Естонці отримують євро, але загрузають у боргах

Естонія, Латвія, Литва - економіка цих трьох прибалтійських країн у передкризові роки розвивалась настільки інтенсивно, що за ними закріпилась назва "Тигри Балтії". Щорічний приріст до 12 відсотків став мало не звичкою у "тигрів". Найбільшого схвалення у ЄС удостоювалася Естонія. Завдяки тому, що в ній бурхливо розвивалися інтернет-технології, країну нерідко називали E-Stonia. Отже не дивно, що саме вона першою з "тигрів" вже 1 січня 2011 року перейде на загальноєвропейську валюту. Особливій радості від цього естонці, проте, не відчувають - побоюються загального подорожчання. А перші зустрічі з євро у більшості вже відбулися.

Марина Волкова торгує овочами на талліннському ринку і вже рік зобов'язана всі ціни вказувати як в естонських кронах, так і в євро. Наприклад, кілограм огірків на ціннику коштує 25 крон або 1,60 євро. Але Марина признається, що це чиста формальність, яка лише сприяє зростанню цін.

Як би там не було, але першого січня 1,3 млн естонці розлучаться з кроною, яка за 20 років після розпаду СРСР стала своєрідним символом незалежності країни. А сама Естонія за ці два десятиліття стала символом впровадження комп'ютерних технологій буквально у всі сфери життя. Саме Естонія була першою балтійською країною, що повністю перейшла на комп'ютерне управління грошовими потоками. Адміністрація всіх рівнів дуже швидко освоїла інтернет. Неоліберальні економічні реформи теж зробили свою справу. У країні був введений єдиний прибутковий податок - 22 відсотки.

Однак глобальна криза паралізувала "тигрів Балтії". У 2009 році в Естонії стався спад економіки відразу на 13 відсотків. Те, що вона, не дивлячись на це, отримує право увійти до єврозони, пояснюється низьким дефіцитом бюджету. Навіть за два кризових роки дефіцит в Естонії не перевищив трьох відсотків, тобто не вийшов за межі, встановлені Маастріхтською угодою. Крім того з 2004 року крону жорстко "прив'язали" до євро.

Перехід до євро дасть, перш за все, психологічний ефект, дозволить точніше оцінити ситуацію в регіоні, упевнений президент Естонії Томас Хендрік Ільвес. Зараз, пояснює він, країни Балтії часто розглядаються як щось єдине, а тому, якщо в Латвії виникають проблеми, одразу говорять: "криза в Балтії".

Що стосується Латвії, то цю країну в 2009 році уберегли від банкрутства МВФ і ЄС, що надали їй кредит на мільярд євро. А найбільший латвійський банк - Parex-Bank - був врятований від розорення лише завдяки націоналізації.

Але і в Естонії проблем чимало. Незалежні експерти вважають, що ситуація в країні критична. "Люди жили не за коштами", - пояснює Райнер Каттель, економіст з Технічного університету Таллінна. "В розпал буму банки давали кредити, не вникаючи у фінансове становище своїх клієнтів".

На думку Каттеля, економічний стан "тигрів Балтії" не кращий, ніж ситуація у Греції або Іспанії. Так, заборгованість країни невелика, але безробіття досягло 18 відсотків. А тому більшість з тих, хто узяв тоді кредити, довго не зможуть їх повернути, угрузаючи все глибше в боргах. Каттель побоюється, що багатьом доведеться у пошуках роботи виїхати за кордон, оскільки перспектива економічного розвитку країни вельми невизначена.