2393
Врятували не тих потопаючих
Через майже два роки від початку активної кампанії з порятунку фінансових гігантів з різних країн світова спільнота остаточно переконалося: вона була неефективною.
Влада США та європейських держав витратила сотні мільярдів доларів на рекапіталізацію банків і страхових компаній, але фінансовий сектор, за визнанням Міжнародного валютного фонду (МВФ), залишається ахіллесовою п'ятою глобальної економіки.
Незважаючи на високу ліквідність, провідні банківські групи світу не відновили кредитування в тому обсязі, який міг би сприяти економічному зростанню. А деякі фінінститути, навіть одержавши держдопомогу, купували інші банки і виплачували щедрі бонуси топ-менеджерам.
Тому уряди дійшли до висновку, що гроші платників податків краще було спрямувати не на порятунок винуватців кризи, а на фінансування соціально значущих проектів - будівництво інфраструктури і нових підприємств, створення робочих місць.
Усвідомивши помилковість цих дій, фінансова влада спантеличена питанням, що ж робити далі. Майбутнє регулювання банківського сектору та можливості підтримки системно значущих фінустанов без залучення бюджетних коштів - ключові питання на порядку денному саміту країн "Великої двадцятки", який відбудеться у Південній Кореї на початку листопада.
Рекапіталізовані банки теж шукають можливості позбутися надокучливої опіки держави. Першими залучені в кризу держкошти достроково повернули французькі банки. На черзі німецький Commerzbank, який заради того, щоб викупити частку держави в десять мільярдів євро, за інформацією деяких джерел, готовий навіть розпродати дочірні банки в Східній Європі (щоправда, претендентом на продаж вважається польський BRE Bank, а не український "Форум"). Про плани достроково розрахуватися з державою заявляє і нідерландський ING Bank.
Для фінінститутів, рекапіталізованих нашою державою, проблема повернення коштів поки не актуальна. Для них статус державної установи - єдиний спосіб вижити. Нові держбанки з їхніми дірками в балансах - важкий тягар для вітчизняного бюджету. І навряд чи виправданий.
Минулого тижня Контрольно-ревізійне управління оприлюднило дані про фінансові порушення в нових держбанках - з моменту націоналізації їх там накопичилося на 26220 млн гривень. Втім, величезні проблеми "Родовід Банку" , "Укргазбанку" і банку "Київ" з якістю кредитних портфелів не означають замороження бізнесу.
Якщо "Родовід Банк", який перебуває під контролем тимчасової адміністрації, швидше мертвий, то два інші державні банки розгорнули бурхливу кредитну діяльність. Де вони знайшли надійних позичальників? Відповідь на це питання цікавить як конкурентів, які страждають від надлишку короткострокової ліквідності, так і МВФ, який вимагає від України проведення due diligence двох держбанків.
На наступних переговорах з місією МВФ, які відбудуться 3-15 листопада, нашій країні доведеться пояснити свою політику в банківському секторі, доповісти про рішення по банку "Надра" і час капіталізації фінінститутів.
З банком "Надра" все більш-менш зрозуміло - вкладати туди бюджетні гроші не варто. Складніше завдання - визначення стратегії та позиціонування Укргазбанку і банку "Київ", вирішення ситуації в "Родовіді" (куди перевели депозити, але не активи "Укрпромбанку"). Уряду потрібно визначитися, чи буде він розвивати держбанки окремо чи об'єднувати їх, як буде підвищувати їхню інвестиційну привабливість.
Найближчим часом на націоналізовані банки не зазіхатиме жоден розсудливий стратегічний інвестор, тож продаж їхніх акцій частинами на біржах - єдиний прийнятний варіант. Головне, щоб у процесі такої передпродажної підготовки Укргазбанк і "Київ" не перетворилися на Ощадбанк зразка початку двотисячних - кишенькові урядові банки, що фінансують сумнівні проекти.
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
