4897
Банкіри дні рахують
— Валюта
Через два роки після початку кризи Нацбанк пояснив банкам, як рахувати кількість днів кредитної заборгованості. Банкіри стверджують, що давно ведуть звітність правильно, і додаткові роз'яснення їм не потрібні.
За повідомленням
НБУ , згідно з опрацьованими регулятором запитами від комерційних банків, деякі банки не знають, як рахувати кількість днів прострочення, а тому рахують її неправильно. Тому НБУ підготував зміни до пояснення про заповнення форми статистичної звітності № 658 (має назву "Звіт про заборгованість за кредитними операціями, за якими були прострочення платежів із основної заборгованості та / або нарахованих відсотків"). Зміни стосуються визначення кількості днів прострочення із боргів позичальників.
Зміни стосуються виключно звичайних кредитних договорів і не включають овердрафти і поновлювані кредитні лінії. Причому, як повідомили в НБУ, викладений порядок розрахунку кількості днів прострочення "враховує загальноприйняті підходи європейської практики".
"Звичайно, було би бажано мати єдиний підхід до розрахунку проблемної заборгованості, щоб уникнути неточностей у звітності банків і можливих судових розглядів між позичальниками і банками", - зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. За його словами, проблеми при розрахунку прострочення можуть виникати у банків, наприклад, через переходів на високосний рік. Такий на перший погляд незначний момент, як 29 лютого, часто стає причиною судових розглядів, ініційованих позичальниками проти фінустанови.
Крім того, банки можуть свідомо рахувати прострочення неправильно, щоб якомога довше не відносити його у розряд проблемних і, відповідно, не формувати під нього резерви.
Відповідно до змін, запропонованих Нацбанком, кількість днів прострочення платежу "визначається на звітну дату, починаючи з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося погашення заборгованості з основного боргу та / або нарахованих доходів у термін, передбачений договором".
А якщо прострочена заборгованість із основного боргу і нарахованих відсотків має різні терміни, то вся заборгованість по цій кредитній операції повинна відображатися у звітності з найбільшою кількістю днів прострочення.
Якщо ж позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитними договорами, то кількість днів прострочення розраховується окремо по кожному кредиту. І борг такого позичальника (у т.ч. за кредитами без прострочення) відображається у звітності також з найбільшою кількістю днів неплатежів. (Що, до речі, логічно: маючи навіть один сумнівний кредит, позичальник автоматично зараховується банком в розряд проблемних платників). Згідно із розпорядженням НБУ, банки повинні почати розраховувати вищевикладеним чином з 01.11.2010 р.
Втім, банкіри запевняють, що випадків некоректного розрахунку кількості днів проблемної заборгованості, принаймні у великих благополучних банках (не пройшли тимчасову адміністрацію), немає.
Мовляв, більшість банків без того слідують розписаним Нацбанком правилами. "У банку проблем із розрахунком кількості днів прострочення не існує, оскільки дата виникнення простроченої заборгованості своєчасно фіксується операційною системою банку і згодом коректно відображається, причому як прострочення по тілу, так і за відсотками", - говорить Олександр Маноха, глава департаменту з управління ризиками "ОТП Банку",. За його словами, банк розраховує прострочення саме таким чином, як пояснив Нацбанк.
А за словами голови правління банку, що входить до групи середніх, Нацбанк, швидше за все, випустив дані роз'яснення переважно для малих банків. "Напевно, займатися такими махінаціями, як заниження кількості днів прострочення за кредитом, стали б тільки дрібні банки з невеликою кількістю клієнтів, оскільки їм це в принципі технічно простіше зробити", - припускає він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
