1634
Київ виверне кишені до літа 2011 року
— Казна та Політика
З березня по липень наступного року Київ повинен виплатити мільярдні суми за кредитами. Будь-який варіант розвитку подій загрожує киянам великими соціальними потрясіннями.
У серпні поточного року перший заступник голови КМДА Олександр Попов заявив, що Києву більше не можна брати нові позики у зв'язку зі значною зовнішньої і внутрішньої заборгованістю. При цьому чиновник зауважив, що ще один кредит все-таки доведеться взяти. А саме - для погашення заборгованості міста перед АЕК "Київенерго" з різниці в тарифах на теплову енергію. У свою чергу це повинно дати компанії кошти для розрахунків з ДК "Газ України" за спожитий газ, а отже дозволити без боргів увійти в опалювальний сезон 2010-2011 років.
Вже на початку вересня Олександр Попов відзвітував, що домовленості про кредит досягнуто: "Ощадбанк" погодився виділити 1 млрд грн, "Укрексімбанк" - 500 млн грн. Позику узято на три роки під 12,75% річних. При цьому заборгованість "Київенерго" перед "Газ Україна" тільки за минулий опалювальний сезон на початку поточного тижня перевищувала 600 млн грн. У зв'язку з цим керівництво міста зараз розмірковує про додаткове залучення 500 млн грн на вищевказані цілі. В іншому випадку доведеться суттєво підвищити тарифи на опалення і гаряче водопостачання для населення, що не входить у плани влади, як мінімум до листопада.
Проте на цьому міська влада не зупинилися. Не дивлячись на катастрофічну заборгованість, практично щотижня з'являється інформація про нові домовленості про плани залучення нових кредитів. Так, у СБ або ЄБРР на реконструкцію Бортницької станції аерації планується залучити до 600 млн грн терміном на 20-25 років. Додатково у СБ хочуть попросити 200 млн дол на 20 років для проекту модернізації системи міського водопостачання. На будівництво лінії метрополітену або швидкісного трамваю на Троєщину передбачається узяти 30-річний кредит у японського інвестфонду.
Крім того, заявлені плани на залучення коштів міжнародних та вітчизняних фінансових установ для будівництва в Деснянському районі столиці ТЕЦ, що виробляє тепло із переробки сміття; для прокладання автомобільного підземного тунелю; для добудови Подільсько-Воскресенського мостового переходу (до речі, саме по ньому має пройти метро на Троєщину за японський кредит); для спорудження естакади на Набережній.
Київ також має намір в короткостроковій перспективі залучити 350 млн грн для закупівлі нових автобусів і тролейбусів до чемпіонату Євро-2012. Взяти кошти передбачається за лізинговою схемою із залученням держбанку. Частково оплату повинна взяти на себе держава. Цікаво, що влітку за аналогічною схемою з участю "Укрексімбанку" провалився тендер "Київпастрансу" на закупівлю нового рухомого складу. З "автобусного" лоту надійшла пропозиція тільки від одного виробника, а з лоту на закупівлю тролейбусів всі пропозиції, що надійшли, були відхилені.
На цьому "транспортні" позики не закінчилися. На початку жовтня депутати Київради почали перейматися проблемами із кредитів столичної "підземки". Так, КП "Київський метрополітен" було дозволено залучити річний кредит на 125 млн грн в "Альфа-Банку" (Україна). Кредит піде на реструктуризацію боргу метрополітену за кредитною угодою 2006 року з тим самим банком на суму 100 млн грн. Кредит брався для будівництва метро під 15,9% річних. Проте трохи пізніше банк підняв ставку до (!) 39% річних. Все той же "Альфа-Банк" видав раніше "Київпастрансу" кредит на суму 40 млн грн приблизно під такі ж "драконівські" відсотки (більше 35%).
Найцікавіше, що всі ці позики столичні комунальні підприємства могли б і не залучати. Ще в 2007-2008 роках ЄБРР погодився дати пільгові кредити "Київпастрансу" (60 млн. євро на закупівлю до 225 тролейбусів і 125 автобусів та розвитку відповідної інфраструктури), "Київському метрополітену" (40 млн. євро на закупівлю 15 складів) і "Київдорсервісу "(15 млн євро на створення Автоматизованої системи управління дорожнім рухом). Ці кошти досі не отримано через невиконання підприємствами кількох умов ЄБРР за кредитними договорами (проведення незалежного аудиту та тендерних процедур, надання гарантій із проекту).
За даними Міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's, станом на липень 2010 року зовнішня і внутрішня заборгованість Києва (без урахування позик Комунальних підприємств) становила 705 200 000 дол і 1,51 млрд грн відповідно. З урахуванням нещодавньої позики на різницю в тарифах і при перерахунку загальної заборгованості у гривню, можна припустити, що столиця на сьогодні має 8580 млн грн. І це при допустимому максимальному обсязі боргу на 31 грудня 2010 року (за прогнозом міського бюджету) у розмірі 6,75 млрд грн.
При цьому тільки в березні-червні 2011 року Київ повинен розрахуватися за боргами перед "Альфа Банком" і банком "Хрещатик" на загальну суму 1,2 млрд грн, які були взяті в 2009 році на покриття різниці в тарифах "Київенерго" . Крім того, в липні наступного року настає термін погашення єврооблігацій на загальну суму 200 млн дол. І якщо за внутрішніми кредитами у міста залишається можливість реструктуризації, то погашення єврооблігацій обіцяє значні труднощі і чиновникам, і киянам.
На думку експертів Standard & Poor's, сьогодні КМДА розглядає кілька варіантів погашення зовнішньої заборгованості: через розміщення облігацій внутрішньої позики на початку наступного року, або за рахунок вивільнення коштів за рахунок збільшення поточної підтримки центрального уряду. І третій варіант - зменшення перерахувань з бюджету міста до державного бюджету.
Причому якщо перший варіант навряд чи можливий (внутрішній ринок сьогодні повністю забезпечив свої потреби в гарантованих цінних паперах завдяки відшкодуванню ПДВ через випуск держоблігацій), то другий і третій будуть мати серйозні наслідки для фінансового стану столиці. У разі збільшення держпідтримки майже напевно різко зменшаться витрати держбюджету на великі інфраструктурні проекти столиці.
Тоді метро на Троєщину не замінять навіть швидкісним трамваєм - про проект в принципі можуть забути, вказавши киянам на зручності міської електрички з Лівого берега на Петрівку. А у разі скорочення перерахувань міста до держбюджету, Київрада буде змушена практично повністю урізати фінансування багатьох міських програм. Найімовірніше місту доведеться відмовитися і від виплат різниці в тарифах, за чим автоматично піде зростання комунальних тарифів. Швидше за все, будуть різко збільшені ставки на оренду комунального майна і на розміщення зовнішньої реклами. Не виключено, що буде активізована приватизація.
В іншому разі Київ чекає найгірше, що може трапитися на ринку кредитування: проблеми з виплатами за єврооблігаціями і, як наслідок, зниження кредитних рейтингів як столиці, так і Україні. У цьому випадку про будь-які кредити можна буде просто забути.
Кому і скільки винен Київ
Дані: S&P, відкриті джерела
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
