1055
Держборг: розрахуємося новою позикою?..
— Казна та Політика
Позика - практика вирішення проблеми браку коштів, яка історично склалася. Якщо йдеться про державу, як в нашому випадку, то внутрішні й зовнішні позики завжди пов'язані з дефіцитом бюджету.
За даними Мінфіну, в Україні за 8 місяців ц.р. він склав 44,3 млрд грн. Погашення основної суми боргу - 15,5 млрд грн., запозичення до держбюджету - 79,6 млрд грн. (на внутрішньому ринку було залучено 54,9 млрд грн., в т.ч. по загальному фонду 27,6 млрд грн. (на докапіталізацію "Укрексімбанку" 6,4 млрд грн.), на зовнішньому - 24,8 млрд грн.). Для загальної картини безгррошів’я залишилося лише додати надходження від приватизації - річний план виконаний всього на 8%(!)
Не складно зрозуміти: без запозичень Україні не викрутитися. Правда, як відмічено в підручниках з економіки, такий результат роботи економіки може стати наслідком НС - стихійні лиха, економічна криза, неврожаї, невдалі реформи. У нашій країні, схоже, присутні всі перераховані примари дефолту. Причому з року в рік вони невідривно пов'язані з українською дійсністю.
Прогнозна шокотерапія
Старання влади протягом декількох років призвели до того, що держборг вже до кінця року може досягти 41% ВВП. Таку оцінку дав представник МВФ Макс Альєр (на кінець 2009 року держборг складав 32-33%).
З прогнозом повністю згоден президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах.
"За нашими прогнозними розрахунками, консолідований державний борг як сума зовнішнього, внутрішнього і гарантованого боргу може досягти до 40% ВВП, а це на законодавчому рівні межа, яку не можна переступати, тому що далі зачіпається питання національної фінансової безпеки, включаючи обслуговування боргових зобов'язань", - відзначив Кінах.
За його словами, пік зовнішніх виплат настає в 2012-2013 роках. Якщо донині не будуть проведені системні реформи з підвищення ефективності і конкурентоспроможності економіки, то в країні почнуться проблеми.
На сьогоднішній день, відзначив Кінах, зберігаються такі ризики для уряду, як зростання держборгу і бажання одномоментного зниження фіскального навантаження. "Ми можемо вступити в дуже ризикований етап, коли з 1 січня 2011 року ми матимемо досить серйозний державний борг, великі витрати на його обслуговування, одномоментне зниження податків, і істотного прогресу в створенні сприятливих умов для залучення інвестицій і розвитку економіки не досягнемо", - підкреслив Кінах.
Дивно, але влада, яка завжди, запевняє, що найгірше дісталося в спадок від попередників і воно буде подолано, цього разу прогнозує ще гірший підсумок. За словами віце-прем'єра Сергія Тігіпка, рівень держборгу до кінця року може досягти 41-42% ВВП.
"До кризи уряд дотримувався зваженого і непоганого підходу до бюджетної політики. Наш зовнішній борг був 12% до ВВП, за час кризи ця цифра практично потроїлася. Ми змушені були позичати кошти, і до кінця цього року ця цифра може скласти близько 41-42% до ВВП", - сказав Тігіпко.
Він, звичайно, запевнив, що ситуація під невсипущим контролем уряду. Контроль контролем, але залишається питання, як ми збираємося віддавати борги?
Є з цього приводу і порада. Так, на думку директора напряму "Суверенні рейтинги" міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s Френкліна Гілла, який оцінює держборг України до кінця року в "трохи нижче 40% ВВП", хоча рівень боргового навантаження і контрольований, Україна не має фіскального простору. "Доля України зараз залежить від МВФ, оскільки будь-які затримки з консолідацією бюджету можуть призвести до скасування програми підтримки МВФ і подальшого небажання ринку купувати українські борги за розумними цінами".
Крім того, він відзначив, що дані щодо зовнішнього боргу приватного небанківського сектора "складні для розуміння і виглядають дуже заплутаними". Так, експерт повідомив, що згідно з даними НБУ, зовнішні активи приватного сектора до кінця 2009 р. складали 70 млрд дол., тоді як зовнішні боргові зобов'язання приватного сектора складали лише 44 млрд дол. "Найімовірніше, більшість цих активів - депозити, що означає відхід з формальної банківської системи в тіньову економіку або витік капіталу до холдингових компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, таких як Кіпр або Нідерланди, які, повертаючись назад в банківську систему, хибно класифікуються у формі прямих інвестицій" - пояснив Гілл.
Таким чином, на його думку, різниця між активами і пасивами є меншою, ніж виходить з даних Нацбанку щодо Міжнародної інвестиційної позиції. "Зовнішній борг небанківського корпоративного сектора знаходиться на відносно низькому рівні, всього 32% ВВП, і ми чекаємо його істотної зміни", - підкреслив Гілл.
Також він відзначив, що, як показав нещодавній випуск євробондів України, можливості українського уряду випускати ліквідні зовнішні боргові зобов'язання, в основному, пов'язані з виконанням угоди з МВФ, а також з перспективами зростання України, які сильно залежать від умов торгівлі країни. "Підписання угоди з МВФ дозволило Україні знизити вартість зовнішніх запозичень по 10-річних облігаціях до 7.8% з більш ніж 9%-го рівня, пропонованого ринком в липні, до схвалення підписання угоди з МВФ. Ми чекаємо, що Україна продовжить розвивати ринок євробондів, якщо ставки залишаться на низькому рівні. В той же час, ми чекаємо, що Україна продовжить виплачувати гроші, запозичені в МВФ за угодою про резервне кредитування", - підсумував Гілл.
Нові позики і борги
Що ж, пораду дано - без МВФ, як то кажуть, "і не туди, і не сюди". Як відомо, в листопаді 2008 року Міжнародний валютний фонд прийняв рішення про надання Україні дворічної програми кредитування stand-by на суму близько 16,4 млрд. дол. При Кабміні Юлії Тимошенко Україна отримала три транші на загальну суму 10,6 млрд. дол. З приходом команди Віктора Януковича четвертий транш отриманий не був, зате була досягнута домовленість з Фондом про нову програму співпраці на 15,15 млрд. дол. Влітку надійшов перший транш у розмірі 1,89 млрд. дол. Таким чином, лише МВФ ми вже винні близько 12,7 млрд. дол.
Тим часом, за деякими експертними оцінками, в 2010 році на обслуговування держборгу необхідно близько 30 млрд. дол. Але до цієї цифри можна додати банківські й корпоративні борги, що, на думку аналітиків, може скласти в сукупності понад 100 млрд дол. Таким чином, зовнішній і внутрішній борг України буде на рівні 90% ВВП. Схоже, це ближче до істини.
А тепер про "поради" Фонду. За оцінкою МВФ, стабілізації рівня держборгу сприятиме скорочення бюджетного дефіциту. Якщо в 2009 році дефіцит складав 8,7% ВВП, то в 2010-му він може скорочений до 6,5%, в 2011 році - до 3,5%, а в 2012-му - до 2,5% (європейський стандарт держборгу), сподіваються у фонді.
"Якщо дотримуватися такої стратегії, то це дозволить стабілізувати борг і поставити країну на правильні рейки", - переконаний Альєр.
Причому влада згодна з висновками МВФ і готується до перевірки реалізації "рекомендацій", яка має відбутися в жовтні. Тоді і вирішиться доля наступного траншу. Реформи, "пропоновані" Фондом, справді реалізуються, хоча середньому українцю вони не несуть нічого позитивного. Це - приведення ціни на газ у відповідність з ринковою, скорочення соціальних виплат, пенсійна реформа, секвестр бюджету та ін. Не останнє місце займає в цьому переліку і Податковий кодекс. На ньому не зупинятиметься, аби не вкотре не засмучуватись. І так зрозуміло, що основний фіскальний тиск торкнеться середнього українця, а ось акули бізнесу продовжать тішитися за нашими спинами. До речі, керівництво країни настільки просунулося в плані виконання взятих на себе зобов'язань перед Фондом, що, кажуть, нібито на пенсійній реформі ревізори не будуть зосереджуватись. Може, нам хоч з цим пощастить. Але це за умови, що бюджет на майбутній рік буде виконаний з "запропонованим" дефіцитом. А основний фінансовий розпис країни потрібно розробити на новій податковій основі. Чи встигнуть.
На благі думки налаштовує і заява директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана, що програма співпраці України і МВФ виконується успішно. Іншими словами, дефолт нам не загрожує. Гроші, як завжди, знайдуться для погашення боргів. Бентежить лише одне. Не раз влада заспокоювала, що і без "допомоги" Фонду ми зможемо вижити. Раз так, то навіщо взагалі потрібна ця зворушлива "дружба"?.. Адже досі не зрозуміло, куди йдуть гроші "спонсора".
Борги і позики: як у них?
Для порівняння механізмів виживання хочеться навести європейський приклад. Єврокомісія схвалила ініціативи щодо зміцнення "пакту стабільності". Йдеться про посилення контролю економічної політики ЄС. Зокрема, передбачаються заходи більш оперативного покарання членів союзу, які не дотримуються цих критеріїв.
Якщо раніше після відхилення від пакту стабільності, що допускає річний дефіцит бюджету не більше 3% ВВП і державний борг не більше 60% ВВП (!), призначалася довга і щадна процедура про порушення регламенту, то, згідно з новими пропозиціями Єврокомісії, держава, чий держборг перевищує 60% ВВП, буде зобов'язана скорочувати його по 5% на рік протягом трьох років під загрозою санкцій.
В разі виявлених відхилень державу-порушника зобов'яжуть депозитувати 0,2% свого ВВП, що відповідає частці цієї країни в європейських фондах. Депозит звільняється після виправлення порушень. Але він може перетворитися на штраф, якщо зроблені Брюсселем зауваження не будуть враховані. Санкції повинні набирати чинності автоматично, якщо протягом десяти днів Рада ЄС не скасує їх кваліфікованою більшістю.
Збої в макроекономіці (заощадження, витрати, заборгованості, торгівельний баланс) визначатимуться за шкалою індикаторів, яку ще потрібно розробити. Якщо будуть встановлені серйозні відхилення від прийнятих норм, але заходи з їх виправлення змусять себе чекати, то держава зони євро виплатить штраф в 0,1% свого ВВП попереднього року. Завадити цьому зможуть лише кваліфікована більшість Єврогрупи.
Держборг - на законний рівень
Подібні законодавчі ініціативи є і з боку української влади. Перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова вважає, що граничний рівень державного боргу має бути зафіксований законодавчим чином.
При цьому вона відзначила значне збільшення держборгу за останні 2-3 роки, яке зокрема, сталося за рахунок нарощення гарантованого державою боргу.
"Коли органи виконавчої влади отримають можливість без консультацій з парламентом збільшувати прямий і гарантований держборг, то це шлях в нікуди, до повного фіскального дисбалансу", - сказала вона.
Акімова повідомила, що в даний час на стадії розробки перебуває законопроект "Про регулювання державного боргу", яким буде передбачено, що збільшення обсягу держборгу може здійснюватися лише шляхом прийняття рішення Верховної Ради України.
Пострадянські борги
А тепер трохи про ситуацію в країнах пострадянського простору, які за хаосом в економіці нам набагато ближчі.
Зовнішній державний борг Білорусі на 1 вересня 2010 року склав 9451,3 млн. дол. при затвердженому ліміті 11 млрд. дол. Він збільшився в порівнянні з початком 2010 року на 1559,9 млн. дол. На позики міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР) припадає 39,2% зовнішнього держборгу, на позики інших іноземних кредиторів - 60,8%. Найбільшу частку в кредитному портфелі країни займають позики МВФ (36,2%), Росії (32,3%), єврооблігації (10,6%), кредити Китаю (8%). Незв'язані кредитні ресурси складають 90,6%, зв'язані - 9,4%.
Росія з 2009 року почала поступово нарощувати державний борг. У квітні країна вперше за 10 років випустила облігації зовнішнього боргу на 5,5 мільярда доларів. Загальна сума державного боргу РФ досягає в даний час близько 10,5% ВВП, за даними заступника голови уряду - міністра фінансів РФ Олексія Кудріна. Державний зовнішній борг РФ за січень-серпень 2010 року збільшився на 10,4% до 41 млрд 540,7 млн. дол. на 1 вересня 2010 року проти 37 млрд 641 млн. дол. на 1 січня поточного року. У перерахунку на євро державний зовнішній борг РФ за 8 місяців зріс на 24,4% до 32 млрд 637,3 млн євро на 1 вересня з 26 млрд 238 млн євро на 1 січня. У серпні зовнішній борг в євро зріс на 2,4% - з 31 млрд 860 млн євро на 1 серпня.
Сукупний обсяг державного зовнішнього боргу Грузії і взятих під державні гарантії кредитів на 31 серпня 2010 року склав 3 млрд 574 млн 306 тис. доларів. Безпосередньо державний зовнішній борг складає 2 млрд 528 млн 943 тис. доларів.
На кінець серпня ц.р. зовнішній борг Азербайджану складає близько 7,5 млрд. дол.
За вісім місяців ц.р. вперше за всю історію зовнішній борг Молдови перевищив мільярд доларів.
Щоб чітко провести паралель з показниками України, не завадить врахувати кількість населення, виробничу і сировинну бази, а також стан АПК. І тоді все стане на своє місце - як можна при такому потенціалі і сільськогосподарському, і промисловому, і геополітичному, а також з врахуванням людського ресурсу жити так, як ми живемо. Ось вже майже 20 років ми замість того, щоб нарощувати свої можливості, диверсифікувати все, що можна повернути у вигідному для нас напрямі, домовлятися лише з врахуванням національних пріоритетів, робимо абсолютно протилежне. Влада міняється, а проблеми залишаються. Вони настільки давні, що перетворилися на своєрідний моноліт, який ліг величезним тягарем на спини українців. Вони тягнуть цю ношу, але терпінню, як правило, завжди приходить кінець, незважаючи на менталітет.
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
