ГМОфобія по-українськи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

ГМОфобія по-українськи

Аграрний ринок
6476
Наклейка "без ГМО" є навіть на воді і цукрі, які трансгенів взагалі не містять. Але це маркування не рятує українців від вживання модифікованих продуктів.
На початку жовтня Кабмін, нарешті, затвердив порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів (ГМО). Йдеться про джерела кормів, кормові добавки і ветеринарні препарати, які містять такі організми або були отримані з їх використанням.
В постанові КМУ №919 (від 12.10. 2010 р.) йдеться, що реєстрація ГМО проводитиметься безкоштовно шляхом внесення їх в спеціальний Держреєстр. Але протестувати свою продукцію на вміст ГМО в масовому порядку виробникам продовольчих товарів довелося ще на початку 2010 року. Тоді набрав чинності Закон № 1778-VI про введення обов'язкового маркування продуктів харчування, які не містять трансгенів.
А в березні 2010 р. набрав чинності Закон № 1779-VI, яким вводиться адміністративна відповідальність (штраф) за надання недостовірної інформації про товар і за бездіяльність в усуненні цього недоліку.
За фактом проведених аналізів на товарах змінилися етикетки - з написом "без ГМО" (якщо відсоток генно-модифікованих речовин в досліджуваному продукті був не більше 0,9%) або "з ГМО" (при вищому відсотку). За оцінками Української аграрної конфедерації сукупні витрати "харчовиків" склали 1,5-2 млрд. грн., а лабораторіям довелося виконати близько 20-25 млн. аналізів. Зрозуміло, що ці витрати компенсувалися з гаманців звичайних споживачів за рахунок дорожчання продуктів.
Президент кондитерської корпорації "Бісквіт-Шоколад" Алла Коваленко пояснює, що перемаркування харчової продукції змусило виробників йти на додаткові витрати - замовляти нову упаковку і утилізувати стару. Хоча найзаповзятливіші виробники, а також імпортери, пішли іншим шляхом - вони не стали міняти етикетку цілком, а приліпили поруч на ній або поруч додаткові стікери і штампи.
Але упаковка - це лише частина витрат. Найдорожче нововведення обійшлася тим виробникам, асортиментний ряд яких налічує по декілька сотень позицій. До таких належать, наприклад, кондитерські корпорації. За лабораторні аналізи всіх видів цукерок (150-250 найменувань) їм довелося викласти не менше 100-150 тис. грн.
За твердженням експертів, нове устаткування для визначення ГМО цього року мало з лишком себе окупити. Проте, відповісти на питання, як після законодавчих новин змінилася ситуація з кількістю в генно-модифікованих продуктів на вітчизняному ринку, фахівцям важко. "Проблема в тому, що в Україні напрацьована дуже маленька порівняльна база - до введення законом цієї обов'язкового маркування масштабних досліджень в Україні не проводилося", - стверджує керівник відділу тестувань "Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ" Ніна Кильдій.
Справді, певний період часу це було справою суто добровільною, на чому і зіграли деякі виробники. У пресі і на ТБ з'явилася безліч реклами, в якій акцентувалася увага на "генній чистоті" продукту. Як відзначає Ніна Кильдій, впродовж поточного року експертам жодного разу не потрапляли на очі продукти з трансгенними компонентами, наявність яких би підкріплювалася написом на етикетці "з ГМО".
Але стверджувати, що раніше продукція з ГМО зустрічалися повсюдно, а зараз її просто немає, несправедливо. Як розповіли proUA фахівці Держспоживстандарту (Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики), при офіційних перевірках у відсотком співвідношенні кількість ГМО-продуктів в 2009 р. і 2010 р. практично не змінилася.
В результаті перевірки продуктів, які мають напис "без ГМО", виявилось, що брешуть покупцям лише 5% виробників.
В "групі ризику" товари, у складі яких є соя і її похідні: ковбасні і молочні вироби, сири, м'ясні напівфабрикати. А також - хлібобулочна і кондитерська продукції. А ось в "Тесті" вважають, що модифіковану сою в м'ясних виробах і напівфабрикатах (пельменях, варениках, котлетах, фарші) сьогодні використовують менше. "У м'ясних виробах фальсифікація соєю сильно поширена. Незважаючи на те, що замість м'яса в них міститься 70-80% сої, модифікованих організмів в переважній більшості перевірених нами зразків немає", - уточнює Ніна Кильдій.
Невдоволених новою "обязаловкою", втім, теж вистачає. Річ у тім, що деяких продуктах і напоях ГМО за своєю природою взагалі міститися не може. Наприклад, до таких належать цукор і соняшникова олія, а також - горілка і мінеральна вода. Виробники цих товарів скаржаться, що нарівні з іншими змушені були досліджувати свою продукцію, аби поставити заповітне маркування "без ГМО". При цьому експерти звертають увагу, що вказівка в продукті харчування інгредієнта, який в ньому відсутній, суперечить продовольчому кодексу Codex Alimentarius, дотримуватися положень якого Україна зобов'язалася при вступі до СОТ.
До речі, ще один цікавий момент: частота, з якою повинні проводитися лабораторні аналізи продовольства на ГМО, в законі не прописані. На думку заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, аби підтвердити відсутність ГМО в готовій продукції, виробнику достатньо робити перевірки приблизно раз на квартал. В той же час Ніна Кильдій вважає, що "перевіряти ще раз кожну палку ковбаси", якщо в компанії не міняються постачальники сировини, не варто.
Хоча не виключено, що виробників можуть зобов'язати перевіряти продукцію регулярно. Адже в Україні саме ГМО (а зовсім не ціни на продукти харчування) - найстрашніший ворог для споживачів, а сертифікація - відмінний спосіб заробітку і вигляд бізнесу для перевіряючих установ.
Так, за останній рік був понад десяток лабораторних центрів відкрито або дооснащено потрібним обладнанням (його комплект - 700 тис. грн.). Сьогодні лише в системі Держспоживстандарту діє 14 таких лабораторій. Є вони ще і в підрозділах Мінздраву і Мінагрополітики. В цілому їх вже зараз налічується близько тридцяти.
Олена Аркадьєва
За матеріалами:
Proua.com
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас