455
"Ъ": Свобода в обмежених кількостях
— Аграрний ринок
Режим постачання зерна поза квотами може бути поширений на всі ринки країн СНД. Проект постанови, яким пропонуються такі зміни, вчора оприлюднило Мінекономіки. Але країни СНД не є основними ринками збуту українського зерна, і зі всіх ринків постачання вигідні лише в Росії, говорять експерти. На їхню думку, Кабмін зараз намагається поліпшити імідж України на міжнародній арені, зіпсований через введення квот на експорт.
Скасувати режим квотування поставок зерна до країн, з якими Україна має договори про вільну торгівлю, Мінекономіки запропонувало в проекті постанови "Про внесення змін до постанови Кабміну від 4 жовтня № 938". Вчора документ був оприлюднений на сайті міністерства. Такі договори в України укладені з Росією, Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Казахстаном, Киргизією, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Грузією і Македонією.
До кінця поточного року в Україну встановлені квоти на експорт зернових в обсязі 2,7 млн т. Але в міністерстві наполягають на тому, що для виконання угод про вільну торгівлю в країни, з якими підписані угоди, зерно має постачатись безмитно. Примітно, що, коли квоти в Україну вводилися вперше в 2006-2008 роках, винятків для країн СНД не робилося, хоча договори про вільну торгівлю на той момент із ними вже діяли.
У пояснювальній записці до документа також сказано, що його схвалення буде сприяти формуванню позитивного іміджу України як надійного торгового партнера на міжнародній арені. У середині жовтня заступник торгового представника США Міріам Сапіро заявила, що квотування експорту зерна "ставить під питання надійність України як постачальника зерна". Крім того, Міжнародна асоціація торгівлі зерном (GAFTA) наприкінці жовтня направила лист президенту Віктору Януковичу і прем'єр-міністру Миколі Азарову, в якому заявила, що квотування було введено занадто стрімко, а учасники ринку не мали змоги завершити вже розпочату процедуру навантаження зерна.
Ринки країн СНД не є основними для збуту українського зерна, на відміну від Близького Сходу, куди експортується основний обсяг, говорить гендиректор компанії-зернотрейдера "Волари" Юрій Гордейчук. Обсяги зерна, які поставлялися на них раніше, були невеликими - наприклад, в Грузію вони не перевищували 20-30 т зерна на рік, говорить директор консалтингової компанії AAA Сергій Наливка. Казахстан є великим експортером зернових і одним з основних конкурентів України на світовому зерновому ринку. А в Туркменію і Таджикистан традиційно постачається зерно із Казахстану, який має значні логістичні переваги через розташування, говорить директор аналітичного центру "Украгроконсалт" Сергій Феофілов.
Нинішнього року тільки країни Закавказзя - Вірменія, Грузія і Азербайджан - можуть відчувати потребу у постачаннях зерна. До введення заборони на експорт туди надходило російське зерно. "Але виходячи із цінової кон'юнктури і витрат на доставку, на ринки всіх країн СНД, за винятком Росії з Україною, може бути поставлено не більше 600 тис. т до кінця маркетингового року", - упевнений Гордейчук. Продавати зерно у країнах СНД зернотрейдерам доведеться на $ 80-120 дешевше, ніж на світовому ринку, додає Наливка.
Набагато вигідніше постачати зерно буде до Росії, яка відчуває дефіцит близько 6 млн т зерна. Нещодавно на зустрічі прем'єр-міністрів РФ і Україною було прийнято рішення розглянути можливість здійснення постачань 2 млн т кукурудзи на російський ринок поза квотою. Якщо між країнами буде введений вільний експорт, до Росії можуть бути експортовані також ячмінь і пшениця, і в цьому разі поставки перевищать 2 млн т, упевнений виконавчий директор російського аналітичного центру "СовЕкон" Андрій Сизов.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
