1893
Гроші на деревах
З вертольота Східний Калімантан, індонезійська частина острова Борнео, має похмурий вигляд. Там, де десятиліття тому тропічні ліси випаровувалися у вологому тумані, земля очищена, розпушена і зорана. Кожні декілька хвилин видніється чорний дим серед брудних калюж, що позначає вугільні шахти. Незграбні плантації шириною від 10 км. утикаються темнолистими олійними пальмами. Бляшані дахи халуп лісорубів, шахтарів і робітників-саджальників, кожна з яких оточена невеликою садовою ділянкою, відблискують на сонці. Залишилося лише декілька клаптиків лісу з сіріючими колодами, розкиданими біля їх країв.
Як це часто трапляється в Індонезії, комерційні лісоруби в Східному Калімантані дуже швидко вибирають свою квоту. Залишки дістаються незаконним лісорубам або ліс розчищається для потреб сільського господарства, часто - за допомогою вогню. Під час засух, які тут тепер трапляються все частіше, пожежі виходять з-під контролю. У 1998 році вони знищили понад 5 млн. гектарів індонезійських лісів.
Втім, в національних звітах очищення території від лісів реєструється як успіх. Близько чверті ВВП Індонезії генерує лісова промисловість, сільське господарство і видобуток вугілля - всі ті галузі, існування яких в країнах, наполовину укритих лісами, як та ж Індонезія, вимагають вирубки лісів. Але це неправильно. Оскільки відбивається лише невелика частина витрат, пов'язана з очищенням земель, - витрат, які лягають переважно на плечі не лісорубів і плантаторів, а бідних місцевих жителів, індонезійців і всього світу в цілому.
З цієї точки зору індонезійські державні фінанси багато що упускають. Нелегальна вирубка лісів обходиться в $2 млрд. Але це можна поправити за допомогою державної політики. Набагато серйозніша проблема полягає в тому, що більшість товарів і послуг, які надає лісове господарство країни, залишаються в тіні. Наприклад, такі суспільні блага, як чисте повітря і регулярні дощі, необхідні всім, - проте ніким не оплачувані.
Економіка лісів має масу проблем, часом саме через власні вигоди. Millennium Ecosystem Assessment, проект ООН 2005 року, визначили 24 основні "послуги" екосистеми, більшість яких стосуються лісів: від попередження природних загроз, таких як зсуви, до забезпечення частини в екотуризмі. Правда, це здебільшого роль лісів у вуглецевому і водному циклах і в збереженні біологічної різноманітності. Майже ніщо з цього не має ринкової ціни. Ліси, як правило, оцінюють лише як комерційну сировину - колоди, тому вони так нестримно і вирубуються.
Така політика веде до величезної кількості шкідливих наслідків, наприклад, лісові пожежі і втрата доходів від екотуризму. А це відбувається тому, що відповідальні за неї особи не платять по рахунках. Пожежа 1998 року коштувала близько $15 млрд., якщо оцінювати лише вартість втраченої лісрсировини. Згідно з ще одним проектом ООН Economics of Ecosystems and Biodiversity (TEEB), "негативні екстерналії" (зовнішні ефекти) від вирубки лісів і погіршення їх стану обходиться в $2-4,5 трлн. на рік.
Для вирішення обох проблем необхідно якісніше оцінювання вартості лісів. Це допоможе створити нові ринки, на яких торгуватимуться всі лісові блага з допомогою, кажучи науковою мовою, платежів за послуги екосистеми (payment for ecosystem services - PES). Або, як мінімум, саме існування таких оцінок може змусити лісорубів зупинитися. Експерти TEEB зараз намагаються визначити ціну лісів і інших благ природи, вираховуючи альтернативну вартість їх вирубки і продажу. Чорновий варіант звіту TEEB демонструє цей підхід на прикладі тропічних лісів Амазонки. Він оцінює вклад лісів у джерела прожитку бідних жителів, що їх населяють (з них лише в Бразилії проживають 10 млн. осіб), в суму від $500 млн. до $1 млрд. на рік. Ця цифра розрахована на основі ринкової вартості риби і тростини, що існують завдяки лісам, а також смол, масел і інших товарів, які збираються в лісі за готівку.
Краща страхова політика
За розрахунками TEEB, вклад, який тропічні ліси роблять в сільськогосподарське виробництво через регулювання водного циклу на континенті, оцінюється в $1-3 млрд. Ця цифра заснована на наближеній оцінці того, наскільки скоротиться випуск аграрної продукції навіть через невелике зменшення опадів, викликане вирубкою лісів. Але Пейван Сукдев, економіст Deutsche Bank, який очолює TEEB, стверджує, що реальні цифри можуть насправді бути в десятки разів більшими, про що говорять суми, які фермери Амазонки готові витрачати на страховку в разі недостатніх опадів.
Як демонструють ці різні оцінки, спроби вирахувати ціну послуг екосистеми в таких великих масштабах - все одно, що гра в наперстки. І які б цифри не виходили в результаті, вони все одно залишаються теоретичними, адже ніхто не може такі суми сплатити. Це, на перший погляд, викликає відчуття безпорадності. Але ніхто і не повинен оплачувати ці суми. І вже є доказ, що сам факт розробки оцінок насправді стимулює заходи з відновлення екосистеми, які обходяться набагато дешевшим. Наприклад, саме такий ефект мало дослідження лорда Стерна 2006 року з економіки кліматичних змін. І хоча мрія про міжнародну кооперацію, яка була озвучена в цьому дослідженні, в цілому розвіялася, зокрема, наприклад, щодо порятунку лісів, вона ще жива. Підтвердження тому - REDD, глобальний проект PES, спроба переконати країни з тропічними лісами залишити ці ліси у спокої, що зароджується. Для економістів лісу це свого роду Святий Грааль.
У свою чергу, у бухгалтерів і статистиків помалу розкриваються очі на достатки природи. Так, щоб уникнути затоплення внутрішніх територій, В'єтнам вважав за краще витратити $1,1 млн. на посадку 12 тис. га мангрових лісів, таким чином, позбавивши себе від витрачання $7,3 млн. на рік на утримання гребель. Для просування таких рішень американські вчені навіть розробили хитромудре програмне забезпечення Valuation of Ecosystem Services and Tradeoffs (INVEST). За допомогою різноколірних карт ця програма передбачає небажані наслідки на економіку і довкілля в результаті запропонованих змін у використанні землі. Це може викликати революцію в землекористуванні. Китай вже застосовує цю програму, щоб вибирати кращі місця, щоб перетворювати чверть їх території на нові захищені зони.
В Китаї працює одна з найбільших схем PES, десятирічний проект з відновлення лісів, завдяки якому вже було посаджено 9 млн. га нових лісів. Запущений після розливу річки Янцзи, цей проект передбачає виплату фермерам $450 на рік за кожен гектар засаджений лісом землі. Ще один першопроходець PES - Коста-Ріка. З 1993 року в цій країні фермерам виплачується по $45-163 за гектар, аби простимулювати їх до збереження і посадки лісів і до агролісомеліорації. Гроші для цих виплат дає гідроенергетична компанія, яка прагне захистити свою водозбірну територію, і Світовий банк, який вважає біологічну різноманітність лісів Коста-Ріки - світовим багатством, а також держава - з надходжень від 15%-го додаткового податку на бензин. У результаті рівень вирубки лісів в країні дуже незначний.
Правда, ця схема може виявитися менш ефективною, ніж багато хто передбачає. Вирубка лісів у Коста-Ріці, наприклад, скоротилася ще і завдяки ретельнішому контролю за дотриманням законодавства і занепаду національного скотарства. Згідно з дослідженням Родріго Аррігади і його співробітників з North Carolina State University, зі всього скорочення вирубки лісів серед ферм, що брали участь в проектах PES, лише 10% сталося завдяки цим схемам.
Як показує приклад Коста-Ріки, в PES є безліч способів залучення фінансування. Так, в Америці й Австралії навіть існують ринки, що допомагають компаніям компенсувати збиток, який вони наносять своєю діяльністю екосистемам, особливо екосистемам вологих земель. За допомогою так званого банкінгу довкілля будівельна компанія, яка осушує гектари заболоченої місцевості, може заплатити за відновлення більшої території у іншому місці. Для PES це може виявитися дуже вдалим способом захисту біорізноманітності - ще одного великого блага, яке дарує ліс, - адже за інші "послуги лісу" дуже складно стягувати плату.
Найбільш очевидний приклад "безцінних" послуг лісу - біопіратство, тобто уважне вивчення і використання генетичного фонду природи для виведення нового виду їжі, ліків і отрутохімікатів. Одне це повинно служити достатньою причиною для збереження лісу, особливо якщо врахувати, скільки корисних відкриттів вони можуть допомогти зробити. Аспірин, який добувають з вербової кори, таксол - ліки проти раку грудей, які виробляють з кори тихоокеанського тиса, і новий клас ліків проти раку - інгібітори mTOR, що добуваються з молекул бактерій, які водяться в ґрунті, - все це приклади новаторської медицини, заснованої на природі. "Рослини, бактерії і грибки володіють багатим комплексом біологічно активних молекул, подібність яких нам незвичайно важко вивести самостійно, - розповідає Самюель Блекман, асоційований директор з експериментальної медицини великої фармацевтичної компанії Merck. - Ми розумні, але не настільки".
Ціна етики
Але біопіратство практично не допомагає підвищити цінність лісів. Частково це пов'язано з тим, що дуже важко закріпити за біологічними видами право власності. А більшість тропічних країн вважають, що його важко закріпити і за лісами. І хоча встановити право власності на біовідкриття можливо, стягувати плату за них не так вже і легко. Цінність нових відкриттів неясна, і вони швидко синтезуються. А плата за цінні старі відкриття, на зразок аспірину, ніколи не вноситься заднім числом. "Коли йдеться про біорізноманітність, це завжди стосується чогось потенційно можливого", - скаржиться Алоїзіо Мело з міністерства фінансів Бразилії.
Звичайно, потенціал завжди можна усвідомити. Але не це, як правило, є основним аргументом на користь захисту біологічних видів. Сильніший аргумент в її користь - етичний. Саме він допомагає наповнювати гаманці західних неурядових організацій, що займаються питаннями збереження довкілля. Але він не популярний серед урядів тропічних країн.
Втім, саме розуміння біорізноманітності може стати корисним доповненням в аргументам, що закликають захищати природу. Наприклад, ліси з високим рівнем біологічної різноманітності стійкіші до кліматичних змін. З цієї причини висадка нових лісів, на зразок лісонасаджень евкаліпту в Китаї корисна для лісів природного походження.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
