1303
Платити не можна страйкувати
— Казна та Політика
12 жовтня Україною прокотилися масові студентські протести. Молодь протестувала проти введення у ВНЗ платних послуг. Норми, які це забезпечують, містилися в постанові Кабінету міністрів України № 796. Студенти вимагали скасувати ці норми. Президент України Віктор Янукович дав вказівку прем'єр-міністру Миколі Азарову скасувати дані положення постанови № 796. Але наступного дня студенти виявили, що ситуація змінилася незначно, і багато платних послуги у ВНЗ збереглися. Студенти дивуються і готують нові акції протесту.
Чи була в Україні безкоштовна освіта?
Ініціатива уряду Азарова сколихнула студентів. За різними оцінками, на демонстрації 12 жовтня вийшло до 20 тисяч молодих громадян країни. За день до цього президент України, судячи з усього, працюючи на випередження, дав вказівку голові уряду скасувати ті пункти постанови Кабміну, які стосувалися платних послуг. "Такі додаткові платні послуги для студентів фактично закривають шлях до навчання дітям з малозабезпечених сімей", - сказав Янукович Азарову. А наступного дня міністр освіти і науки рапортував про скасування тих положень постанови № 796, в яких мова йшла про платні послуги. "Скасували те, що пов'язано з додатковими заняттями і з пропусками без поважних причин. Скасували консультації, репетиторство і необхідність оплати пропущених лабораторних робіт і практичних занять, пов'язаних з дорогими реактивами і технікою", - сказав Табачник. На "скасуванні" платних послуг встигли "попіаритися" і різні політики. Так, депутати трьох, фракціях - БЮТ, НУНС і Блоці Литвина, що перебувають у непростих стосунках, звернулися до президента зі зверненням, просячи скасувати пеню для студентів. "Необхідно скасувати платні послуги, які провокують корупцію у вищих навчальних закладах", - йшлося у зверненні. Проте минуло трохи більше тижня, а платні послуги так і не зникли з вузів.
Виявилося, що не вони були головною метою постанови № 796. Адже і до постанови платні послуги були у вузах. Просто цього разу збіглися декілька факторів. По-перше, непопулярний в студентському середовищі міністр освіти. Ще за його призначення на посаду за Україну прокотилася масштабна "антитютюнова" кампанія, яка, однак, не мала успіху. По-друге - катастрофічний недобір студентів. Через жорсткі правила прийому заяв у вузах і через демографічну кризу (влітку надходило покоління 90-их) університети недобрали студентів на контракт. Та й держзамовлення було скорочено. Крім того, не набрали і необхідну кількість заочників - тих, хто "рятував" вузи фінансово. Результат відомий. Прикриваючись постановою № 796, деякі ВНЗ почали збільшувати ціну на ті чи інші платні послуги або вводити нові. "Скрізь в Україні вузи зараз вводять платні послуги, це нормально - ринкові відносини", - передає "Комсомольська правда" слова ректора Таврійського університету Миколи Багрова. "Викладачі не будуть збирати гроші, все піде через касу. Студент, який пропустив заняття, пише заяву в деканаті, оплачує в касі вартість відпрацювання, приносить квитанцію. Лише після цього він зустрічається з викладачем", - сказав Багров. Насправді ж платні послуги були введені в далекому 1997 році. У тому ж Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана навесні 2010 року, наприклад, вже була наступна платна послуга - студент, який не склав іспит на оцінку позитивну, або таку, що дозволяє перескладання, мав повторно прослухати курс. Але на цей раз за курс потрібно було окремо заплатити. Проблема з ТНУ полягала в тому, що до постанови № 796 не було зручного приводу, для отримання додаткових грошей. А тепер він з'явився. Коли ж скасували пункти постанови, які говорять про платні послуги, виявилося, що ті нікуди не поділися. Ще б пак, адже вони були введені в Україну постановою Кабміну № 38 від 20 січня 1997 року!
Боротися чи не боротися?
Студенти не мають наміру сидіти склавши руки. Вони мають намір боротися з платними послугами до переможного кінця. "12 жовтня студенти так і не побачили переліку скасованих пунктів постанови. У той же час владі був поставлений ультиматум - протягом тижня скасувати постанову № 796 і надати гарантії неповторення аналогічних ситуацій у майбутньому. Тиждень минув - влада мовчить. Нас, студентів, не почули. Ми вирішили не зупинятися на досягнутому, а переможно йти до кінця!", - йдеться в заяві, поширеній Незалежною студентською профспілкою "Пряма дія" та Фундації регіональних ініціатив. Чого доб'ються студенти такою боротьбою?
По-перше, платні послуги залишаться. Адже, як вже говорилося, вони були введені ще постановою 1997 року. Більше того, ціни на послуги вузів можуть "злетіти". І пов'язано це з тією частиною, яка відрізняє постанову 2010 року від постанови 1997 року. З літа 2010 року, враховуючи тяжку фінансову ситуацію, що склалася в багатьох вузах, уряд вирішив надати певну економічну свободу українським університетам. Вузи тепер можуть проводити інформаційно-аналітичне забезпечення наукової діяльності за гроші, проводити наукові консультації та заходи, здійснювати і реалізовувати інноваційну продукцію, брати гроші за експлуатаційне обслуговування зданих в оренду приміщень. Крім того, університетській скарбниці дали ще один серйозний "доважок" - дозволили надавати послуги банківським установам шляхом розміщення на депозитних рахунках банків тимчасово вільних коштів. Простіше кажучи - тепер університет зможе якщо не "жити на відсотки", то отримувати додаткові кошти. Якщо студентська молодь буде і далі наполягати на необхідності "скасувати постанову № 796", і доб'ється свого, платні послуги все одно нікуди не зникнуть. Але ціна їх зросте. Цей рік був дуже поганий у фінансовому відношенні для багатьох українських ВНЗ. Навіть вузи, що входять до десятки найпрестижніших університетів України, в порівнянні з попередніми роками в програші. Чи означає це, що потрібно припиняти боротися за свої права? Ні. Потрібно просто правильно розставляти акценти. З урахуванням сформованої економічної ситуації потрібно вимагати мораторій на підвищення плати за ті чи інші послуги, і вже тим більше недопущення введення нових платних послуг. Тим більше тепер, коли у ВНЗ з'явилися інші джерела доходів. Якщо боротися проти платних послуг, то боротися не проти конкретної постанови, а проти самої такої практики. Врешті-решт, для того, щоб за послугу платили, вона має бути хорошої якості. А про їх якість красномовно свідчить той факт, що жоден український університет не входить до рейтингу 500 кращих вузів світу.
Тим часом Табачник продовжив пробувати на міцність український соціум. Він вказав затвердити перелік послуг керівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, навчально-методичних та інших установ і закладів системи освіти, підпорядкованих Міносвіти. Таким чином, не тільки університети будуть платними. Крім того, нетривалий фінансовий перепочинок для ВНЗ було скасовано. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 949 від 14 жовтня 2010 ті пільги, які уряд дав ВНЗ, МОН забрало. Документ визначає: "Надходження, отримані за надання платних освітніх та інших послуг, які не передбачені переліком груп власних надходжень бюджетних установ ... зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, або як надходження бюджетних установ від господарської та / або виробничої діяльності, якщо такі надходження отримані в результаті вказаної діяльності". Таким чином, те, що Азаров дав вузам, Табачник у них забрав. Щоправда, кілька днів по тому Табачник цю свою постанову скасував. Причина таких метань МОН не називається.
Такі дії Табачника підштовхують ще до одного висновку - протестувати потрібно з розумом. Поки України була охоплена студентськими заворушеннями, урядом внесені були пропозиції, які готують українську ГТС до злиття з "Газпромом" - якщо точніше, планується дозволити приватизацію ГТС. Тож цілком можливо, що Дмитро Табачник вже не вперше виступає в ролі своєрідного "громовідводу" для невдоволення найбільш активної громадянськи частини суспільства, відволікаючи її увагу від багатьох інших "цікавих" процесів.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
