1340
Цифрове ТБ потребує перезавантаження
Врятувати перехід України на цифрове мовлення може лише повне перезавантаження всіх процесів: від врегулювання законодавчих норм до перегляду програми впровадження цифри, скасування виданих раніше ліцензій і залучення представників індустрії до керівництва процесом. Інакше наша країна ризикує залишитися без частот в прикордонних зонах вже в 2015 р., оскільки ні Росія з Білоруссю, ні Польща з Румунією, ні Угорщина із Словаччиною відставати від раніше затверджених графіків впровадження цифрового ефірного мовлення не збираються.
В п'ятницю відбувся 4-й міжнародний форум "Цифрове мовлення в Україні", який знов продемонстрував повну нездатність державних інстанцій об'єднатися для успішної реалізації такого масштабного проекту, як повна цифровізація вітчизняного телеефіру.
Нагадаємо, що, згідно з умовами підписаного Україною договору "Женева-2006", наша країна повинна вимкнути аналоговий сигнал вже в липні 2015 р., тобто трохи більше, ніж через чотири з половиною роки. Враховуючи той обсяг робіт, який був вже зроблений за такий же час після підписання договору, працювати нам доведеться стахановськими темпами. Адже за останній рік через зміну керівництва Мінтрансу і складу Нацради з питань телебачення і радіомовлення робота по цифрі була практично заморожена.
Якщо брати для порівняння Францію, яка найбільш близька до України за розмірами території, то там цифрове ефірне мовлення почалося ще в 2005 р., і процес переходу ще досі не завершений, а аналоговий сигнал буде вимкнений трохи більше ніж через рік (у листопаді 2011 р.). При цьому французький уряд виділяє на проект EUR320 млн., що просто незрівнянно із запланованими виділеннями на програму з українського держбюджету (8,9 млн. грн.).
Втім, як стверджує генеральний директор НПП "Квант Ефір" Іван Омелянюк, Україна все одно цілком здатна запровадити ефірну цифру вчасно. "Для цього необхідно думати не про розгортання відразу чотирьох або навіть більше мультиплексів, а про те, щоб перевести на цифру вже існуючих мовців. А для цього буде достатньо двох загальнонаціональних мультиплексів", - підкреслює він. Щодо бюджетів і термінів, необхідних для здійснення першого етапу переходу, то Омелянюк упевнений, що для цього буде достатньо півтора роки і $100-150 млн.
Адже на даний момент в технічному плані не все так вже і погано: за словами першого заступника гендиректора Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення Олександра Пивнюка, цифрове ефірне телебачення вже запущено в Одеській області, Києві і Житомирі. "Крім того, повністю готові до експлуатації для мовлення в цифровому режимі передавачі ще в дев'яти обласних центрах України: Вінниці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Сімферополі, Тернополі, Ужгороді і Чернігові", - говорить Пивнюк. Відзначимо, що взимку 2010 р. в цих містах на декілька годин була успішно включена цифра, але оскільки КРРТ не має ліцензії на мовлення, передавачі відразу ж були вимкнені.
На думку керівника центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовців Ольги Большакової, щоб мати шанс встигнути вчасно ввести цифру в експлуатацію, необхідно кардинально вирішити два серйозні питання: щодо використання цифрового дивіденду, тобто додаткового частотного ресурсу, який з'явиться завдяки переходу на цифрові технології, і щодо вибору економічної моделі, тобто, де взяти гроші на впровадження цифри і на яких умовах. Якщо ж це не буде найближчим часом зроблено, то "прикордонні території (близько 300 км. від кордону) залишаться без ефірного телебачення: з 2015 р. і до моменту початку мовлення українських телеканалів в цифрі. Думаю, що це буде дуже неприємно, але не критично, оскільки саме там вже зараз дуже поширене супутникове телебачення", - відзначає Большакова.
Залишається сподіватися, що держоргани незабаром порозуміються як між собою, так і з індустрією. Як призналася в п'ятницю член Нацради Оксана Єлманова, вона за півтори години, проведені на форумі, дізналася про цифру більше, ніж за весь час роботи в регуляторі. Зате після цього Нацрада, мовляв, готова вислухати всі розумні аргументи фахівців і працювати посилено над вирішенням завдань щодо переходу на цифру.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
