3595
Держфінпослуг запропонувала нову страшилку
— Казна та Політика
Небанківські фінустанови врешті зможуть повною мірою відчути на собі результати активної роботи нового керівництва Держфінпослуг. Якщо досі ідеї Василя Волги в більшості випадків тихо сходили нанівець, тепер вони можуть викликати вал судових процесів, в яких ризикують загрузнути багато СК, ломбарди і кредитні спілки. Спровокує їх розпочата регулятором масштабна зачистка державного реєстру фінустанов.
Згідно з результатами ревізії Держфінпослуг, оприлюдненими у вівторок, близько 1,5 тис. відокремлених підрозділів фінустанов внесені до реєстру з помилками або взагалі були відсутні в переліку.
"Половина учасників ринку фінансових послуг сьогодні працює поза рамками правового поля, по суті, здійснюючи кримінальний злочин безліцензійної діяльністю, про що будуть повідомлені правоохоронні органи", - з такою сенсаційною заявою виступив глава небанківського відомства Василь Волга.
За його словами, до державного реєстру нелегітимно внесені 1022 відокремлені підрозділи страхових компаній, понад 300 підрозділів кредитних спілок і 157 відділень ломбардів. Комісією встановлено відсутність у реєстрі необхідної інформації по 1960 ліцензіями страховиків. До числа порушників потрапили і великі роздрібні СК, що мають розгалужену мережу відділень.
Голова Держфінпослуг прозоро натякнув, що в даному випадку це була не лише злочинна халатність, але, можливо, і корумпованість його попередників. На даний момент комісія підозрює в причетності до порушень близько 20 осіб. Після закінчення службового розслідування його матеріали будуть передані до прокуратури.
Екс-голова Держфінпослуг не заперечує, що ведення реєстру завжди було одним з "слабких" місць комісії. "Ми намагалися навести порядок в цьому питанні, розібравши гори документації і налагодити необхідне програмне забезпечення. Тож у реєстрі, який був сформований на кінець 2008 року, все було чітко", - запевнив Валерій Альошин (керував Держфінпослуг з 2006-го по 2009 рік ). Втім, не факт, що ситуація була справді такою гладкою.
"Вже в 2009 році, знову очоливши відомство, я звертався до Генпрокуратури з проханням про проведення прокурорської перевірки законності дій працівників апарату комісії при ліцензуванні та внесення до реєстру фінустанов. Під час перевірки один директор департаменту був звільнений, ще троє подали заяви й також були звільнені, понад 30 співробітників комісії отримали стягнення. Підстав для порушення кримінальних справ Генпрокуратура не знайшла", - розповів Віктор Суслов (керував комісією у 2002-2006 роках і з 2009 року по березень 2010 року).
Хоча, на його думку, масштаби порушень надто перебільшені нинішнім складом комісії через некомпетентність новачків.
"Щоб зрозуміти справжній стан речей, необхідно було вивчити нормативну базу. До 2003 року держреєстр взагалі вівся як реєстр страхових компаній, і лише пізніше був створений Держреєстр фінустанов. Відповідно до рішення комісії, інформація до нього з реєстру страховиків була перенесена автоматично, без нового розгляду документів. Згідно з розпорядженням комісії № 41 від 2003 року регулятор вносив відокремлені підрозділи до держреєстру без спеціальних рішень, тому таких документів просто не могло бути. Таку вимогу було введено тільки розпорядженням комісії № 6640 в січні 2007 року. А згідно з розпорядженням комісії від 2 серпня 2007 року фінустанови самостійно вносять інформацію в електронний реєстр", - пояснив Віктор Суслов.
Обидва колишні керівники Держфінпослуг переконані, що в заяві Василя Волги набагато більше політичного підґрунтя, аніж реальної стурбованості ситуацією.
"Галас з реєстром - не більше ніж частина піар-кампанії, розгорнутої перед виборами. По їх закінченні можливі серйозні перестановки в органах влади. Тож Волга просто намагається зміцнити свої позиції, які зараз досить хисткі. Крім того, спроба заново переглянути раніше прийняті рішення комісії про видачу ліцензій та внесення фінустанов до держреєстру може свідчити про спробу чиновників необґрунтовано посилити тиск на бізнес з цілком зрозумілою метою", - переконаний Віктор Суслов.
"Подейкують, що дні Василя Волги на посаді глави Держфінпослуг уже полічені. Тому, влаштовуючи шум зараз, він або намагається утриматися в кріслі, або зняти з себе відповідальність за недоліки роботи комісії", - погоджується з ним голова правління однієї з найбільших страхових компаній.
Халатність чиновників вийде боком піднаглядним фінустановам. Як заявив Василь Волга, на початку майбутнього тижня по кожному з порушень комісія складе акт.
"Якщо компанії зможуть надати необхідні документи, питання буде залагоджено. В іншому випадку вони будуть позбавлені ліцензій. Швидше за все, без судів ця ситуація не вирішиться, і компаніям доведеться опротестувати наші акти. Ми розуміємо, що більшість фінустанов не несе відповідальності за те, що трапилося. Ринок лише почасти винен у ситуації, що склалася, оскільки йшов на корупційні контакти з працівниками. Але головний винуватець - Держкомісія. Тому ми будемо просити суд знайти таке рішення, щоб воно не блокувало роботу ринку", - заявив глава відомства.
Фінансисти не поділяють оптимізму регулятора. "Це не компанії повинні судитися з Держфінпослуг, а комісія має доводити в суді, що видані компаніям ліцензії нелегітимні. Це внутрішні проблеми комісії, які не повинні вирішуватися за рахунок ринку. Претензії виникли до найбільших мережевих компаній. Більшість з них - з іноземним капіталом. Той факт, що їхні компанії нелегітимно працювали на території України, причому не з їхньої вини, а з вини чиновників Держфінпослуг, безсумнівно, приведе інвесторів у шок. Вони подадуть позови до держави", - прогнозує президент Ліги страхових організацій України Наталія Гудима.
Ситуацію ускладнює і те, що, якщо роботу низки підрозділів страховиків офіційно визнають незаконною, укладені ними договори теж можуть втратити свою силу.
"Хоча в даному випадку стан речей не є трагічним. 90% підрозділів СК, внесених до держреєстру з порушеннями, - безбалансові. Тому договори укладалися ними через головний офіс, який був зареєстрований як фінустанова. Проблеми можуть виникнути лише в 10% випадків, коли договори укладалися балансовими відділеннями", - зазначила заступник голови Держфінпослуг Ірина Говорун.
Набагато гірша ситуація з кредитними спілками. "Звичайно, юридичних наслідків для ринку таке рішення Держфінпослуг мати не може. Відкриваючи філії, спілки надавали в Держфінпослуг всі необхідні документи. І вони не будуть відповідати за те, що комісія не може навести порядок в реєстрі. Але багато позичальників сплять і бачать, щоб не повертати кредит. Тепер може піднятися ажіотаж. Не знайшовши філії КС у реєстрі, позичальники будуть намагатися визнати видачу кредиту незаконною через суд", - вважає президент Національної асоціації кредитних спілок Петро Козинець.
Такий сценарій розвитку подій є дуже ймовірним і нагадує ситуацію, коли банківські позичальники почали масово оскаржувати в судах законність виданих валютних кредитів, посилаючись на відсутність у банків індивідуальних ліцензій НБУ на здійснення валютних операцій на території України. На щастя для банкірів, у справу втрутився Нацбанк, подавши до суду касаційну скаргу і відстоявши права підопічних. Кредитні спілки навряд чи зможуть розраховувати на турботу свого регулятора.
Сергій Прудніков
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
