6411
Звідки у банків проблемні борги
— Валюта
Поки економісти сперечаються про можливості другої хвилі кризи, банки ще не прийшли до тями від першої. Зараз вони відчувають її наслідки - проблемні кредити. Що стало їх причиною ы коли система отямиться?
Чи винні ми?
Пересічний позичальник напередодні кризи не передбачав лиха - усе було стабільно. Так ще й фінустанови пропонували смачну новинку - кредити . Все це із приповідкою: "Увесь світ так живе!". Ніхто не враховував, що увесь світ живе з кредитами багато десятиліть. Не вникали ми й у те, що відсоткові ставки в США і ЄС у десять разів менші від наших. Повна фінансова безграмотність позичальників забила перший цвях у труну вітчизняного кредитування.
Другий цвях вколотили самі фінансисти. Щоб підтримати імідж стабільної валюти, Нацбанк напередодні кризи вилучав гривню з обігу - боровся з інфляцією. Ставки з депозитів у гривні були значно привабливішими, ніж з валютних. Люди перерахували заощадження в нацвалюту. Кредити в інвалюті видавалися під менші відсотки, що й спокусило позичальників. В підсумку всі програли через девальвацію.
Саме напередодні кризи банкам дали зрозуміти, що залучення доларів буде їм невигідно, оскільки коштувати він буде не більше 3 гривень. Відбувся відтік валюти, результаті чого восени 2008 року гривня впала. Населення побігло забирати депозити, міняти гривні на долари. Банки намагалися виграти хоч на чомусь і піднімали ставки з діючих кредитів на 4-7%.
Чому ж напередодні кризи кредитування було настільки бездумним?
- Після СРСР у нас сформувався неправильний елемент управління, - пояснює старший юрист Всеукраїнської громадської організації "Захист прав споживачів фінансових послуг" Анатолій Соболевський. - Власники банків часто навіть не цікавилися його роботою. Менеджери теж особливо не берегли гроші - не свої ж. Кредити дали всім підряд, у тому числі за хабарі і за відкоти. Тим більше що за кордоном фінустанова брала кредит під 3%, а видавала під 13%.
Основні причини виникнення проблемних позик:
1. Надмірна й бездумна активізація кредитування напередодні кризи.
2. Девальвація гривні восени 2008 - взимку 2009 р.
3. Відсутність фінансової культури у позичальників.
4. Непродумана курсова політика фінансистів.
1. Надмірна й бездумна активізація кредитування напередодні кризи.
2. Девальвація гривні восени 2008 - взимку 2009 р.
3. Відсутність фінансової культури у позичальників.
4. Непродумана курсова політика фінансистів.
Сьогоднішні реалії
На сьогодні кількість проблемних кредитів реально становить близько 30%. В 2008-2009 роках банки заявляли, що готові піти на реструктуризацію боргів, надати кредитні канікули. В 2010 році канікули в більшості позичальників закінчилися. А реструктуризація для людей виявилася невигідної, оскільки нові договори практично у всіх банках мали на увазі збільшення суми переплати з кредиту. У підсумку виявилася величезна маса неплатників.
Люди намагалися заперечити законність підвищення кредитних ставок банками, були звернення до судів з позовами про визнання недійсними кредитів саме в іноземній валюті. Однак судяться за власною ініціативою одиниці.
Зараз проблемні позичальники можуть вибирати з вузького списку чесних і невигідних способів вирішити боргові проблеми:
погасити кредит із власних накопичень;
продати заставу, оплатити частина боргу і залишатися винним банку;
переуступити кредит третій особі, втративши при цьому заставне майно і попередні виплати;
реструктуризувати борг, на що банки йдуть уже неохоче, а якщо й погоджуються, то з умовою підвищення відсотків.
До речі
В Україні діє норма про заборону підвищення ставок з кредитів в однобічному порядку. От тільки позичальники часто погоджувалися на умови банку, а потім попросту переставали з ним розраховуватися. Простіше відмовчатися, але в суд не ходити.
- Відразу два закони, підписані президентом, забороняють підвищувати ставки в однобічному порядку. У цьому випадку фінустанови посилаються на підписані з позичальником договори і однак підвищують. Але в суді це рішення можна заперечити, - упевнений банківський юрист Михайло Юмашев.
Чим система заспокоїться
Казан проблемного кредитування зараз перебуває на піку кипіння, упевнені експерти. Ті, хто не зміг упоратися зі своїми боргами, уже виявили себе. В перспективі кількість неповернень навряд чи зросте, будуть "вистрілювати" саме судові рішення з нинішніх протермінувань. Однак фінустанову накриє інша проблема.
- Зараз банки обвішалися непотрібними квартирами при експертній оцінці в 100 тис. і реальній в 50 тис. доларів. Рано або пізно банк повинен їх реалізувати. Але відбуватися це буде на торгах і за реальною ціною. Однак після продажу в банку залишаться борги. Позичальники ж до цього часу не будуть мати ніякого майна, стягнути вже не буде чого, - вважає Анатолій Соболевський.
Іншого шляху, крім як продавати заставу, банку у будь-якому випадку немає. Але після продажу й прощання з позичальником під залишок боргу фінустанова повинна буде сформувати резерв (заморожені кошти, які можуть досягати 100% від величини боргу) - такі вимоги НБУ. Не всі банки з цим завданням упораються. Рятуватися будуть за рахунок перекредитування в інших фінустановах. Ну а поки всі ці проблеми відтягують відновлення банківської системи мінімум на 7 років.
Під рискою
Банки не можуть не давати кредити - це основа їх роботи. Не обійдуться без позик і підприємства (інакше економіку не підняти), і пересічні громадяни (інакше не покращити умови існування). Але кому ж дістануться гроші, якщо 30% кредитних історій заплямовані? Експерти твердять, що вихід один - підбирати до кожної кредитно-кризової історії свій ключик, причому на державному рівні. Відокремити в кожному випадку шахраїв від чесних людей, розібратися в причинах неповернень - ось чим прийдеться зайнятися банкам за допомогою держструктур у найближчі роки. Робота важка, але без неї відновити кредитування буде просто неможливо.
За матеріалами: АіФ
Поділитися новиною
