7065
За їжу: чому цією осінню продукти харчування подорожчають ще більше
— Казна та Політика
Виробники молочної продукції лякають цінами на сир у 100-120 гривень за кілограм. Населення реагує відповідно: памятаючит про літнє подорожчання гречки більш ніж у двічі і яйцях за 12-15 гривень за десяток, громадяни зметають із магазинних полиць продукти тривалого зберігання, закуповують взапас овочі й фрукти... За що навіть у ситій Європі масово підпалюють автомобілі, українській владі поки сходить з рук. Поки...
У вересні знову практично все подорожчали: молочні продукти, фрукти, овочі (картопля злетіла в ціні вдвічі), м'ясо і хліб. Аграрії кивають на неефективне цінове держрегулювання соціальних видів продуктів харчування, а також на перекупників, які працюють із надприбутком. Уряд указує на ринкові змови серед виробників і ретейлерів.
Зважаючи на все, зротання цін на продовольство призупиниться не раніше зими, коли дефіцит деяких продуктів харчування буде заповнений імпортом, а Антимонопольний комітет наведе нарешті порядок на ринку молочних продуктів, овочів і хліба.
Без паніки!
2010-й - нетиповий для України рік з погляду інфляційних процесів. Минулою зимою спостерігалося стрімке зростання цін, але з квітня, коли звичайно інфляція як і раніше досить висока, ціни на основні продукти харчування знизилися. Період продовольчої дефляції тривав до серпня. Але в останній місяць літа, коли в Україні на тлі збору врожаю традиційно падають ціни, споживча інфляція злетіло на 1,2%. А у вересні відзначена рекордна з початку 2009-го інфляція - 2,9%. Хоча до кризи таке зростання цін спостерігався в основному в листопаді - грудні.
Серпнева інфляція найбільшою мірою викликана підвищенням тарифів на газ для населення. Але в цей же період стали дорожчати деякі види продуктів харчування, і ця тенденція у вересні продовжилася, причому в значній мірі зросли в ціні молокопродукти.
Основна причина подорожчання молока - поспішність молочних комбінатів, що підвищили закупівельні ціни ще до того, як у цьому виникла необхідність. Тільки в серпні закупівельні ціни на молоко в населення і фермерів збільшилися на 15-25%. "Цим літом зросла вартість комбікормів. Закупники пам'ятають ситуацію минулих років, коли внаслідок подорожчання кормів населення змушене було вирізати велику рогату худобу.
Цього року переробники молока заздалегідь підвищили ціни, щоб запобігти черговому витку скорочення поголів'я ВРС", - розповідає керівник аналітичного відділу агентства "ААА" Марія Колісник. Закупівельні ціни на молоко екстра класу (провадять в основному фермерські господарства) збільшилися з 3,5-3,8 грн/л до 4-4,8 грн/л. Молоко, вироблене домогосподарствами (більш низької якості), подорожчало з 2,2-2,5 грн/л до 2,8-3,2 грн/л.
Найбільшою мірою з молочних продуктів подорожчали тверді сири. Марія Колісник пояснює це вже згаданим ростом закупівельних цін на молоко (сир повинен виготовлятися з молока екстракласу, і на 1 кг сиру потрібно від 8 л такого молока). "Поточні ціни на сир (близько 60-65 грн/кг) в принципі обогрунтовані. 80-90 грн за кілограм високоякісного сиру - це цінова межа. А от 100-120 грн - істотно завищена ціна", - вважає експерт.
Подорожчання картоплі відбулося також внаслідок підвищення цін виробниками і перекупниками. В 2010-м було зібрано близько 20 млн т, що на 25% менше торішнього показника. У той же час потреби України в картоплі становлять саме ті самі 20 млн тонн і навіть трохи менше.
Але перекупники, що спостерігають подорожчання альтернативних картоплі круп, кинулися скуповувати його ще в серпні. "До того ж у ситуації з картоплею діє вторинне ціноутворення. Тобто ціна на життєво необхідний продукт визначається селянами, основними виробниками овочів в Україні, виходячи з цін на інші товари. Якщо молоко, масло, м'ясо дорожчають, то й картопля ростиме в ціні, навіть якщо собівартість його виробництва невелика", - пояснює Марія Колісник.
У свою чергу ціни на яйця (ще один продукт, який значно подорожчав) цієї восени просто досягли свого колишнього, весняного значення. Влітку яйця традиційно дешевшають через надвиробництво. Раніше надлишки яєць відправлялися на експорт, але цього року обсяги поставок за кордон різко зменшилися через обвал цін на продукцію в найближчих сусідів України. В результаті весь надлишок яєць був викинутий на внутрішній ринок.
Агфляція по-українському
Сьогодні інфляція в Україні залежить від агфляції - росту цін на продукти харчування. Причому подорожчання продуктів харчування - світова тенденція: населення Землі росте, урожаї зернових, овочів, фруктів з кожним роком зменшуються (у тому числі через несприятливі погодні умови та кліматичні зміни). Як результат - значні коливання цін на зернові залежно від обсягів урожаю в різних регіонах планети.
Але для української агфляції є й винятково місцеві причини. Приміром, овочі й фрукти в найближчі роки продовжать дорожчати через відсутність логістики та зберігання цієї продукції. "Щорічно через неправильні умови зберігання згниває в найкращому разі 20% урожаю овочів", - говорить Марія Колісник. Її слова підтверджує глава Аграрного союзу України Геннадій Новиков: "Для тривалого зберігання картоплю необхідно дуже швидко остудити. Але потім для подальшого споживання її потрібно зігріти до певної температури. Сховищ із такими функціями в Україні дуже мало".
Проблема в тому, що виробництвом овочів в Україні традиційно займається населення та дрібні фермери, які, природно, не мають коштів для великих інвестицій у сховища. Тоді як, за підрахунками Геннадія Новикова, в цілому Україні потрібно $500 млн інвестицій у розвиток продовольчої логістики. "Бізнес тільки починає вкладати гроші в такі комплекси, але поки справа просувається повільно. Перекупникам простіше самостійно з'їздити до фермера й закупити необхідний на даний час обсяг овочів (зрозуміло, з тих, що ще не встигли зіпсуватися), чим будувати комплекс для їх зберігання", - розповідає Марія Колісник.
Інша проблема України - ринкові змови. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь погоджується з тим, що вересневе підвищення цін на яйця до рівня зими-весни 2010 року в принципі було обґрунтованим. "Але дивно, що ціни зросли миттєво", - говорить експерт.
І вважає, що цей факт необхідно було б розслідувати Антимонопольному комітету, адже на яєчному ринку лише кілька великих компаній-виробників. До речі, нещодавно АМКУ зацікавився подорожчанням хліба в столиці і вимагав від Київхлібу обґрунтувати поточні ціни на батон (на початку жовтня вартість батона зросла з 2,8 грн до 3,1 грн).
До стрімкого подорожчання мають відношення й ретейлер - ціни в супермаркетах на ту саму категорію товару (і навіть від одного виробника) відрізняються. При цьому ціни в супермаркетах звичайно підвищуються в значно більшому ступені, ніж закупівельні ціни на продукцію. Приміром, у вересні молоко в роздробі подорожчало на 1,5-2 грн/л проти 0,5-1 грн/л підвищення цін у закупівлі.
Зрозуміло, ретейлери не вважають себе причетними до інфляції. "Нам не вигідне зростання цін, адже ми працюємо на оберті: чим більше продажів, тим краще в нас ідуть справи. А продажі ростуть тільки при низьких цінах. Призростанні цін ми втрачаємо клієнта", - запевняє президент Української торговельної асоціації й за сумісництвом голова наглядової ради мережі супермаркетів "Фуршет" Ігор Баленко. За його словами, зараз роздрібні мережі працюють у середньому з 10%-ною націнкою - і це невисокий показник рентабельності, хотілося б вище.
Товаровиробники в усьому звинувачують державу, що відмовилася від продовольчих інтервенцій і допустила виникнення дефіциту деяких продуктів харчування на українському ринку. "По-перше, держава повинна моніторити підсумки врожаїв на зовнішніх ринках і в міру необхідності відкривати або закривати кордони для нашого виробника. Тобто при неврожаї гречки за кордоном і зростанням обсягів її експорту з України можна відкривати кордон для імпортерів, що везуть крупи за невисокими цінами, приміром, з Китаю", - міркує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. По-друге, потрібно закуповувати продовольство в Державний резервний фонд, причому ще до того, як на ринку виникла кризова ситуація.
Аграрії виступають за те, щоб держава щорічно укладала з ними форвардні контракти і викуповувало певний обсяг зерна, круп, фруктів та овочів, чого поки не відбувається. "Ми готові продавати за цінами нижчими від ринкових, для нас важливіше гарантовано збути з рук позначений обсяг товару, не дати пропасти йому", - запевняє Геннадій Новиков.
Втім, навіть такі заходи навряд чи змінять цінову ситуацію. Нещодавно Генеральна прокуратура перевірила роботу Аграрного фонду і виявила факти незаконного використання зерна - грубо говорячи, продукт розкрадався і продавався втридорога.
Грошей немає
Грошова емісія має обмежений вплив на інфляцію в Україні. Торік монетарна база (гроші в банках і готівка) збільшилася лише на 4,4%, при цьому інфляція склала 12,3%. У січні-вересні 2010-го база зросла на 11% (причому обсяг готівки в обігу здійнявся на такий же показник), офіційна інфляція поки становить 7,4% з початку року.
У набагато більшому ступені інфляція залежить від прибутків населення, а вони поки ростуть повільно. Із січня по серпень середня зарплата в країні зросла з 1916 грн до 2280 грн. При цьому українці очікують подальшого росту цін, споживчі настрої песимістичні. За оцінками Держкомстату, частка продовольчих продуктів у споживчому кошику населення становить 47%, за оцінками експертів, трохи менше - близько 35%. Але в кожному разі їжа - дійсно істотна частина витрат українців, на відміну від, наприклад, американців, де домогосподарства витрачають на продукти харчування 15-20% свого бюджету.
У вересні, за розрахунками МЦПД, індекс інфляційних очікувань населення досяг свого історичного максимуму - 190,2 пунктів. А якщо населення очікує інфляції, її вже не уникнути. І для великого виробника, і ретейлера, і для невеликої ферми це відмінний привід для підвищення цін. І якщо, за прогнозами аналітиків, цього року інфляція складе 12-13%, то в наступному вона знову може повернутися до показників 2007-го, коли загальний рівень споживчих цін підскочив на 16,6%.
Олена Шкарпова
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
