853
Ефект суб'єктивності
Громадський моніторинг роботи консульських установ в Україні виявив лідерів, які надають якісні та оперативні послуги, а також аутсайдерів. Рейтинг очолила Угорщина, а в кінці списку опинилася Греція.
Довіра до українців
Громадська ініціатива "Європа без бар'єрів" в липні й серпні цього року моніторила процедуру видачі віз українцям консульськими службами двадцять країн-членів ЄС. Було проведено опитування 1860 респондентів - претендентів на отримання дозволу на в'їзд до Шенгенської зони. У підсумку до п'ятірки лідерів, крім Угорщини, увійшли Литва, Естонія, Словаччина і Словенія. На шостому місці - Польща, не сьомому - Швеція. Замикають десятку Німеччина, Нідерланди та Австрія. У другому "дивізіоні" Латвія, Данія, Фінляндія. На 14-му місці - Франція, на 15-му - Бельгія. Найбільш недружніми названі консульські установи Чехії, Португалії, Італії, Іспанії та Греції.
Але головне - результати дослідження показали, що угода про спрощений візовий режим з ЄС функціонує краще, ніж у 2008 році. Хоча є й мінуси.
"Ми дійсно спостерігали якийсь прогрес після підписання угоди про спрощений режим із ЄС. У той же час ми змушені констатувати, що потенціал цієї угоди, у нинішньому його вигляді, близький до вичерпання, - говорить Олександр Сушко, представник громадської ініціативи "Європа без бар'єрів". - Тобто встановлені пільги не вирішують більшості питань. Наприклад, зберігаються складності в процедурі оформлення багаторазових віз. Відсоток володарів таких досяг 12% і більше не зростає. Річ у тім, що заявники стикаються з проблемою складання складних пакетів документів".
Також варто говорити про істотні відмінності в роботі консульств. Інакше чим можна пояснити, наприклад, кількість відмов: у одних це 2%, в інших - 10-15%. "Об'єктивних пояснень не існує. Ми допускаємо якийсь суб'єктивний, швидше за все політичний, компонент - якісь установки кожної окремо взятої держави", - продовжує Сушко.
Моніторинг виявив і наслідки введення нового Візового кодексу ЄС (5 квітня 2010 року). У цілому він вплинув на процес благотворно, хоча і не вніс істотних коректив у візову практику консульських установ. Серед позитивів - повна уніфікація анкет-заявок на отримання візи.
А ось список документів, необхідних для оформлення віз, потребує уточнення і навіть обмеження. "Досі список документів, встановлених Візовим кодексом, носить рекомендаційний характер, - каже Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи "Європа без бар'єрів". - Кількість документів потенційно може бути безкінечною. Ми добре розуміємо, що часто самі заявники провокують сумніви щодо мети їхньої поїздки. Але в той же час більшість документів носять деклараційний характер - вони формальні і не можуть підтверджувати мету поїздки. Нерідко потрібні документи, що підтверджують не мету, а наявність коштів. Часто потрібна інформація особистого характеру".
Більшість отриманих віз - візи категорії "С" - візи для короткострокового перебування. І лише 7,4% респондентів отримали візи категорії "D", тобто довгострокові.
"Термін дії візи - дуже важливий індикатор, також дає можливість зрозуміти, як працює угода, - упевнений Олександр Сушко. - Віз тривалістю понад шість місяців - 12%, ще 9% - до півроку. При цьому відсоток віз тривалістю більше року невеликий - 0,8%. Тобто деякі громадяни можуть скористатися подібним шансом. Найбільше довгострокових віз було видано консульствами Угорщини". Рейтинг цій країні підняли консульства в Ужгороді та Береговому. Там українці отримують понад 50% віз з терміном дії близько року. Чимало довгострокових віз видають і консульства Польщі, Естонії, Франції, Словенії, Словаччини.
Варто зауважити, що консульства країн-членів ЄС продовжують видавати багаторазові візи з маленьким терміном дії - до двох місяців, у той час як Візовий кодекс встановлює, що багаторазові візи можуть видаватися не менш ніж на півроку.
Для українців важливий і термін розгляду візових заяв. У більшості випадків час очікування з моменту першого контакту з консульством до отримання рішення не перевищує десяти днів. Однак у випадках Італії, Данії, Франції цей термін часто продовжується, іноді досягаючи 20-30 днів. Термін розгляду заявки на 10 календарних днів, встановлений Угодою про спрощення оформлення віз, дотримується в понад 80% випадків.
30% респондентів отримали безкоштовні візи. Але насправді такі могли б бути у 40-45% опитаних. Часто наші громадяни не розуміють різниці між консульським збором та оплатою послуг візового центру.
Рівень відмов в отриманні віз зафіксований на позначці в 7% (офіційна оперативна статистика від МЗС говорить про 4,6%). Найбільш поширені причини: ненавмисні фальсифікації (описки), недбалий підбір документів, непереконливість мети поїздки, чисті паспорти.
10% заявників повідомили, що їм довелося стояти в чергах біля консульств більше трьох годин. Такі прецеденти традиційно спостерігаються біля польського консульства у Львові. У цілому ж учасники опитування відзначили скорочення часу, проведеного в чергах біля консульств. Ще кілька років тому половина заявників стояла в чергах, тоді як сьогодні 55% опитаних або не стояли в чергах взагалі, або чекали до півгодини. Це сталося завдяки тому, що консульства покращують свою роботу, а також розширюють практику роботи візових посередників. Останні хоч і дозволяють громадянам уникнути черг, але не безкоштовно - за 30 євро. Таким чином, з одного боку, зменшується кількість витраченого часу, з іншого - така "економія" обумовлена додатковими платежами.
Щоправда, черг немає не тільки біля консульств Бельгії, Італії або Іспанії, але і Угорщини. А консульство останньої країни не вдається до послуг посередників. Висновок напрошується сам: можна і без візового центру досягти прогресу у подоланні черг.
Окреме питання - ставлення працівників консульства, тобто готовність допомогти заявникам. За даними опитування, до трійки аутсайдерів увійшли консульська практика Португалії, Чехії та Греції, а до групи ввічливих - Латвія, Словенія та Німеччина. Доброзичливі до нас Швеція, Угорщина і Литва. Огидне ставлення з боку консульства Чехії - вже якась негативна тенденція.
Варто також відмітити, що українці все-таки нечасто їздять до країн ЄС. За словами заступника міністра закордонних справ Павла Климкіна, в 2007 році українці отримали близько 435 тисяч шенгенських віз, у 2009-му - 1 млн 125 тис. Згідно з громадським моніторингом, половина заявників минулого року не були в країнах ЄС.
Портрет українця, який їде в Європу, такий: вік - 20-40 років, жінок трохи більше, ніж чоловіків, майже всі з вищою освітою.
Візовий діалог
Як би там не було, Україна все одно прагне отримати безвізовий статус з ЄС.
"Сьогодні у нас є угода про спрощення візового режиму, - говорить Павло Климкін, заступник міністра закордонних справ України. - Більше того, представники іноземних дипломатичних представництв в Україні говорять мені: навіщо нам спрощення візового режиму, адже ми колись прийдемо до того, що всі візи будуть видаватися безкоштовно, то чому б нам відразу не перейти до лібералізації візового режиму? Ще один позитивний показник для мене - збільшення кількості багаторазових віз. У 2009 році їх було видано 12,6% від загального числа. У 2007 році кількість відмов українцям у середньому по всіх країнах становила 12%. За результатами даних перших дев'яти місяців 2010 року, - менше 4%. Цифра наближається до 3%. Це важлива цифра. Всі ми знаємо, що одним з ключових, хоч і неформальних, критеріїв руху до безвізового режиму є відмова у видачі віз на рівні 3%. (Цікаво, що Албанія, яка цього року претендувала на скасування візового режиму з ЄС, мала 13,5% відмов. - Авт.). Така країна розглядається як реальний кандидат на подальше просування в безвізовому діалозі. І ми на порозі досягнення цього важливого критерію".
За словами заступника міністра, є й інші критерії на шляху до ЄС, за якими у нас спостерігається позитивна динаміка. Серед них час розгляду поданих документів - до 10 діб, величина консульського збору - 35 євро проти 60 для інших країн.
Нагадаємо, безвізовий діалог з ЄС Україна розпочала в 2008 році. Це політичне рішення було прийнято під час Паризького саміту Україна-ЄС. "Ми витратили два роки, щоб зрозуміти, який набір критеріїв для України. За цей час ми також встановили контакти між відповідними міністерствами та відомствами України та державами-членами ЄС, Європейською комісією. Як наслідок - рішення про перехід до оперативного етапу в рамках безвізового діалогу . Ми чекаємо конкретного плану дій", - говорить Климкін.
Але нам недостатньо ввести біометричні паспорти і організувати захист персональних даних. "Безумовно, були прийняті деякі необхідні закони, ратифіковані деякі конвенції. Але цього недостатньо, - каже Борис Тарасюк, голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції. - Наприклад, нелогічно виглядає ліквідація урядом Державної міграційної служби. В результаті не виконано одне із зобов'язань Україною на переговорах з ЄС. Також депутати у Верховній Раді вже двічі переносили набрання чинності конвенцій боротьби з корупцією".
"Україні ще треба вирішити кілька важливих питань, - говорить Золтан Салаї, керівник відділу політики, преси та інформації Представництва ЄС в Україні. - Перше - безпека документації. Друге - нелегальна міграція. Третє - громадський порядок та безпека, в тому числі попередження торгівлі людьми та розповсюдження наркотиків. Четверте - зовнішні відносини, тобто боротьба з дискримінацією, ксенофобією, расизмом".
Тетяна Катриченко
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
