2056
Макс Альєр: Українська економіка буде набагато стійкішою, ніж до кризи
— Казна та Політика
Для відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) українській владі довелося погодитися на низку непопулярних заходів. Про перебіг переговорів і критерії виконання умов фонду кореспонденту "Фінанси" Юрію Панченку розповів глава представництва МВФ в Україні Макс Альер.
- Українській владі знадобилося майже півроку, щоб добитися відновлення співпраці з МВФ. Які складнощі довелося здолати?
- Переговори тягнулися близько чотирьох місяців, від першої місії в березні і до рішення ради директорів у червні. Протягом двох перших місяців українське керівництво розробляло програму економічних реформ, потім вона була завершена і в кінці травня опублікована. Ще місяць нам було потрібно для досягнення згоди, щоб ця програма могла бути підтримана фондом. Якщо проаналізувати всю послідовність подій, ви зрозумієте, що переговори зовсім не були затягнуті.
- Чому МВФ погодився на підвищення соціальних стандартів в 2010 році?
- Нова влада розглядала соціальні стандарти як ключовий елемент своєї політики, але в той же час була готова нейтралізувати негативний вплив такого кроку на держфінанси. Був запропонований механізм зниження бюджетного дефіциту відповідно до стратегії відновлення фіскальної стабільності. У результаті бюджет на 2010 рік був переглянутий і докладені зусилля для кращого адміністрування податків. Тобто впровадження цих цілей було нейтралізоване новою бюджетною політикою, і ми як і раніше йдемо до нашої загальної мети - зниження дефіциту держбюджету і відновлення фіскальної стабільності в середньостроковій перспективі.
- Оцініть нинішній рівень виконання Україною положень меморандуму з МВФ.
- На даний момент впровадження програми йде добре. Під час першого перегляду програми - це такий своєрідний тест - ми перевіримо виконання всіх її положень станом на кінець вересня. Ця робота буде зроблена нашою місією, яка відвідає Київ в кінці жовтня, коли будуть доступні всі дані, необхідні для такого аналізу.
- А які попередні оцінки?
- В серпні Київ відвідала наша технічна місія. Її метою було оцінити макроекономічні параметри, які повинні лягти в основу бюджету на 2011 рік, а також обсяги майбутніх бюджетних вступів. Місія дійшла до висновку, що прогнози наступного року, розроблені Кабінетом міністрів, є реалістичними. Що стосується прогнозів бюджетних надходжень, то ми домовилися з Міністерством фінансів провести дискусії вже після схвалення нового Податкового кодексу. Якщо говорити про ефективність виконання нашої програми на даний момент (інтерв'ю відбулося 16 вересня - прим. "Фінанси"), хоча це і не було основною метою технічної місії, то зроблений висновок, що розвиток подій в цілому збігається з лінією нашої програми.
- В разі значного дефіциту бюджету МВФ рекомендуватиме проводити його новий секвестр чи погодиться на корекцію своїх вимог?
- Це питання зараз є гіпотетичним, і всі відхилення поки знаходяться в рамках програми. Якщо така проблема і виникне, ми її обговорюватимемо.
- Чи враховані в проекті Податкового кодексу зауваження МВФ?
- У нас були дуже продуктивні дискусії з урядом, з тим щоб упровадити новий Податковий кодекс, що дозволяє зробити податкову систему ефективнішою. Але проект поки що в процесі обговорення різними гравцями. Коли документ буде завершений, у нас з'явиться можливість поглянути на його остаточну редакцію і оцінити, якою мірою були враховані наші зауваження.
- Які були основні рекомендації фонду?
- Новий кодекс повинен модернізувати податкову систему, поліпшити її ефективність і справедливість. Важливо також, щоб він відповідав основній меті уряду - досягненню фіскальної стабільності в середньостроковій перспективі. Всі наші рекомендації базуються на цих принципах.
- Ви підтримуєте основну ідею Податкового кодексу - збільшення бази оподаткування за рахунок малого і середнього бізнесу?
- Ми підтримуємо розширення податкової бази в економіці. Вона повинна охопити всіх рівномірно. Зараз ви в такій ситуації, коли одна частина суспільства несе дуже великий податковий тягар, а є групи, які платять дуже невеликі податки або зовсім їх не платять. Розширюючи податкову базу, можна добитися зрівнювання податкового тягаря між платниками податків.
- Чи раціонально розраховувати держбюджет на 2011 рік на підставі нового Податкового кодексу? Може, варто почекати з впровадженням кодексу до 2012 року?
- Якщо українське керівництво вважає, що воно в змозі провести цю роботу вже в поточному році, то у нас немає підстав заперечувати.
- З введенням Податкового кодексу на початку 2011 року очікується зниження бюджетних вступів. Як це узгоджується з вимогами МВФ і чи можливе збільшення обсягу кредитів фонду, що направляються на покриття дефіциту держбюджету?
- Основна мета програми - зниження бюджетного дефіциту і зміцнення стабільності. Податковий кодекс може підтримувати ці цілі через раціоналізацію податкової системи, підвищення її ефективності і контролю за дотриманням податкового законодавства. Тому ми не вважаємо, що впровадження кодексу призведе до збільшення бюджетного дефіциту. Якщо така небезпека виникне, ми обговорюватимемо заходи, здатні нейтралізувати цей вплив.
- Якими можуть бути ці заходи?
- Ми повинні почути плани українського керівництва. Адже розробка стабілізуючих заходів - це їх завдання.
- Зараз уряд ставить під сумнів низку ключових положень меморандуму. Зокрема, запланованого на квітень 2011 року другого підвищення тарифів на газ, за їх оцінками, можна буде уникнути. Як ви ставитеся до таких заяв?
- На даний момент у нас ще не було дискусій з цього питання.
- В уряду є можливість уникнути цього підвищення, запропонувавши інші заходи зі стабілізації фінансової системи?
- Доки ми не отримаємо яких-небудь офіційних пропозицій від уряду, ми навіть не можемо обговорювати цю можливість. Ми не знаємо, які заходи вони можуть запропонувати взамін і чи вийдуть вони взагалі з такими пропозиціями. Але я хочу сказати, що ми в першу чергу повинні сфокусуватися на цілях нашої програми, а одна з головних її цілей - фіскальна стабільність. Останнім часом НАК "Нафтогазом України" була значним тягарем для державних фінансів, і ця ситуація потребує виправлення. Тому будь-які пропозиції повинні формулюватися з врахуванням цієї мети.
- Аналогічне питання щодо підвищення пенсійного віку для жінок. Ця реформа повинна початися в 2011 році, але поки уряд не запропонував план дій з її реалізації.
- Дозвольте мені нагадати, що Україна однією з останніх в Європі починає пенсійну реформу, щоб відновити життєздатність системи пенсійного забезпечення. Необхідно привести до стабільності фінанси Пенсійного фонду, а для цього уряд до кінця грудня повинен розробити стратегію проведення пенсійної реформи. Підвищення терміну виходу жінок на пенсію з 55 до 60 років щороку збільшуватиметься на шість місяців, тобто реформа займе десять років. Але навіть після цього пенсійний вік в Україні буде одним з найнижчих в Європі.
- Тобто ви не бачите альтернативи цьому підвищенню?
- Дана реформа - ключовий чинник оздоровлення Пенсійного фонду, цей крок на користь всіх українських громадян.
- Як ви оцінюєте дії уряду з повернення заборгованості по ПДВ?
- Тут є два моменти. По-перше, випуск ПДВ-облігацій на суму 16 млрд грн. Ми вважаємо, що випуск такого обсягу паперів не загрожує фінансовій стабільності України. Другий і важливіший момент - створення системи, яка не дозволить таким проблемам виникати надалі. Як ви знаєте, уряд працює над створенням автоматичної системи повернення ПДВ, і ми підтримуємо ці зусилля. Ми вважаємо, що своєчасного виконання достовірних заявок на відшкодування ПДВ абсолютно необхідне для підтримки конкурентоспроможності українських експортерів. Крім того, дуже важливо створити стабільне середовище для ведення бізнесу, що дуже важливе для залучення інвестицій в Україну.
- Чому ви вважаєте, що випуск паперів не загрожує фінансовій стабільності, тим більше що сума, можливо, буде збільшена?
- Це велика сума, але ми не вважаємо, що вона може загрожувати фінансовій стабільності. Що стосується збільшення, то ми не лише не погоджувалися на цей крок - нам навіть не надходило такої пропозиції.
- До відновлення співпраці з МВФ Україна, щоб покрити дефіцит держбюджету, залучила кредит російського ВТБ на суму $2 млрд. Зараз, коли програма діє, обговорюється можливість пролонгації цієї позики. Чи не вважаєте ви це прихованим збільшенням бюджетного дефіциту?
- Я не думаю, що такий кредит сприяє зростанню бюджетного дефіциту. У вас є дефіцит і є способи його покриття. Тут є багато можливостей: позики на внутрішніх і зовнішніх ринках, надходження від приватизації. У бюджеті закладається план, і він далеко не завжди реалізується в тому вигляді, в якому закладений. Наприклад, якщо у вас менше внутрішнього фінансування, ви переглядаєте свої плани по зовнішніх позиках. Якщо не виходить отримати необхідну суму від приватизації, ви шукаєте інше джерело коштів. Обсяг дефіциту при цьому залишається тим самим.
- З якими погрозами може бути пов'язана пролонгація позики?
- Доки про пролонгацію офіційно не оголошено. Але в бюджеті на 2010 рік закладено надходження близько 10 млрд грн. від приватизації. При цьому сам процес приватизації поки лише розвивається, у зв'язку з чим, уряд зможе себе забезпечити.
- Який обсяг надходжень від приватизації необхідний в 2011 році, щоб добитися скорочення держбюджету?
- Це питання ще не обговорювалося детально, воно буде порушено під час найближчого перегляду програми. Але раніше нам потрібно вислухати думку уряду про те, який обсяг приватизації він вважає реалістичним.
- Виконання всіх цих положень повинне сприяти виходу української економіки з кризи. Коли, на думку фонду, українська економіка вийде на докризовий рівень?
- Ми вважаємо, що стабільне виконання нашої програми, а також урядової програми економічних реформ, дозволить Україні відновити темпи економічного розвитку до кінця 2012 року. Цього можна досягти, якщо Україна виявиться менш сприйнятлива до зовнішніх шоків, відновивши стабільне економічне зростання. При цьому українська економіка в кінці 2012 року буде набагато стійкішою, ніж до кризи.
- Чи не є загрозою для стабільного зростання економіки нинішнє прискорення підвищення споживчих цін?
- Збільшення цін в серпні сталося після трьох місяців зниження. Крім того, на зростання цін вплинуло підвищення тарифів на газ. Але навіть з врахуванням цього підвищення ми чекаємо, що до кінця року інфляція буде на рівні 10% - це найнижчий показник інфляції в Україні за останні роки. При цьому необхідний дуже ретельний моніторинг за зростанням цін, щоб приймати превентивні заходи ще до розкручування інфляції.
- До меморандуму були включені жорсткі вимоги щодо рівня активів НБУ. Для чого це було зроблено і як Нацбанк виконує дані норми?
- Це типово для всіх програм МВФ - встановити жорсткі параметри і щодо рівня чистих міжнародних резервів, і щодо рівня чистих внутрішніх активів. Мета таких вимог - погоджити монетарну політику із завданнями економічного розвитку і цільової інфляції. Як я сказав, в кінці жовтня наша місія оцінюватиме стан виконання цих показників, але виходячи з попередніх даних, що є у нас, НБУ може спокійно досягти цих цілей.
- Останнім часом курс гривні був нестабільним, і Нацбанк фактично проводив стерилізацію грошової маси. Чи не вважаєте ви, що таким чином НБУ відійшов від стратегії плаваючого курсу гривні?
- В останні місяці, особливо якщо брати до уваги волатильність на зовнішніх ринках, курс гривні був стабільним. Ми як і раніше вважаємо, що кращим варіантом буде гнучкий курс - це залишається однією з цілей програми. Ми бачили, як НБУ в останні місяці справлявся з великим припливом капіталу. Важливо продовжувати рухатися до гнучкого курсу, але це можна робити такими темпами, щоб система могла пристосуватися.
- Тобто нинішня стерилізація гривні не є порушенням положень меморандуму?
- Ці інтервенції не відрізняються від реакцій інших центральних банків, викликаних великим припливом капіталу. Вони поєднували деяке зміцнення курсу з валютними інтервенціями для того, щоб наростити міжнародні резерви.
- Проте зараз ми бачимо зворотний процес - ослаблення гривні.
- Таке може відбуватися, і це відповідає природі плаваючого курсу. Погляньте на Європу і коливання євро. Те ж відбувається з Бразильським реалом, японською ієною, валютами інших країн.
- Значить, в середньостроковій перспективі ви чекаєте подальшої ревальвації гривні?
- Ви ж знаєте - в жодній країні ми не оприлюднюємо прогнози щодо валютного курсу.
- Я зміню питання. Що може вплинути на зростання волатильності курсу гривні?
- На даний момент економічна ситуація розвивається досить сприятливо. Тому ми не бачимо внутрішніх джерел волатильності, але потрібно пам'ятати, що українська економіка є частиною глобальної. І хоча за останній рік ситуація в світовій економіці покращала, деяка невпевненість все одно залишилася, і ми не можемо виключити вірогідності волатильності на зовнішніх ринках. Для цього дуже важливо мати послідовну економічну програму, яка дозволить справлятися з такими спалахами на зовнішніх ринках.
- Наскільки стабільною можна назвати банківську систему України? Чи необхідні додаткові заходи для її зміцнення?
- Українська банківська система пройшла дуже важкий шлях, зараз вона набагато сильніша, і це одна з ключових цілей програми. Всі банки повинні до грудня виконати вимоги щодо адекватності капіталу, крім того, потрібно підсилити банківський нагляд, а також добитися подальшого прогресу в питанні проблемних кредитів.
- Які були ваші рекомендації щодо рекапіталізованих банків?
- Першим кроком мала стати стабілізація банківської системи, для чого було необхідно влити капітал в ці банки. Тепер потрібно поглянути на фінансову життєздатність цих установ і на підставі отриманих оцінок приймати рішення про їх майбутнє. Зараз уряд залучає експертів для оцінки стану банків, і ми з нетерпінням чекаємо їх висновків. Але необхідно, щоб підтримка цих банків більше не виявлялася додатковим тягарем для державних фінансів.
- Нещодавно глава МВФ Домінік Стросс-Кан заявив, що для оздоровлення економік фонд стимулюватиме створення нових робочих місць. Як це реалізовуватиметься в Україні?
- Такі завдання є і в нашій програмі, яка спрямована на зниження держборгу і скорочення дефіциту бюджету. В результаті знизиться тиск на фінансових ринках, і вартість кредитування для підприємств зменшуватиметься. До того ж є ще урядові програми з дерегуляції і створення сприятливішого бізнес-клімату. Сильна банківська система зможе служити посередником і надавати доступне фінансування для населення і бізнесу. А сприятливіший бізнес-клімат, що розвивається в прозорішому і прогнозованому середовищі з меншою кількістю непотрібних бюрократичних регуляторів, дасть можливість компаніям займатися інвестиціями і розвиватися. Все це зрештою призведе до створення нових робочих місць і зростання реальних зарплат.
Макс Альєр
Народився в 1970 році. У 1995 році отримав ступінь магістра економіки в Католицькому університеті Сантьяго-де-Чілі. У 1997 році став доктором економіки в Каліфорнійському університеті.
В структурах Міжнародного валютного фонду працює з 1997 року. Перебував у складі місій МВФ в Аргентині, Перу, Чилі, Еквадорі, Індонезії, Палестині.
З 2004 по 2008 рік був постійним представником МВФ в Бразилії. Обіймав посаду старшого віце-президента Бразильського офісу Lehman Brothers.
В лютому 2010 року призначений главою представництва МВФ в Україні.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
