталась решта і якимсь лише для себе зрозумілим чином підтримували або не підтримували ці документи.

Зате зовсім інша ситуація спостерігалася, коли комітет давав рекомендації суддям, що йдуть на безстрокове обрання, - в такі моменти із зали практично ніхто не виходив. Окрім цього, ажіотаж серед членів комітету спостерігався ще в тих випадках, коли в комітеті виникали політичні сутички або розпочинався переділ владних повноважень. З початку 2008 р. депутати азартно займалися питаннями звільнення глави Верховного суду (ВСУ) Василя Онопенка і голови комітету з правосуддя Сергія Кивалова, намагалися узяти під свій контроль процедуру призначення і звільнення голів судів, відділяли Вищі госпсуд від ВСУ, ділили юрисдикцію між госп- і адмінсудами зі смачних питань, аналізували скаргу судді ВСУ Івана Шицкого на підступи Онопенка, випроваджували на пенсію главу ВХСУ Сергія Демченка, намагалися міняти процедуру звільнення суддів, підтримували і блокували присягу різних членів Вищої ради юстиції (ВРЮ), билися за місця у Вищій кваліфкомісії суддів, упроваджували російську мову в судах і, нарешті, продавлювали судову реформу проти керівництва ВСУ. З останніх досягнень комітету з правосуддя - серйозне посилення ВСЮ і вигідне для влади глобальне переформатування судової системи.

Іншими словами, погляд простого громадянина навряд чи зацікавлено затримається хоч би на одному пункті з цього переліку. Воно і зрозуміло: з 2008 р. члени комітету з правосуддя фактично і пальцем не поворушили в тих питаннях, де не бачили своїх інтересів або прямої вигоди.

Тому не такою вже страшною бачиться ідея про повне злиття трьох правових комітетів Верховної Ради - із правосуддя, із правової політики (що збирається мало не раз на півроку) та із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Сьогодні гірше від цього точно нікому не стане. Хоча і безглуздо було б передбачати, що депутати після такого злиття почнуть думати або працювати інакше. В умовах безкарності за свої дії їм ніколи займатися утопічними дурощами, коли можна вирішити стільки особистих проблем. Залишається відкритим лише одне питання: навіщо взагалі обирати людей народними депутатами, якщо зрештою вони все одно думають лише про себе.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua