4026
Якщо завтра війна... Валютна
— Валюта
21-23 жовтня в корейському місті Кенджу (Республіка Корея) проходила зустріч міністрів фінансів і глав центральних банків країн "Великої двадцятки" (G20). Під час зустрічі керівники фінансових відомств G20 домовилися відмовитися від практики "валютних війн" - конкурентної девальвації валют. Однак чи будуть країни дотримуватися домовленостей? Валютні війни - надто привабливий механізм вирішення своїх фінансових проблем, особливо напередодні прогнозованої другої хвилі кризи.
Хто винен?
Початок валютних війн аналітики пов'язують з очікуванням другої хвилі кризи. Глава Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан, який раніше передрікав другу хвилю економічної кризи, тепер, схоже, ставиться до такої вірогідності зі скепсисом. "Відповідно до нашого прогнозу, економічне зростання триватиме. Правда, можливо, не так потужно, як ми сподівалися. Однак імовірність підйому набагато вища, ніж вірогідність нової економічної рецесії", - передає слова Стросс-Кана РБК. Інші експерти, зокрема американський професор економіки Нуріель Рубіні, вважають, що до другої хвилі не так вже далеко. На думку Рубіні, можливість нової економічної рецесії в США становить 40%. Як би там не було, і песимісти, і оптимісти вказують на зв'язок валютних війн з очікуваною рецесією. Конкурентна девальвація валют є своєрідним механізмом самозахисту держав від "другої хвилі". Однак саме такий захист і може спровокувати "другу хвилю".
Наявність валютних війн визнав Стросс-Кан на саміті YES в Ялті 2 жовтня. "Валютні війни повертаються", - сказав глава МВФ. І додав: "Дух спільної роботи пропадає, а треба працювати разом, тому що криза може повернутися". Конкурентна девальвація валют з'явилася задовго до кризи. Класичним прикладом валютної війни є азіатська криза, коли зниження курсу долара по відношенню до японської ієни, покликане захистити автомобільний ринок США від захоплення японцями, вдарило по економіках низки країн Південно-Східної Азії. В першу чергу "під роздачу" попав Таїланд, який прив'язав курс свого бата до долара США. В історію ці події увійшли як "Азіатська фінансова криза". Тепер же країни вирішили знову звернутися до випробуваного способу боротьби за конкурентоспроможність ринків. Тепер замість Японії під прицілом опинився Китай.
Китайська економіка, мабуть, єдина демонструвала зростання навіть у найнесприятливіші місяці світової економічної кризи. І це викликало певну "заздрість" у сусідів. Ще б пак - Китай продовжує міцніти, і стає небезпечним конкурентом для світових лідерів. Як результат - США вирішує використовувати вже використану зброю. Британська газета Financial Times відкрито звинувачує США у розв'язуванні валютної війни. "Сполучені Штати домагаються поширення інфляції на світову економіку", - відзначає видання. І, як і в 1997 році, знову під загрозою опинилася Азія. Тільки тепер головною метою є виведення з ладу економіки Китаю. "Протягом серпня-вересня, - пише видання, - Центробанк Японії викинув зі своїх резервів на ринки близько 25 мільярдів доларів на утримання курсу ієни по відношенню до долара". Приклад з Японії взяли й інші країни, однак це не допомогло: корейський вон подорожчав у вересні в порівнянні з доларом на 5,4%, тайський бат - на 4,3%. У свою чергу курс юаня, який перебуває під контролем Банку Китаю, зріс з початку минулого місяця на 2% до американської валюти. Така політика США, на думку британців, "веде до подорожчання їх експорту і падіння конкурентоспроможності вироблених ними товарів".
Мало того, що США здійснюють "валютні війни" проти країн Азії, і в першу чергу, Китаю, але вони ще й вимагають від КНР припинити підтримувати юань. До таких заходів КНР вдається для того, щоб убезпечити власну економіку. Нехай часом і штучно, але юаню не дають зрости в ціні, внаслідок чого країну і критикують і США, і ЄС. Та Китай не здається. "Я сказав європейським лідерам, щоб вони не вторили тим, хто вимагає від Китаю переоцінки вартості своєї валюти", - підкреслив 7 жовтня секретар Державної ради КНР Вень Цзябао на прес-конференції ЄС-КНР. "Ми, безсумнівно, проведемо необхідні реформи. Але ми повинні також і підтримувати відносну стабільність юаня: щоб при різкому підвищенні його обмінного курсу не допустити банкрутства багатьох китайських підприємств і зростання безробіття в країні", - передає слова Вень Цзябао агентство ПРАЙМ-ТАРС. Китайське керівництво недвозначно дало зрозуміти Заходу: їхня країна не буде залишати свою валюту беззахисною. Офіційна позиція КНР така - Китай, незважаючи на впевнені темпи зростання, все ще небагата країна. Різке підвищення вартості юаня, і, як наслідок, падіння конкурентоспроможності китайських товарів, вдарить по і без того небагатих пересічних китайцях. У разі ж продовження валютних війн проти Китаю в нього знайдеться, чим відповісти Заходу.
Миру - мир?
США у валютних війнах займають найвигіднішу позицію, вважають британські експерти. "Судячи з усього, вони (США) вийдуть переможцями з цієї боротьби, тому що мають невичерпний ресурс: Федеральна резервна система може віддрукувати стільки доларів, скільки побажає", - відзначає Financial Times. Але чи так все однозначно? Якщо США будуть "включати верстат", чи будуть вони диктувати свою волю світу? Адже у Китаю в запасі, за оцінками агентства Bloomberg, 2,5 трильйона доларів. У той час, як валютний резерв самих США становить близько 0,13 трильйона доларів. Включення "друкарського верстата" навряд чи зможе забезпечити Штатам беззастережну перемогу: знецінювати свою валюту до нескінченності США не зможуть. Інфляція вдарить і по пересічних американцях. З урахуванням того, що долар став світовою валютою, така політика вдарить і по світовій фінансовій системі, яка може лопнути, як мильна бульбашка. Як зазначає лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Стігліц, зміцнення курсу юаня не призведе автоматично до вирішення дефіциту торговельного балансу США.
З іншого боку, Китай, коли в порушення домовленостей міністрів фінансів і глав Центробанків G20 валютна війна проти нього не припиниться, може не тільки викинути долари на ринок, не опустивши, а обрушивши курс американської валюти, а й зажадати з США борг, який до червня 2010 року перевищив 900 мільярдів доларів. Для "незговірливих" з ЄС у Китаю припасено інший "козир". 3 жовтня стало відомо, що КНР купує... грецький борг. "Всім країнам необхідно тісніше координувати макроекономічну політику з тим, щоб світова економіка повністю відновилася", - позначив позицію своєї країни Вень Цзябао під час візиту до Греції. Однак не стільки гуманні принципи, скільки прагматичний розрахунок рухав китайцями під час викупу грецьких облігацій. У разі нового витка валютного конфлікту Китай може пред'явити облігації до оплати. І тоді вже євро опиниться під загрозою стрімкого падіння.
Як чинити Україні в такій ситуації? Уплутатись у валютні війни чи спостерігати зі сторони за світовими фінансовими процесами? Українські експерти вважають, що, незважаючи на домовленості G20, відпускати Нацбанку гривню - передчасно. Як і з США, знецінення власної валюти не буде означати вирішення проблем з торговим балансом. "Сальдо платіжного балансу України не викликає позитивних емоцій, але спроба його поліпшити шляхом знецінення гривні є лише тактичним порятунком", - пише у своїй колонці на "Економічній правді" експерт Юрій Шпак. На його думку, основою для відновлення української економіки може стати саме національна валюта, що накопичилася на депозитах. "Сильна валюта - довіра населення - депозити - дешеві кредити промисловості - збільшення експорту - позитивне сально торгівлі", на думку Шпака - краща, хоча і складна для українських можновладців схема. "Набагато простіша інша схема: слабка гривня - експорт сировини - гроші в офшорах - крихти на податки", - зазначає економіст. Але при слабкій гривні навряд чи Україні буде простіше розрахуватися з боргами. А при сильній - цілком. Однак український уряд вважає інакше. Набравши кредитів, українська влада змушена їх буде віддавати, що, без сумніву, позначиться на вартості гривні.
Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що для виходу з валютної війни України повинна "відв'язати" гривню від долара і прив'язати до інших валют. "Не можна прив'язуватися до долара, потрібно прив'язатися до валютного кошика, до СПЗ - так званого "кошика" чотирьох валют: євро, долар, ієна і фунт", - зазначив Соскін. Однак він солідарний зі Шпаком - гривня має бути сильною. Для цього необхідно зменшити корупцію і урядові витрати.
На вартість національної валюти вплине і ситуація в світі, яка поки залишається непрогнозованою. Одним рішенням G20 валютні війни навряд чи можна припинити.
"Ми будемо зберігати стабільність юаня, тому що різке підвищення курсу нашої валюти спричинить банкрутство підприємств і зростання безробіття, що призведе до серйозних соціальних наслідків", - сказав Вень Цзябао. У свою чергу міністр фінансів США Тімоті Гайтнер сказав: "Різниця між імпортом та експортом країн G20 не повинна перевищувати 4% ВВП". Китай, Німеччина і Японія повинні стимулювати не експорт, а внутрішнє споживання, на думку Гайтнера. Німці вже охрестили таку політику США "командною економікою". Та й інші країни, в тому числі Індія та Японія не згодні з американським способом вирішення проблеми. Інші ж країни, наприклад Бразилія, незважаючи на всі відгуки, продовжують приймати протекціоністські заходи по відношенню до своєї валюті. А значить, до згоди на світовому ринку фінансів ще далеко.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
