1918
Їжа на виріст
— Аграрний ринок
У вересні у киян з'явилась нова прикмета. Заповзятливі жителі столиці помітили, що на продовольчих ярмарках, які відвідують чиновники, ціни на продукти харчування різко знижуються. Найпрудкіші домовлялися з родичами про ... чергування. Розподіливши між членами родини всі основні ярмарки, кияни роз'їжджалися по них і чекали на візит можновладців. Після їх від'їзду ціни знову злітали.
Торованим шляхом
А у магазинах і на ринках всієї країни ціни на продукти харчування у вересні були набагато вищими від київських ярмаркових. Хоч українці і звикли до того, що восени зазвичай їжа дорожчає, але цього року тенденція проявилася вже із середини літа. І тут чиновники допустили помилку № 1 . "Уряд піддався на провокацію опозиції та деяких непрофесійних експертів, коли почав запевняти населення в тому, що ціни на гречану крупу стабільні, - говорить Леонід Козаченко, президент "Української аграрної конфедерації", голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. - Були жорсткі команди перевіряти виробників і торгівлю. Через цей галас ціни почали зростати ".
Слідом за тим, згадавши про передвиборчі рейтинги, політики вирішили не зупинятися на досягнутому, і відразу ж зробили помилку № 2 і 3 . Не маючи важелів впливу, щоб загальмувати зростання цін, вони вирішили ... заспокоїти населення перед телекамерами. "На прикладі цього ярмарку видно, що черг немає ... Запасів всіх продуктів у нас більш ніж достатньо", - давав установку прем'єр перед телекамерою, відвідавши однин з київських ярмарків. - Там і картопля була по 3,5 грн., і гречка по 8 грн. " Правда, трохи пізніше з'ясувалося, що ситуація з цінами не настільки райдужна.
Розуміючи, що приспати пильність народну надовго неможливо, другим інструментом для боротьби з підвищенням цін на продукти чиновники обрали ... імпорт. "Щоб уникнути стрибків цін і провокацій дефіциту, знадобиться близько 20 тис. т вершкового масла і 17 тис. т сухого молока закупити (тобто імпортувати, - ред.), що дозволить забезпечити баланс споживання", - повідомив у вересні Сергій Мельник, перший заступник міністра аграрної політики. На перший погляд, це могло б "збити" ціни на ті ж молокопродукти (як, наприклад, взимку 2008 року, коли імпорт вершкового масла з Білорусі дозволив притримати ціни на цей продукт в Україні).
Однак чиновники не врахували те, що в цьому році цей вид продуктів подорожчав у всьому світі - світовий індекс цін на молочні продукти, який підраховується FAO, у вересні піднявся на 5,44 пункти проти серпня, а в порівнянні з вереснем минулого року так взагалі на 54,33. Володимир Лапа, генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу", стверджує, що світові ціни повертаються на докризовий рівень.
"Наприклад, ціни на зерно зараз досягли $ 300/тонна, - говорить він. - Однак, якщо два роки тому $ 300 коштували 1500 грн., то тепер це вже 2400 грн.". Таким чином, ціни на продукти в України просто поступово приходять у відповідність до світових коливань.
Цей фактор, укупі із неврожаєм в Україні, призвів до того, що зерно в нашій країні різко подорожчало. Наприклад, за даними Мінагрополітики, за останній рік середня закупівельна ціна на пшеницю 3 класу зросла на 49% - до 1534 грн. / тонна.
Відповідно, і продукція інших галузей, пов'язаних із зерновою, не може залишитися на колишньому рівні. Так, за даними Мінагрополітики, за вересень оптово-відпускні ціни на яловичину зросли на 8%, до 27,52 грн. /кг, а м'ясо птиці (курятину) - на 7%, до 16,26 грн. / кг. Природно, що це відразу ж стало позначатись на роздрібних цінах. Зростання світових цін на продовольство - об'єктивний фактор. Проте були і фактори, на які українські можновладці могли і повинні були вплинути. Втім, в черговий раз вони вирішили їх проігнорувати.
Нікуди не подітись
Одним із таких факторів є так звана сезонність, негативні прояви якої змогли переломити розвинені країни. Зокрема, у Франції, Німеччині та інших країнах завдяки технологіям і продуманій агрополітиці ціни на молоко і курячі яйця не залежать від пори року. В Україні ж, як тільки настає осінь, корови перестають давати молоко, а кури - нести яйця. Пропозиція знижується, а попит, разом з цінами, зростає. За даними Держкомстату, в серпні 2010 р. в Україні виробництво молока знизилося, в порівнянні з липнем, на 7% - до 1,1 млн тонн. Як наслідок, ціни на молочні продукти різко поповзли вгору. Ще гірше ситуація виглядала з яйцями.
"Крім того, у випадку різких цінових коливань уряди ЄС проводять інтервенційні продажі сухого молока і вершкового масла зі своїх запасів, - розповідає Василь Вінтоняк, директор консалтингової компанії" Інфагро ". - Як наслідок, в ЄС дуже незначні коливання на молочному ринку ". На відміну від розвинених країн, в Україні так і не створений повноцінний механізм товарних цінових інтервенцій.
"Ми ніяк не можемо створити Аграрний фонд (ефективно діючий, - ред.) для того, щоб ні взимку, ні влітку не було суттєвих цінових відхилень", - зазначає Петро Саблук, академік, директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН. Адже в липні, коли ще ціни на зернові не досягли нинішнього високого рівня, Аграрний фонд фактично не виявляв активності. Якщо б тоді Фонд закупив дешеве зерно, надалі міг би продати його також за низькими цінами, тим самим вирівнявши різкі цінові коливання на ринках борошна і хліба.
Ще є надії?
Судячи з усього, від уряду і надалі не варто очікувати "проривних" кроків. Наприклад, вже через кілька місяців цілком може повторитися вибухове зростання цін на цукор. Здавалося б, у цьому році Україні може збільшити його виробництво. Такі очікування призвели до того, що, за даними НАЦУ "Укрцукор", тільки з 1 по 29 вересня середня оптово-відпускна ціна на цукор в Україні знизилася на 13,4% - до 6,6 тис. грн. / тонна. Проте вже з кінця осені ситуація може кардинально змінитися. Причиною може знову стати недалекоглядна держполітика щодо невиплати дотацій за вирощування буряку.
"Минулого року не виплатили, в цьому році не виплатили і я впевнений на 100%, що і в наступному році не виплатять", - безапеляційно говорить Леонід Козаченко. Це загрожує обернутися підвищенням цін вже з початку зими. "Якщо виробники отримають обіцяну дотацію, то в грудні-січні вони зможуть тримати ціни на цукор на поточному рівні, - прогнозує Володимир Лапа. - В іншому випадку їх доведеться підвищувати".
У перспективі негативно на ситуації з цінами позначаться поточні проблеми з експортом зерна. За розрахунками Леоніда Козаченка, цієї осені аграріям не вистачало на проведення осінньо-польової кампанії близько 6 млрд грн. Цей брак може обернутися скороченням посівних площ під зернові або використанням дешевого неякісного насіння. Як наслідок, такими діями уряд закладає підстави для низького врожаю в наступному році.
Якби уряд відмовився від ручного регулювання ринку, через кілька років Україну надовго забула б про проблеми зі зростанням цін на продукти. Крім того, чиновникам необхідно припинити роздавати обіцянки направо і наліво. Це призводить до неправильного ціноутворення. У той же час держава повинна на довгострокову перспективу визначитися, які галузі і в якому обсязі воно буде підтримувати.
"Якщо відмовитися від ручного регулювання, перші два-три роки ціни на харчування в Україні зростали б відповідно до змін на світових ринках та інфляції в нашій країні, - вважає Леонід Козаченко. - Але через три-чотири роки в Україні істотно зросли б обсяги виробництва більшості продуктів і, як наслідок, ціни більше не корелювались би зі змінами на світових ринках. Темпи зростання цін в Україні були б у два-три рази нижчими, ніж в інших країнах ". Якщо уряд не піде на зміну своєї політики, йому буде чим зайнятися і в наступному році - адміністративно "керувати" цінами. Разом з тим киянам - і, швидше за все, не тільки їм - стануть в нагоді навики походів по "урядових" ярмарках.
Дмитро Уляніцкій
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
