Межі досконалості


Межі досконалості

Тиждень тому Бізнес писав про реєстрацію у Верховній Раді 21 вересня під №7101-1 другого офіційного (й енного за рахунком неофіційного) урядового проекту Податкового кодексу. Цей проект (як альтернативний) разом з проектом Податкового кодексу народного депутата Миколи Катеринчука (Сергій Терьохін відкликав свій підпис під ним) значиться на порядку денному вже наступного пленарного тижня (а точніше, 7 жовтня) Верховної Ради.

До пленарного розгляду проект має отримати схвалення (або несхвалення, але це, звичайно, лише теоретичний варіант) Комітету ВР з питань податкової і митної політики - відповідне засідання Комітету заплановане на вівторок, 5 жовтня.

Дежавю

Проте, як і передбачав Бізнес, доопрацювання проекту не припинилося і після його реєстрації в Раді. Протягом всього минулого тижня в Кабміні і профільному Комітеті ВР проходили зустрічі, наради, збиралися робочі групи за участю представників виконавчої влади і бізнес-асоціацій, народних депутатів, співробітників МВФ тощо.

А до кінця тижня, в четвер, 30 вересня, Комітет ВР з питань податкової і митної політики організував ще і громадські слухання стосовно проекту Податкового кодексу, на які були запрошені народні депутати, члени громадської колегії при Комітеті і представники ЗМІ.

Різниця між тим, що відбувалося на минулому тижні, і тим, як доопрацьовувався проект на ранній стадії, полягає в тому, що документ перестав видозмінюватися щохвилини - в офіційно зареєстрований текст так просто правки не внесеш.

Тому договірні сторони сходяться на тому, що питання, стосовно яких буде досягнутий компроміс, знайдуть відповідне віддзеркалення в тексті, який готуватиметься вже до другого читання (це своєрідне дежавю - так само і з такими ж планами на майбутнє проект Кодексу приймався в першому читанні влітку).

Або… не знайдуть, якщо поступки представників виконавчої влади не будуть підтверджені віце-прем'єром Борисом Колесниковим, на відкуп якому значною мірою залишено остаточне доопрацювання проекту. Що ж до питання прийняття проекту в першому читанні, то його можна вважати вирішеним майже на 100%. Причому успішного голосування варто чекати вже протягом поточного тижня.

Косметичні правки

Поки немає підстав вважати, що поправки, які з'являться в проекті після його прийняття в першому читанні, будуть принциповими. Про зміну духу документа не йдеться. А ось про деякі можливі поступки з боку уряду щодо його букви Бізнес повідомив новий глава Комітету ВР з питань податкової і митної політики Віталій Хомутинник.

Покладений на банки обов'язок надавати податковим органам повну інформацію про всі рахунки всіх громадян України дійсно (і недаремно!) непокоїть багатьох. Тому якщо члени профільного Комітету зуміють відстояти позицію стосовно знеособлення такої інформації, вони зароблять певні очки в електорату.

Те саме стосується і механізму безумовного прийняття податківцями податкових декларацій. Відмова в прийнятті декларації податковим органом завжди була чималою проблемою для платників податків. У поточному ж році від таких дій податківців стогне вся країна.

І хоча механізм відмови законодавством не передбачений, відсутність зворотного механізму - безумовного їх прийняття, а також відповідальності податківців за відмову в прийнятті звітності і призводить до існуючого беззаконня.

Крім того, віце-прем'єр Сергій Тігіпко на минулому тижні заявив, що в черговий раз піддадуться коректуванню умови, передбачені для спрощеної системи оподаткування.

Втім, тим, хто вважає, що ці слова стосуються граничного обороту (зараз в проекті - 300 тис.грн.), віддзеркалення юрособами витрат при операціях з “єдиноподатниками” (зараз - віднесення до складу витрат заборонено) або, скажімо, повернення юридичним особам права платити єдиний податок, не варто спокушатися.

По суті, всі описані нами обмеження - це вимоги МВФ. Причому вимоги жорсткі. Тому слова Тігіпка, найімовірніше, належать до чергового перетасовування переліку заборонених для “спрощенки” видів бізнесу.

Також ходять чутки, що щоб уникнути надмірного ажіотажу серед базарних торговців (яким, згідно з проектом, вже з 1 січня “світить” масовий перехід на єдиний податок) на деякий час (скажімо, на квартал) може бути продовжена дія ринкового збору і фіксованого податку.

Правда, не зовсім зрозуміло, чим таке послаблення допоможе в питанні ліквідації натовпу в податкових інспекціях. З врахуванням різниці в розмірах “нового” єдиного податку і “старого” фіксованого навряд чи знайдеться багато бажаючих переходити на єдиний податок з січня. Тому ажіотаж просто відкладеться на кінець березня. Втім, це послаблення в разі грамотної подачі може бути використане як кістка, яку кинуть виборцям перед виборами.

Можливо, буде переглянутий і так званий механізм автоматичного відшкодування ПДВ. У нинішній редакції документа критерії попадання платників податків до переліку тих, що мають право на автоматичне відшкодування ПДВ, виписані так, що, по суті, передбачають ручний відбір платників на рівні ДПАУ.

Відповідно, “автоматичне відшкодування ПДВ” в таких умовах - це міф. У даному питанні народні обранці цілком можуть стати союзниками звичайних платників податків, керуючись інстинктом самозбереження, адже інакше їх бізнес теж потрапляє в залежність від керівництва ДПАУ.

Туман

Як і раніше, невизначені можливі терміни остаточного прийняття Кодексу. З травня прогнози щодо цих термінів встигли дати більшість високопосадовців держави. Проте більшість з них не виправдалася.

Але навіть в разі прийняття Кодексу Верховною Радою в плановані нині терміни (тобто не пізніше середини листопада) не зовсім зрозумілою залишається позиція Президента. Влітку його представники (зокрема, перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова) не соромилися критикувати перший урядовий проект. Зате тепер мовчать, наче в рот води набрали.

Звичайно, вони можуть не бачити недоліків проекту. Як, наприклад, не чує “критичних зауважень” до нього Сергій Тігіпко, який претендує на звання одного з отців проекту. Проте навіть якщо оточення Віктора Януковича перебуває в такій самій ейфорії, то величезної кількості претензій і пропозицій до проекту, які надходять на ім'я Президента, воно не помічати не може.

Один з експертів, який бере участь у розробці Кодексу і побажав залишитися неназваним, в зв'язку з цим не відкидає можливості навіть застосування Президентом права вето з подальшим внесенням пропозицій до документа главою держави (читай - його оточенням). Причому за певних обставин вето не зупинить навіть загроза невчасного прийняття Бюджету-2011.

Віталій Хомутинник, голова Комітету ВР з питань податкової і митної політики

- Новий варіант урядового проекту Податкового кодексу, що надійшов у Комітет, безумовно, значно виграє у свого червневого попередника. Відчувається, що за цей час була проведена робота з експертами, представниками громадськості, враховано багато зауважень народних депутатів.

Але, на жаль, документ все одно складно назвати ідеальним. Він містить деякі ляпи і перекоси, які, мабуть, доведеться виправляти членам Комітету. Скажімо, багатьох справедливо обурює передбачене проектом масове розкриття банківської таємниці при передачі банками податковим органам інформації про процентні нарахування по депозитах фідзосіб і утриманому з них ПДФО.

Ми виходитимемо з пропозицією і наполягатимемо на тому, щоб банки, виступаючи податковими агентами зі стягнення ПДФО з процентних нарахувань по депозитах, передавали в податкові органи інформацію лише про загальну суму нарахувань і стягненого ПДФО, не надаючи інформації щодо окремих фізосіб.

В частині адміністрування до проекту є й інші претензії, і ми обов'язково висловимо їх. Крім того, автори проекту залишили без уваги деякі існуючі проблеми. Ми їх теж постараємося зняти. Наприклад, всім відомо, з якими проблемами о стикаються платники податків при здачі звітності.

Мені б хотілося, щоб в проекті з'явилася чітка норма, що зобов'язує приймати будь-які декларації, механізм, що робить неможливим суб'єктивний підхід з боку податківців, а також передбачає їх відповідальність за неприйняття звітності. Що ж до власне затвердження Податкового кодексу вже цього року, то я впевнений, що це необхідно зробити.

Інакше процес прийняття документа розтягнеться на місяці й роки і так і не буде доведений до кінця. Так було вже не раз. Якщо прогнозувати терміни, в які Податковий кодекс може бути прийнятий в цілому, то, на мій погляд, можна говорити про кінець жовтня - початок листопада.

Микола Катеринчук, член Комітету ВР з питань податкової і митної політики

- Податковий кодекс - це перш за все ідеологічний документ, норми якого визначатимуть вигляд економіки країни на багато років. Якщо ми хочемо бачити Україну лідером в експорті сировини і напівфабрикатів, то потрібно встановлювати низькі рентні платежі і зберігати чинну систему ПДВ, як це пропонує уряд.

Якщо ми хочемо створити в країні інноваційну економіку, то інвестиції в основний капітал потрібно звільнити від ПДВ, а ставки амортизації - різко збільшити, як це пропонується у внесеному мною проекті. Якщо ми хочемо збільшити розмір тіньового сектора економіки, то потрібно знищити “спрощенку”, як це пропонує Микола Азаров.

Якщо ми хочемо провести детінізацію економіки, то малому і середньому бізнесу треба надати стимули для переходу в легальний сектор економіки, наприклад, провести податкову амністію, як це запропоновано в нашому проекті. Не складно передбачити, які наслідки матиме прийняття урядового варіанту Кодексу.

Посилення оподаткування роялті призведе до зниження інтересу до українського ринку з боку іноземних виробників споживчих товарів - у нас буде менше комп'ютерів Apple, косметики, побутової хімії тощо. В результаті скасування оподаткування дивідендів разом зі збереженням угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром великий бізнес практично перестане платити податки в Україні.

Підприємства українських олігархів вже зараз не відраховують ПДВ, бо вони є експортоорієнтованими. Після прийняття Кодексу вони перестануть платити і податок на прибуток. Потреби бюджету не зменшаться, і “діри” уряд спробує залатати шляхом посилення тиску на малий і середній бізнес.

Особливо тяжко доведеться імпортерам. Микола Азаров щиро вважає, що, маніпулюючи митною вартістю імпортних товарів і блокуючи ввезення того ж секонд-хенду, митниця допомагає вітчизняним виробникам. Результатом прийняття урядового варіанту Кодексу буде різкий сплеск цін, особливо на одяг та імпортні продукти харчування.

PS

До речі, громадські слухання щодо проекту Податкового кодексу, що відбулися в четвер, 30 вересня, і були організовані Комітетом ВР з питань податкової і митної політики, можна назвати першим справді громадським заходом подібного роду.

На відміну від подібних посиденьок, які Мінфін організовував раніше, учасники слухань точно не проходили спеціальної “фільтрації”, тому на засіданні можна було почути масу невтішних відгуків про проект Кодексу (шкода, що на ньому не був присутній згадуваний Сергій Тігіпко, який чомусь критики не чує).

Глава Комітету Віталій Хомутинник, який проводив засідання, пообіцяв частину зауважень врахувати вже при голосуванні в першому читанні, а решту взяти до уваги при його доопрацюванні до другого. Що з цього вийде насправді, скоро дізнаємось.

ПДВ

Відшкодування

Микола Азаров озвучив нову версію інформації про заборгованість з відшкодування ПДВ

На минулому тижні прем'єр-міністр Микола Азаров продовжив радувати громадськість одкровеннями щодо скорочення заборгованості з відшкодування ПДВ. Якщо 17 вересня Азаров хвастнув планами щодо скорочення її з 35 млрд грн. в березні до 3 млрд грн. до 1 жовтня, то на минулому тижні він пішов набагато далі.

Так, заборгованість, що дісталася в спадок його уряду, збільшилася майже удвічі (!) - до 60 млрд грн. А замість планів щодо її 10-кратного скорочення Микола Янович здивував озвучуванням “фактів” про те, що її вже вдалося зменшити в 15 разів - з 60 млрд грн. до 4 млрд грн. На жаль, доводиться констатувати, що сказане прем'єром, м'яко кажучи, не відповідає реаліям.

По-перше, заборгованість з відшкодування ніколи не досягала 60 млрд грн. Максимальною її сума була влітку, коли вона (з врахуванням тієї її частині, яка була предметом судових розглядів) перевищувала 35 млрд грн.

Можливо, для досягнення більшого ефекту прем'єр вирішив додати до неї дані, зафіксовані на с. 26 декларації про ПДВ (залишок негативного значення, який після бюджетного відшкодування включається в податковий кредит наступного податкового періоду і в майбутньому буде заявлений до відшкодування), і суму переплат по ПДВ.

Але сума, що вийшла, - зовсім не заборгованість з відшкодування ПДВ! Друга частина твердження (про скорочення заборгованості, що відбулося, до 4 млрд грн.) також є неправдивою.

Станом на 29 вересня загальна сума бюджетної заборгованості складала 19 млрд грн. І навіть офіційно визнана цифра була удвічі більшою від названої прем'єром (реальна ж складала ніяк не менше 12 млрд грн.). Якщо ж оцінювати обсяги тієї ж “збірної солянки” (тобто заборгованості з відшкодування разом з даними с.26 декларації про ПДВ і переплатами), то вони до того ж моменту перевищували 38 млрд грн.

Таким чином, немає жодних шансів на виконання в черговий раз озвученої обіцянки скоротити заборгованість з відшкодування до 1 жовтня до 3 млрд грн., як зафіксовано в Меморандумі про економічну і фінансову політику, направленому Україною МВФ 16 липня.

Невже в Кабміні розраховують таким нехитрим способом обвести навколо пальця не лише власних співгромадян, але і представників МВФ?

Олександр Марков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua