1528
Валютні війни прискорять інфляцію
— Валюта
"Велика двадцятка" має намір домогтися перемир'я у валютних війнах. "Курсове" питання буде розглянуто на нараді голів фінансових відомств і центробанків двадцяти провідних країн світу, що відбудеться наприкінці цього тижня в Південній Кореї, а також на листопадовій зустрічі країн G-20
Переможців не буде
На думку професора Нью-Йоркського університету Нуріеля Рубіні, бою у валютних війнах навряд чи принесуть їх учасникам значні трофеї. "Якщо в ці ігри вплутають всі країни, ефект від них буде нівельований. При цьому ніхто не виграє", - вважає він.
Фінансисти вважають, що першими жертвами курсових звад стануть країни з економікою, що розвивається. На думку експерта банку Societe Generale Гаеля Бланшара, вільні кошти за визначенням повинні в щось вкладатися, а на ринках, що розвиваються, вкладання вигідніші. Отже, інвестори однаково будуть направляти коштів на ринки, що розвиваються, а місцеві валюти продовжать зміцнюватися.
Зараз базові ставки в багатьох розвинених країнах світу перебувають на історичних мінімумах. В той же час в економіках, що розвиваються, вони продовжують бути відносно високими. Наприклад, у США базові ставки перебувають у межах 0-0,25%, а в Росії та Україні - 7,75%. Цей розрив дає можливість інвесторам заробляти практично без ризиків.
Уже незабаром це може стати досить небезпечним. "Ситуація на ринках боргового капіталу країн, що розвиваються, починає нагадувати передкризову ситуацію 2008 року. Основний принцип інвестування, так зване співвідношення risk/return, на сьогоднішніх рівнях не витримує ніякої критики", - вважає голова ради директорів групи компаній ICU Валерія Гонтарьова. На її думку, надлишкова ліквідність, створена світовими центробанками, стане каталізатором росту мильних бульбашок на фінансових ринках країн, що розвиваються.
Валютний мілітаризм
Стурбованість можливим результатом валютних війн уже висловили практично всі міжнародні фінансисти, включаючи Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Як підкреслив директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан, у світі поступово звикають до того, що валюти можуть використовувати як політичну зброю. А це, на його думку, представляє серйозний ризик для відновлення економіки після глобальної кредитної кризи. В той же час генеральний директор Всесвітньої торговельної організації Паскаль Ламі заявив, що розбіжності із приводу валютних курсів можуть перерости в торговельні війни.
Головна мета, яку переслідують країни, що беруть участь у валютних звадах, - ослаблення національних валют з метою створення конкурентних переваг для своїх експортерів. Крім того, занижуючи вартість локальних грошей, уряди грають на подорожчання імпорту і в такий спосіб підтримують національних виробників. Як наслідок, держави використають досить ефективний механізм захисту від імпорту, не прибігаючи до введення мит та інших обмежень, що вимагають санкціонування СОТ.
Генератором війни валют аналітики вважають Сполучені Штати. Кілька тижнів назад ФРС заявила про можливості другого етапу масової скупки малоліквіднтх активів, що відразу ж призвело до різкого зниження курсу долара. "Програма QE2, або, як її ще називають на фінансовому ринку, заходи щодо стимулювання економіки, є політичною. Реальна вигода влади США від цієї програми - девальвація долара, що, як очікується, зробить американські товари більш конкурентноздатними, а також нівелює торговельні дисбаланси", - переконаний Нурієль Рубіні, професор економіки Нью-Йоркського університету. На думку економістів, знецінювання валюти Нового Світу призведе не тільки до значного скорочення зовнішнього держборгу США, але й змусить інші країни (наприклад, Китай) підвищити курс національних валют, щоб уникнути високої інфляції.
Імовірність того, що ФРС США вкотре може викинути на світовий ринок понад трильйон доларів, викликала серед фінансистів паніку. До кінця минулого тижня індекс долара досяг десятимісячного мінімуму стосовно кошика світових валют і 15-місячного мінімуму стосовно японської ієни. "Ще кілька місяців тому підвищення конкурентноздатності європейських товарів було викликано падінням євро у зв'язку з загрозою дефолту Греції, економічними проблемами Угорщини, Іспанії, Португалії, Італії. Як наслідок, європейський автомобіль за 25 тис. євро виявився в одній ціновій категорії з японським за $30 тис. Зараз маятник пішов назад - через загрози американського друкарського верстата", - пояснив радник голови правління Діамантбанку з фінансів та стратегії Єгор Ільїн.
Щоправда, на початку нинішнього тижня керівник фінансового відомства США Тімоті Гейтнер все-таки вирішив розрядити обстановку, що загострилася. Він заявив, що США не будуть знецінювати долар для збільшення обсягу експорту. "Важливо зрозуміти, що ніяка країна у світі, у тому числі США, не зможе домогтися процвітання економіки через девальвацію", - підкреслив голова Міністерства фінансів. І хоча його заява дещо втихомирила пристрасті, аналітики вважають, що говорити про припинення валютних війн передчасно.
Кількість країн, що вже вплутали у валютні ігри, виглядає досить переконливо. У їх числі Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань, Бразилія та деякі інші. За підрахунками "Файненшл таймс", з 27 вересня по 11 жовтня центробанки Індонезії, Малайзії, Таїланду, Тайваню та Південної Кореї витратили разом $28,74 млрд. на недопущення подорожчання своїх валют. Але найбільш серйозне втручання в курсоутворення почала влада Японії, які 15 вересня провели валютну інтервенцію, вкинувши на ринок близько 2,1 трлн. ієн (близько $24 млрд.). Щоправда, навіть такий радикальний крок не зміг стримати зміцнення ієни - її курс знову повернувся на попередній рівень, змушуючи Японію заявляти про можливі нові втручання. "Ієна може спробувати подолання історичного максимуму вартості 79,75 ієни за долар, якщо не буде загрози інтервенції", - заявив агентству Bloomberg менеджер з торгівлі валютами Ueda Harlow Ltd. Тосія Ямаучі.
У свою чергу, США і Євросоюз продовжують тиснути на Китай, наполягаючи на підвищенні курсу юаню, що, на їх думку, занижений. З початком економічного буму Піднебесна активно використлвуає інструменти курсового регулювання для підтримки свого експорту на світовому ринку і нарощує свої валютні запаси. Хоча центробанк КНР у червні 2010 року відмовився від прив'язки юаню до долара і заявив про підвищення гнучкості формування обмінного курсу юаню, з часу прийняття цього рішення юань зміцнився до долара лише на 2%. "Китай дійсно найбільше виділяється в плані дисбалансу валютних курсів. Нещодавно він наростив свої валютні резерви до нового рекордного рівня $2,65 трлн. Своїми надмірними апетитами Китай може зробити собі й усьому світу ведмежу послугу. Розмір його валютних резервів настільки великий, що їх значне зменшення може стати великим шоком для світових ринків", - відзначає Мар'ян Заблоцький, аналітик АТ "Ерсте Банк".
США, який на може радикально вплинути на курсову політику КНР, зважилися на надзвичайні заходи. "У першому читанні вже прийнятий закон, що дозволить американському уряду подавати заявки про проведення антидемпінгових розслідувань і вводити загороджувальні мита на товари походженням із країн, курс валют яких штучно занижений", - розповів начальник аналітичного відділу Eavex Capital Володимир Динул. Якщо закон буде прийнятий, він відкриє шлях для введення загороджувальних мит проти будь-яких імпортованих із КНР товарів.
У свою чергу країни, що розвиваються, обвинувачують США і Європу в підтримці занадто низьких ставок рефінансування, що приводить до різкого припливу спекулятивного капіталу. Щоб уникнути посилення інфляції вони намагаються заблокувати його всіма можливими способами. Приміром, Бразилія, чия валюта торік стала світовим рекордсменом з темпів росту обмінного курсу, оголосила про підвищення податку на інвестиції в національні папери з фіксованим доходом з нинішніх 4 до 6%. У свою чергу, Таїланд ввів 15%-вий податок на репатріацію доходу, отриманого від інвестицій у державні борги цієї країни.
Євро продовжить дорожчати
Бурхливі за кордоном валютні війни фактично не торкнулися України. Оскільки гривня традиційно прив'язана до курсу долара, що у нас залишається фіксованим, населення практично не відчуло курсових стрибків. "Звичайно, нестабільність світових валют робить деякий психологічний тиск на ринок готівкової валюти. Тому, незважаючи на фундаментальні підстави для зміцнення гривні, курс залишається на рівні близько 7,95 грн./$. Не можна забувати й про те, що більша частина зовнішньоекономічних контрактів у нас укладається в доларах. Це теж обмежує вплив коливань основних світових валют на українські компанії як мінімум у короткочасній перспективі", - пояснив Андрій Беспятов, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital.
Відгомоном міжнародних звад стало лише стабільне зростання курсу євро в Україні, який жорстко прив'язаний до значень на міжнародних ринках. Курс продажу безготівкового євро тільки за минулий тиждень виріс на 1,5% - до 11,198 грн. Середній курс продажу готівкового євро збільшився на 0,9% - до 11,276 грн. За прогнозами фінансистів, якщо США все-таки запустять доларовий тайфун, єдина євровалюта продовжить дорожчати і може досягти під кінець року 1,45 на міжнародному ринку і 11,5 грн./євро в Україні. У свою чергу, подорожчання євровалюти запустить механізм інфляції, привівши до подорожчання імпортованих з Європи товарів - від продуктів харчування до одягу та авто.
Тетяна Очимовська
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
