Чому минає золотий вік інвестбанкінгу


Чому минає золотий вік інвестбанкінгу

Незважаючи на те що інвестиційний банкінг розвивається циклічно, і падіння сприймає як закономірність, останні п'ять років йому ніяк не вдається звестися з колін. Після золотого століття, коли з кварталу в квартал прибуток інвестбанкірів зростав, боргова бульбашка в результаті лопнула, принісши потік банкрутств і викупів з боку держави. У 2009 році завдяки рекордним торгівельним прибуткам компанії досить швидко оговталися від цього удару. Зараз же вони знову переживають спад, дату закінчення якого ніхто не береться передбачити.

Результати третього кварталу американських фінансових гігантів, таких як JPMorgan Chase покажуть, що доходи від торгівлі впали приблизно на 20-30% в порівнянні з попереднім періодом. Не краще йдуть справи і в інших секторах. Банки повсюдно кинулися збільшувати свій капітал, а бум боргових зобов'язань, викликаний низькою ставкою рефінансування компаній, почав стихати. Як сказав один з мешканців Уолл-стріт: "Якби ми передбачали, яким буде наш дохід за результатами третього кварталу, ми б застрелилися". В будь-якому разі 2010-й стане роком, який в майбутньому захочеться викреслити з минулого.

У міру того, як звітний рік наближається до завершення, невтішні результати впливатимуть на рішення про виплату бонусів. Компанії прагнутимуть утримати талановитих співробітників. Свідченням тому - в середині року Goldman Sachs несподівано виробив виплати по блокованих акціях своїм партнерам, ущемленим британським податком на преміальних. Але компанії стоять перед зростаючою потребою скорочувати витрати з урахуванням того, що 40-50% їхніх доходів все ще йдуть на зарплату співробітникам. Скоротити персонал банкам часом набагато легше, ніж урізувати зарплати. BofА звільнив до 5% свого підрозділу по ринках капіталу. Інші вчинять так само. Активність фондового ринку, як правило, дуже залежить від загального зростання економіки.

Оптимізм інвестбанкірів посилюється, коли обсяги виробництва збільшуються. Але цього разу все інакше. Тиск ринку і регуляторів сильно підірвали сили бізнесу, вважає Шаб Саумя з Boston Consulting Group. Зараз кредити не такі доступні, щоб за їх рахунок отримувати великі прибутки. Доходи від торгівлі структурованими продуктами майже на дві третіх нижчі, ніж в 2006 році. Нові регуляторні і бухгалтерські норми зробили сек’юритизацію менш привабливою.

Найбільшим ударом будуть вимоги до капіталу, які будуть остаточно прийняті, згідно з базельськими нормами, в наступному місяці на саміті G20 в Сеулі. На думку Ху ванн Стініса з Morgan Stanley, вищі податки, особливо в торгівлі, можуть призвести до збільшення зважених по ризику активів глобальних банків першого рівня в середньому на 20%. Це змусить деяких переглянути свою прихильність до старої структури бізнесу. Навіть JPMorgan Chase, який гордиться своїм здоровим балансом, заявив, що уріже деякі свої інвестбанківські зобов'язання для того, щоб зуміти гідно витримати удар Базеля 3. В майбутньому численні трейдери вже не зможуть відбити вартість свого капіталу, говорить Бред Хінц з Alliance Bernstein. Компанії шукають менш капіталомісткі можливості в таких сферах, як, скажімо, робота в консалтингу або з акціями.

Додатковим навантаженням на культуру торгівлі галузі є чинне в США правило Волкера, яке забороняє інвестиційним компаніям торгувати цінними паперами за рахунок власних коштів або грати на ринках власним капіталом. JPMorgan Chase переводить 45 трейдерів, що торгували для компанії за її гроші, в своє спеціально створене відгалуження з управління активами, де вони зможуть продовжити грати на ринку, але не для компанії, а для її клієнтів. Morgan Stanley також планує виділити свій підрозділ з торгівлі цінними паперами на користь компанії до окремого департаменту, плекаючи надію, що, ставши незалежним, цей напрям буде приносити банку гроші.

Ці складнощі інвестбанки в основному створили собі самі. Торік вони втратили можливість модернізувати свою діяльність і систему оплати, вважаючи за краще заробити на відновленні ринку і відклавши прийнятт непростих рішень. З урахуванням того, що попереду мерехтять вогні регуляторних змін, ці рішення їм все ж доведеться зробити.

Як і будь-яка індустрія зі своєю історією інновацій - чи поганих, чи хороших - інвестбанки спішать знайти для себе нові можливості. Bank of America, наприклад, хоче розширити свою присутність на ринку малого бізнесу. Всього лише 2 тис. з його 40 тис. корпоративних клієнтів середнього розміру використовують і його комерційні й інвестиційні банки. Ця і багато інших компаній залучають людей і вливають гроші на ринки, що розвиваються. "Найгарячіша" область для експансії на нові ринки - послуги з транзакцій - при цьому найнудніша. Це дає можливість працювати з власниками бізнесів, які забезпечують стабільний дохід і не дуже капіталомісткі, наприклад, корпоративне управління грошовими потоками, обмін валюти, торгівельні фінанси, зберігання коштів і управління хедж-фондами. Деякі банки відправили своїх інвестиційних банкірів на ці менш привабливі, але багатообіцяючі напрями.

Дослідження питання про відносну привабливість різних бізнесів - процес не з легких, оскільки фінальний вигляд регуляторної реформи ще невідомий. На ринку деривативів, наприклад, вважають, що крупним дилерам буде важко, адже акцент торгівлі зміститься до клірингу і обмінів. Хоча дилери можуть виграти від збільшення обсягу торгівлі, збільшуючи маржу.

Можуть бути й інші позитивні наслідки. Глава одного європейського банку вважає, що базельські норми змусять позичальників піти з банків на ринок бондів, залишивши борговий бізнес для інвестбанків. Інші вказують на $1,6 млрд. готівки, на якій сидять американські компанії. Якщо вони направлять ці гроші на поглинання і ринок цінних паперів, індустрія знову буде у виграші.

Але навіть якщо приріст ринку низький, переможці все одно будуть. Наприклад, так звані повелителі грошових потоків, які мають достатньо ресурсів і можливостей для системної роботи для того, щоб управляти потужними потоками торгівлі акціями, бондами, обміном валют, ставками і іншим. Це, звичайно, говорить про концентрацію на ринку. До числа банків, які, схоже, будуть лідерами, входять Goldman, Deutsche, JPMorgan, Barclays і Credit Suisse. Ризик в тому, що жорстка конкуренція в цій сфері понизить маржу.

Кращі фірми, такі як Goldman, звикли до прибутковості з акцій понад 30%. Навіть ледачі могли робити 20%, не працюючи у поті чола. Зараз максимум, на що можуть сподіватися банки - 13-19%. Але навіть це вимагатиме надлюдських зусиль. З такими показниками прибутковості ринкова вартість банків виявляється нижчою від балансової. І якщо і настане другий золотий вік, то не всі інвестори його можуть побачити.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua