705
Фінансова G20 у Південній Кореї - важкий пошук компромісів
— Казна та Політика
Зустріч міністрів фінансів і голів Центробанків країн G20 у м.Кенджу (Південна Корея) 22-23 жовтня повинна якщо не остаточно вирішити, то хоча б зблизити позиції країн-учасниць з двох ключових питань - курсова політика і реформа Міжнародного валютного фонду (МВФ). Це остання межа перед листопадовим самітом G20 у Сеулі, де лідери повинні затвердити погоджені рішення щодо цим двох питань.
Саме від здатності фінансової "двадцятки" знайти компроміс у перерозподілі голосів у МВФ залежить те, наскільки успішним буде спілкування голів держав у Сеулі. Однак дотепер розвиненим країнам і країнам з ринками, що формуються, не вдалося зблизити свої позиції ні в цьому питанні, ні в питанні курсових політик. На останній зустрічі в рамках осінньої сесії МВФ і Світовому банку (СБ) кожний залишився при своїй думці.
Порядок денний зустрічі фінансової G20 буде стандартний, крім реформи МВФ і валютної політики глави фінансових відомств і Центробанків обговорять регулювання і стан світової економіки, розповіло агентству "Інтерфакс-АФІ" джерело в російській делегації.
Перерозподіл МВФ
Ухвалення рішення щодо перерозподілу голосів у МВФ на користь недопредставлених у фонді emerging markets затягується, це відзнають практично всі учасники процесу, однак перший крок до компромісу поки ні європейські країни, які й повинні віддати частину голосів, ні країни з ринками, що розвиваються, не роблять. Тим часом відступати стає вже нікуди, і дискусія в Кенджу має бути непростою, вважає джерело.
"На разі не зрозуміло, які будуть результати, тому що поки ми ще далекі від консенсусу з низки питань, у тому числі в з реформи МВФ. Поки країни перебувають на тих же позиціях, що і два тижні тому у Вашингтоні (на осінній сесії МВФ і СБ)", - відзначає співрозмовник агентства.
"Безумовно, буде почато спробу досягти якихось домовленостей, тому що це, фактично, буде останній захід перед самітом і вже можливості для проведення якихось додаткових переговорів практично не залишається", - вважає він.
В G20 є розуміння, що вже потрібно намагатися фіксувати якусь погоджену позицію, тому що "якщо не будуть досягнуті домовленості з реформи МВФ і вони не будуть чітко зафіксовані, то в значній мірі саміт у Сеулі буде вважатися невдалим", підкреслив співрозмовник агентства.
У зв'язку із цим Південна Корея, як голова G20 в 2010 році, додає всії зусиль в спробі умовити країни піти на компроміс, говорить він. В той же час поки зберігаються домовленості, досягнуті у Вашингтоні. За підсумками осінньої сесії МВФ на початку жовтня країни з ринками, що розвиваються, у тому числі країни БРІК (Бразилія, Россі, Індія, Китай) відзначили, що не мають наміру здавати свої позиції, і наполягають на перерозподілі раніше встановленої частки в 5% голосів. Європейські ж країни наполягають на скороченні частки голосів, які повинні перейти від них emerging markets, і пропонують частину голосів передати від більш представлених країн, що розвиваються, менш представленим.
Джерело також розповіло, що робоча група G20 з реформи МВФ підготувала підсумкову доповідь, яка буде представлена до зустрічі міністрів фінансів групи двадцяти. Цей документ також не дає ніякої погодженої позиції країн. "Доповідь, по суті, складається з позицій різних країн з питань реформи. Поки із жодного питання якогось остаточного консенсусного рішення, яке б всіх влаштувало, не зафіксоване", - відзначив він.
Оцінюючи ймовірність того, що країнам удасться прийти до погодженого рішення, співрозмовник агентства відзначив, що поки це складно пророкувати "ще і в міру того, що на сьогодні немає проекту комюніке". "Це, прямо скажемо, випадок з ряду геть - коли на час від'їзду до місця зустрічі його немає. Поки корейська сторона його не представила, і є підстави вважати, що це не в останню чергу пов'язане з тим, що немає чіткості й розуміння того, на чому ми все-таки зійдемося і домовимося", - вважає він.
"Валютні війни" або локальний конфлікт
Чи є насправді "валютні війни" або це лише локальний конфлікт двох держав, якої курсової політики потрібно дотримуватися країнам з ринками, що розвиваються, і від чого варто утриматися розвиненим, щоб не заважати глобальному росту економіки - ця тема активно обговорюється фінансовим співтовариством останні тижні. Однак поки звучать зауваження окремих країн один одному, загальну ж позицію, яку б прийняли більшість держав, співтовариство так і не виробило.
Продовжиться ця дискусія і в Кенджу, де учасникам необхідно буде прийняти рамкову угоду щодо забезпечення стабільного, стійкого росту світової економіки, у якому приблизно повинні бути дані рекомендації країнам у частині їх курсових політик.
Основна дискусія розрортається між США і Китаєм, однак й інші країни не залишаються осторонь. Японія днями закликала Південну Корею та Китай до відповідальних дій на валютному ринку, засудивши примусове ослаблення їх національних валют. Народний банк Китаю, у свою чергу, 19 жовтня зненацька підняв базові облікові ставки на 0,25 відсоткового пункту, щоб стримати прискорення інфляції і запобігти перегріву економіки. Все це не вносить чіткості в те, чим завершиться обговорення цієї теми в Кенджу.
"Не зрозумілі до кінця результати за рамковою згодою G20, оскільки суперечка в першу чергу між США і Китаєм щодо проведеної курсової політики, із приводу заниження-завищення курсу національних валют, триває, і поки кожна зі сторін займає діаметрально протилежну позицію. Складно передбачити, на базі якого консенсусу буде зафіксована підсумкова заява", - розповів представник російської делегації.
"Поки є підстави вважати, що це буде суперчливе питанням у частині того, кому яку політику проводити, хто повинен перший зі свого боку йти назустріч - emerging markets (повинні зміцнювати свої валюти) або developed countries повинні починати проводити консолідацію і структурні реформи, або одночасно, що більш логічно. Ці пункти поки не врегульовані, і тут можливі дискусії", - сказав він.
На думку співрозмовника агентства, незважаючи на те, що суперечка йде в основному між США і Китаєм, все-таки питання курсової політики не можна зводити до протистояння двох-трьох країн. "Тут питання неоднозначне. Досить навести такий факт, що навесні, коли відбувалося певне зниження курсу євро, ЄС особливо не активізував дискусію щодо курсової політики Китаю, і більше США виступали застрільниками. Зараз у зворотних умовах європейці дуже активно приєдналися до американців", - відзначив він.
"Однозначної точки зору немає, тим паче що це питання, за великим рахунком, зачіпає так чи інакше всіх", - пояснив джерело, відзначивши, що Японія також розглядає можливі заходи щодо здешевлення своєї національної валюти. Питання в тому, "наскільки це буде сприйнято адекватно, позитивно, чи не виникне суперечка між Японією і США із цього приводу", вважає він.
Інші учасники G20 також підключаються до обговорення, і отут, на думку співрозмовника агентства, на точку зору багатьох країн "у тій або іншій мірі буде впливати курс долара або євро".
Країни БРІК на зустрічі у Вашингтоні на початку жовтня прийшли до думки, що не можна заперечувати певні складності у взаєминах "двадцятки" у частині валютних політик, однак і намагатися звести до того, що рішення проблем з курсовою політикою Китаю автоматично стабілізує зростання економіки західних країн і призведе до його відновлення на докризового рівні, неможливо.
"Ми проти того, щоб був такий однобокий підхід, тому що очевидно, що й з боку розвинених країн є низка проблем, які їм потрібно вирішувати. Ми не проти обговорення цього питання, але тоді давайте й інші питання піднімати на порядок денний, а не обмежувати всі проблеми світової економіки тільки курсовою політикою Китаю. І в цій частині в БРІК є однозначна точка зору", - підкреслив член делегації РФ.
При цьому він відзначив, що в тих варіантах документів до засідання фінансової G20, які підготовлені організаторами зустрічі в цей час, "є певний ухил на користь спроби однобічного рішення цієї проблеми". "Не секрет, що корейське головування займає позицію ближче до західних колег, ніж до emerging markets", - помітив він. При цьому співрозмовник підкреслив, що це не більш ніж дискусійний документ, і це не означає, що саме в такому вигляді він буде схвалений.
Двотрековий базель
Результативним, на думку представника російської делегації, може бути обговорення фінансового регулювання. Передбачається, що будуть зафіксовані домовленості з введення стандартів Базеля III, а також з діяльності рейтингових агентств.
"Не можна сказати, що всі питання уже вирішені, ніяких розбіжностей не залишається, але ці розбіжності носять скоріше технічний характер, ніж концептуальний. Тому є підстави вважати, що значна частина ідей і пропозицій, які обговорювалися протягом цього року і які готувалися в рамках Ради з фінансової стабільності, МВФ, Базельського комітету, будуть міністрами погоджені, схвалені й запропоновані на затвердження лідерам", - відзначив він.
За його словами, у цей час ведеться обговорення термінів введення стандартів Базеля III. Поки за основу взяті терміни, затверджені Базельським комітетом, однак з'явилося й розуміння, що вони повинні бути різними для розвинених країн і країн з ринками, що розвиваються. "Безумовно, треба враховувати різні рівні розвитку фінансових ринків у тих або інших країнах, різний рівень і складність пропонованих інструментів, різний рівень відповідальності тих або інших країн за ту кризу, що ми зараз отримати", - відзначив співрозмовник агентства.
У зв'язку із цим передбачається, що буде зафіксована необхідність так званого "двотрекового підходу", коли при визначенні дат переходу на ті або інші стандарти, або введення тих або інших норм регулювання будуть прийматися в увагу національні особливості й рівень розвитку фінансових систем різних країн.
Відповідно, до emerging markets з низки позицій будуть пред'являтися "більш м'які та гнучкі вимоги", сказав він. "Поки це остаточно не зафіксовано, але така пропозиція є, дискусія із цього приводу була, і, взагалі ж, я сподіваюся, буде сформоване розуміння в усіх країн, що такий підхід більш правильний", - відзначає джерело.
При цьому в підсумковому документі фінансової G20 не будуть визначатися точні терміни переходу на Базель III розвинених країн і emerging markets, а буде зафіксоване формулювання про необхідність двотрекового підходу та індивідуального прийняття рішень у кожному конкретному випадку.
Базельський комітет 12 вересня домовився про жорсткість вимог до кредитних організацій, зокрема, рекомендував банкам підвищувати частку капіталу першого рівня в загальному обсязі мінімально необхідного капіталу до 6% з нинішніх 4% від активів, зважених за ризиком, а також підняти частку акціонерного капіталу в капіталі першого рівня до 4,5% з 2%. При цьому комітет запропонував установити перехідні періоди для банків - вводитися нові правила почнуть із 2013 року, а набирати чинності в січні 2019 року й пізніше.
Світова економіка
Обговорення стану світової економіки, на думку представника російської делегації, пройде більш спокійно, ніж перші два питання.
Очікується традиційна дискусія щодо того, хто буде виступати основною діючою силою з погляду стимулювання подальшого економічного росту - еmerging markets або developed countries, а також наскільки швидко необхідно починати реалізовувати згортання заходів фіскального стимулювання.
При цьому прийняття будь-яких рішень і домовленостей не передбачається, скоріше країни в котре обміняються думками.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
