2154
Рекапіталізація: "Агієві стайні" українських банків
— Казна та Політика
З 3 по 15 листопада Україну відвідає чергова місія Міжнародного валютного фонду з метою моніторингу виконання українським урядом умов меморандуму. За однією з них, Україна має завершити рекапіталізацію банківського сектора до кінця 2010 року. Чи встигне уряд розгребти ці "Авгієві стайні" до приїзду місії Фонду, дізнавався UBR.UA.
МВФ залізе в душу "Надр"
За однією з умов виділення чергового траншу МВФ, Україна повинна завершити рекапіталізацію банківського сектора до кінця 2010 року. Міжнародний валютний фонд очікує, що на рекапіталізацію банків українська сторона витратить близько 18 млрд. гривень. У той же час НБУ оцінює потреби банківського сектора у додатковій рекапіталізації на рівні 40 млрд. гривень (майже 5 млрд. доларів). "Зараз всі думки розходяться саме із суми рекапіталізації: банки просять одну суму, а держава не погоджується і пропонує іншу", - повідомив Акшин Мірзазаде, аналітик інвесткомпанії Foyil Securities.
За словами Анастасії Туюкової, аналітика інвесткомпанії Dragon Capital, офіційна кількість банків, що потребують рекапіталізації, становить чотири установи: "Надра", "Родовід", "Укргазбанк" і банк "Київ". "Чотири зазначених банка потребують 17 млрд. грн додаткових вкладень, а із урахуванням раніше інвестованих державою коштів загальна сума досягне 34 млрд. гривень або 3,2% від ВВП", - розповіла Туюкова.
Як повідомив Акшин Мірзазаде, банк "Родовід" і "Укргазбанк" цілком можуть бути рекапіталізовані, а от питання щодо "Надра" залишається невирішеним. "У "Родоводі" на даний момент спостерігається досить складна ситуація, тому що раніше туди були переведені активи (депозитна база) з іншого банку. Банк "Київ" - найменший з тих, що потребують рекапіталізації. Поки там тихо, банк працює", - повідомив Мірзазаде.
Найбільш плачевною ситуація, за словами аналітика, у "Надра" банку. "Щодо "Надр" питання ще не вирішене, тому що лише днями був закінчений аудит, після якого Нацбанк ухвалить рішення, що робити з банком "Надра": рекапіталізувати чи все ж таки прийняти рішення про банкрутство. Все залежить від того, наскільки там серйозні проблеми ", - говорить Мірзазаде ..
Не дивлячись на те, що "Надра" завершив реструктуризацію зовнішнього боргу на суму 877 млн. доларів і провів аудит за МСФЗ, уряд Україна не може почати його рекапіталізацію, поки приватний інвестор банку, бізнесмен Дмитро Фірташ не представить бізнес-план, який дозволить відновити рентабельність банку. Лише після виконання цих умов "Надра" може бути повністю рекапіталізований. Але чи станеться це до кінця 2010 року - не відомо, оскільки терміни рекапіталізації банку вже не раз переносилися.
Є у рекапіталізації початок - немає у рекапіталізації кінця
Відповідно до вимог МВФ Україна повинна завершити рекапіталізацію банківського сектору (в тому числі приватних банків) до кінця 2010 року. "У банківському секторі ще є проблеми, але, думаю, до кінця року всі проблемні банки закриють всі питання", - вважає фінансовий аналітик Ерік Найман. За його словами, уряду України все ж таки доведеться закрити проблеми цих банків за рахунок держбюджету. "Думаю, вони, як завжди, випустять ОВДП і пустять на рекапіталізацію", - пояснив Найман.
У той же час аналітик інвесткомпанії Foyil Securities Акшин Мірзазаде вважає, що до приїзду МВФ питання вирішене не буде. "Лише з приїздом місії після чергового траншу цей процес прискориться. Думаю, на завершення рекапіталізації піде частина нового траншу МВФ. Ми вже багато разів обіцяли закінчити із рекапіталізацією, але важко сказати чи встигнемо до кінця року. Просто є деякі політичні моменти, є зацікавлені впливові особи, тому процес може затягнутися ", - вважає Мірзазаде.
МВФ: Шукайте інший вихід
Не залежно від того, чи встигне Україна завершити рекапіталізацію своїх банків до кінця 2010 року, чи ні, в МВФ вже прямо натякають, що подібні методи боротьби з банківською кризою - далеко не вихід. Так директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан закликав українську владу шукати нову ефективну зброю проти криз системних банків. На його думку, можливі нові банківські кризи повинні бути попереджені іншим шляхом, ніж рекапіталізацією за рахунок держав. "Двічі в одну й ту саму річку не можна входити. Буде неможливо вже знову звертатися за мільярдами до парламентів, щоб витягнути фінансовий сектор", - вважає Стросс-Кан. На його думку, необхідно шукати нові шляхи вирішення цієї проблеми, зокрема, за рахунок посилення нагляду, введення спеціальних податків, щоб вони змінили ризиковану політику банківського сектора.
Українські експерти також згодні, що рекапіталізація проблемних банків є неефективним і дорогим для платників податків методом боротьби з кризовими явищами в банківській системі. "Сьогодні держави повинні спрямувати основну увагу на боротьбу з причинами криз системних банків, а не наслідками. Рекапіталізація окремих установ швидше відноситься до заходів, націлених на подолання наслідків кризових явищ. Для зміцнення стабільності банківського сектора держава повинна посилити регулятивний нагляд, у тому числі підвищити вимоги до капіталізації установ, щоб знизити негативний вплив економічних шоків на стійкість окремих інститутів і системи в цілому ", - розповіла Анастасія Туюкова. За її словами, на сьогодні близько 44 українських банка за результатами стрес-тестування потребують додаткового вливання капіталу, і не багато хто з них зможе знайти джерела додаткового фінансування.
"Ситуація для невеликих установ ускладнюється вимогою підвищити мінімальний регулятивний капітал до 120 млн. грн. Ми вважаємо, що ті установи, які не зможуть знайти фінансування будуть змушені шукати нових платоспроможних власників, об'єднатися з іншими установами або залишити ринок. Це буде сприяти консолідації сектору, а отже зниженню ризиків для економіки в цілому через вихід з ринків слабких гравців ", - говорить Туюкова. За її словами, на сьогодні за фактом "проблемних" банків більше і всі їх рекапіталізувати за рахунок держави просто не вийде. "Це є досить високою ціною для платників податку для збереження стабільності фінансового сектора країни", - резюмувала Туюкова.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
