"Ъ": Високо беруть

Вчора заступник глави Державної митної служби Степан Дериволков, який керує департаментом боротьби з контрабандою і порушенням митних правил, повідомив, що контроль за достовірністю декларування товарів і повнотою сплати податків дозволив відомству в січні-вересні донарахувати бізнесу податків на 15 млрд грн.

"Чим краще працює правоохоронний блок митниці, тим краще забезпечується її фіскальна функція. Наповнення держбюджету - це те, на що спрямовані всі наші сили", - заявив він, підкресливши, що гонка за показниками виконання бюджету не є для митників пріоритетною. Від детальних коментарів чиновник відмовився. Як пояснили в Держмитниці, ця сума податків вже сплачена суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Відразу ж після призначення в березні главою Держмитниці Ігор Калетник пообіцяв, що за рахунок посилення контролю відомство збільшить доходи бюджету на 20 млрд грн.

Експерти і учасники ринку упевнені, що частина з 15 млрд грн. отримана в результаті завищення митної вартості імпортних товарів, від якої залежить сума ПДВ і митних зборів. Голова Асоціації митних брокерів Микола Мироненко говорить, що підхід контролюючого органу до визначення митної вартості товарів, що ввозяться, не завжди адекватний - він не враховує коливання світових цін. "Мені відомі випадки, коли вартість медикаментів завищувалася в 112 разів", - уточнив Мироненко. За даними Держмитниці, за шість місяців середня митна вартість зросла з $0,7/кг до $1,02/кг.

Як розповів один з імпортерів риби, митна вартість рибної продукції збільшилася удвічі, а по окремих товарних позиціях, зокрема скумбрії - втричі. "Ніхто не пояснює, чому митниця визначає саме цю ціну, а не розмитнює за вартістю, вказаною в інвойсі", - говорить співрозмовник. За його словами, імпортери змушені платити за завищеною вартістю, щоб не оплачувати послуги перевізника за простій на кордоні. Рибна продукція - швидкопсувний товар, термін його транзиту з Тихоокеанського регіону становить два-три місяці, і у імпортерів немає часу для заперечування дій митників щодо завищення вартості їхньої продукції. За інформацією Комерсант-Україна, вчора Держмитниця підписала наказ №1242, яким роз'яснила критерії визначення митної вартості.

Збитки за простій на митниці несе і компанія Maratex (мережі Hugo Boss, Esprit і Peacocks), але обсяги втрат її співвласник Дмитро Єрмоленко не назвав. За його словами, імпортний одяг купується безпосередньо у виробника з наданням митникам його інвойсів. "З Esprit у нас проблем немає - це порівняно дорогий бренд, а по Peacocks, який дешевший, ситуація доходить до маразму, - розповідає Єрмоленко.- Наприклад, нижню білизну ми купуємо за 1 фунт, продаємо за 4 фунти, а митниця говорить, що його митна вартість має бути 12 фунтів. Щоб таких ситуацій було менше, ми отримуємо документацію з цінами, сертифікованими в Англійській торгівельній палаті".

Тим часом не у всіх імпортерів є проблеми з визначенням митної вартості. Низка асоціацій щокварталу надають Держмитниці ціни виробників для наповнення інформаційної бази. "Як тільки на регіональному рівні буде спроба ввезти Mercedes за заниженою ціною, в комп'ютері спрацює заборона на розмитнення", - відзначає генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко, оцінюючи середню митну вартість автомобіля в 15-20 тис. євро. "Цілий рік ми працюємо за цими цінами, і це не дає можливості неофіційним імпортерам демпінгувати", - додає гендиректор Асоціації підприємців побутової техніки і електроніки Олег Іванов.