Ау, аукціони!


Ау, аукціони!

Ситуація, коли громадяни чекають не дочекаються від влади певних дій і навіть борються у надії вплинути, а потім, коли влада обдаровує вимученим рішенням, усі падають на п’яту точку і стогнуть: "Краще б вона не діяла!", у нашій країні, на жаль, не рідкість. Ефект від затвердженого Кабміном "Порядку продажу 2010 року земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах", мабуть, буде сильнішим - його можна прорахувати в цифрах недоотриманих у бюджети всіх рівнів коштів від проведення аукціонів. Точніше, їхнього непроведення.

Тому що введений в дію з 13 вересня порядок - це навіть не палиці в колеса органам держвлади і самоврядування на місцях, це їхнє блокування. Звісно, для тих, хто всерйоз мав намір прозоро продавати право власності чи оренди землі. Для прибічників звичних каламутних схем це, без сумніву, великий подарунок, особливо під завісу депутатсько-мерських повноважень, коли під шумок виборчої метушні приймають найщедріші земельні рішення - треба ж устигнути!

Для кримського уряду Василя Джарти постанова Кабміну Миколи Азарова подібна до удару в спину - від своїх усе ж таки. У бюджеті автономії заплановано 150 мільйонів надходжень від продажу землі з аукціонів. Кримські регіонали на чолі з Джарти мають намір беззастережно перемогти на виборах у ВР автономії (себто взяти 60-70 відсотків місць у парламенті і самостійно сформувати уряд). В.Джарти з першого дня свого прем’єрства не втомлювався повторювати, що земельні аукціони - це перший якісний показник успішності нинішньої влади автономії. Влади регіоналів і влади регіону, особливо опікуваного президентом. А постановою Кабміну №805 під загрозу поставлено саму можливість проведення аукціонів до кінця року.

Причому, що особливо прикро, уряд Джарти не лише говорив. За кілька місяців у Криму в плані підготовки до земельних торгів було зроблено більше, аніж за всі попередні роки. Рада міністрів затвердила 24 ділянки для продажу, їхнє оголошення анонсувалося на початок жовтня, і до виставлення на торги готовий повний пакет документів для дев’яти чималих лотів. Тепер - усі вільні. Чому?

Загальновідома історія формування прозорого ринку землі в Україні сумна, особливо в частині проведення аукціонів. Земельний кодекс прямо вимагає здійснювати продаж ділянок державної і комунальної власності саме через торги (з невеликими винятками); стаття 137 ЗК визначає, що порядок їхнього проведення має бути встановлений законом. А його нема. Уряд Юлії Тимошенко кілька разів намагався в різних варіаціях обійти цей дефіцит результативної законотворчості (проекти далі від першого читання не рухалися), затверджуючи постановами КМ тимчасові положення. Але президент їх ветував, у тому числі звернувшись із поданням до Конституційного суду. Вердикт КСУ підтверджував - має бути закон. Зміна влади нічого не змінила. Держкомзем продовжував напрацьовувати нові редакції версії закону "Про ринок землі" і водночас - положень про проведення торгів. Дії ж Кабміну Азарова були копією дій Кабміну Тимошенко, хоча президентом був уже не Ющенко. Стаття 80 закону про держбюджет на 2010 рік установлює, що до ухвалення закону, який врегулює порядок продажу з аукціонів земельних ділянок несільгосппризначення або прав на них, продаж здійснюється в порядку, затвердженому Кабміном. Закон про бюджет з’явився на світ наприкінці квітня, проте на осінь згаданий у ньому порядок продажу так і не було затверджено, хоча проект відповідної постанови КМ було вивішено для обговорення на сайті Держкомзему ще наприкінці травня. Тим часом органи місцевого самоврядування і управління Держкомзему на місцях, турбуючись про наповнення бюджету, теж продовжували діяти вже згідно з власними тимчасовими положеннями і порядками про проведення аукціонів.

Цим шляхом змушена була піти і РМ Криму, яка затвердила Тимчасовий порядок проведення земельних торгів. Уперше в бюджет автономії було закладено солідну суму - два мільйони гривень - для підготовки до проведення торгів. Жорсткими заходами місцева влада змусила в підвищеному темпі проводити грошове оцінювання землі і переоцінювання там, де його було проведено за старими методиками, і головне - подати пропозиції щодо ділянок за межами населених пунктів, якими вправі розпоряджатися уряд, щоб створити перелік для продажу у власність або передачі в оренду. Причому процес добору, незвичний для Криму, був прозорим: інформація про всі ділянки і рішення - на сайті уряду, а Рескомзем уже склав електронний каталог, і він теж у вільному доступі. Моменти, які теж ідуть урозріз із ЗК, але які країна навчилася творчо обходити, стосуються обов’язковості ліцензування діяльності з проведення торгів для виконавців і наявності сертифікатів у ліцитаторів. І те, й інше - монопольна сфера і обов’язок Держкомзему. Але досі нема ні затверджених умов ліцензування такого виду діяльності, ні практики отримання таких ліцензій і сертифікатів ліцитаторів. Тобто, грубо кажучи, на сьогодні в країні жоден суб’єкт господарювання не має ліцензії на проведення торгів. (Хоча з 2008 року, відповідно до Закону "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності", це було можливо. Закон прямо вказує, що відсутність умов ліцензування не є підставою для відмови у видачі ліцензії. Але хто ж її дасть?)

Тому для проведення земельних торгів, які за таких умов проводили за тимчасовими місцевими положеннями, зазвичай залучали аукціонників із досвідом і сертифікатами ліцитаторів із продажу об’єктів нерухомості. Це був великий ризик, оскільки результати будь-якого такого аукціону можна було легко оспорити. Але - пронесло, скандалів фактично не було. А був результат для бюджету. Там, де ризикували, звісно. У Севастополі часів губернаторства Сергія Куніцина тільки на продажу права оренди за три аукціони місто заробило 28 мільйонів і змогло погасити багаторічний борг за газ. Це десять тогочасних річних бюджетів такого чудового селища, як Алупка, де керівництво ризикувало в іншому напрямі, роздаючи землю за копійки для бюджету. Як, утім, і по всій автономії. Саме гостра потреба в наповненні порожньої скарбниці, як стверджують учасники урядового засідання, стала причиною того, що КМ раптом згадав про те, що має виконати ст.80 закону про держбюджет і затвердити Порядок продажу землі з аукціонів 2010 року. До кінця якого залишилося три місяці. І час - перша обставина, через яку впровадити в життя цю постанову буде неможливо. Чому?

Постановою КМ Держкомітету із земельних ресурсів встановлено в місячний строк затвердити ліцензійні умови ведення діяльності щодо проведення земельних торгів. Відповідний проект наказу Держкомзему викладений на сайті відомства 27 вересня, і його обговорюватимуть як регуляторний акт один місяць, тобто до 27 жовтня. Потім його затверджуватимуть за узгодженням із Держкомпідприємництва. Потім цю ліцензію суб’єктам господарювання ще потрібно буде отримати. Всій країні - в одному місці, у Держкомземі. Нехай станеться диво, і це відбудеться за 30 робочих днів. Уже початок грудня. Тільки після цього претенденти на роль виконавця торгів зможуть взяти участь у тендері, який організатор - орган держвлади чи самоврядування на місцях - має оголосити. А це ще місяць. Це якщо диво буде не разовим. Окрім того, згаданий проект ліцензійних умов передбачає, що для отримання ліцензії на проведення торгів у суб’єкта господарювання в штаті або за угодою має бути не менш як два ліцитатори. Спеціально навчені люди, котрі склали іспит і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Їх у природі теж немає. Перші кандидати в ліцитатори земельних торгів поїдуть до Києва на навчання з наступного тижня....

Друга обставина, яка не тільки не зрушить з місця аукціонний процес, а й позбавить його суті як антикорупційного механізму, - це норма постанови Кабміну, яка визначає, що стартова ціна лота встановлюється від експертної грошової оцінки ділянки. І це пряме порушення Земельного кодексу, що чітко і прямо вказує: вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці, від якої і встановлюється ціна лота (ст. 136, п. 3,б) ЗКУ). Звісно, можна взяти до уваги, що експертна оцінка може бути ринковою ціною ділянки, а нормативна буде нижчою. Проте в нашій країні поки що було навпаки. Причому скільки оцінювачів, стільки й цін. "Різниця між експертними оцінками ділянки іноді в три або й у п’ять разів, - каже директор Кримського науково-дослідного інституту землевпорядження Василь Соколик. - І найголовніше те, що будуть праві обидва оцінювачі. Тому що методика дозволяє застосовувати різні підходи і отримувати різні результати". І це вам підтвердять не тільки земельники, а й адвокати, судді, і особливо прокурори, які безуспішно намагалися притягнути до відповідальності чиновників за здавання в оренду за три копійки наділів землі на підставі експертної оцінки. Саме через це два роки тому було запроваджено правило: при передачі в оренду використовувати тільки нормативну грошову оцінку землі. Тепер повернемося в старі добрі часи?

Третя обставина, яка зупинить до кінця дії цієї постанови КМ усі спроби проведення аукціонів там, де вони готувалися і проводилися за місцевими тимчасовими порядками, тісно пов’язана з другою. На прикладі Криму це виглядатиме так. Виходячи з вимоги про прив’язку стартової ціни лота до експертної оцінки, Рескомзем повинен буде провести "переуцінку" ділянок, документацію на які вже підготовлено, і на це витрачено гроші. А до цього провести тендер на виконання землевпорядних і землеоцінних робіт. Але це потім, після того як орган виконавчої влади (тут теж питання - РМ Криму в переліку Порядку не згадано взагалі) створить комісію для відбору земельних ділянок. На чолі з представником Держкомзему та в складі, визначеному Порядком. І так далі.

Особливо потішило прагнення уряду М.Азарова до прозорості проведення земельних аукціонів. Окремим пунктом зазначено, що під час проведення торгів у приміщенні, крім учасників по цьому лоту, можуть перебувати також учасники іншого продажу. А також особи, запрошені організатором, виконавцем або Держкомземом. Одним словом, право на обмеження доступу до інформації журналістам постанова забезпечила. Додамо до цього ту "дрібницю", що в документі чітко не зазначено, в яких ЗМІ має публікуватися оголошення про проведення торгів, а також дозвіл проводити повторний аукціон з одним учасником - і мозаїка з усього сказаного вище складається просто чудова. Вся така антикорупційна, реформістська і прозора.

Тепер про реакцію офіційного Сімферополя. Паломництво кримських топ-чиновників у Держкомзем втіхи не принесло і принести не могло. Зрозуміло, що процес, зупинений центром у найцікавішому місці (напередодні оголошення першого аукціону) і в найбільш непідходящий момент (вибори), мав спонукати уряд Джарти на пошук виходу. За деякою інформацією, тривалі пошуки проходу "між крапельками" успіхом не увінчалися.

"Ми проробили таку величезну роботу, і все зараз нанівець! - каже голова Рескомзему Криму Олександр Чабанов. - Тим часом зрозуміло, що до кінця року за новими правилами ми не підготуємо і не проведемо жодного аукціону. Це зупинить надходження в бюджети всіх рівнів. Разом з тим уже витрачено великі гроші на підготовку до торгів. Ми вважаємо, що в цю постанову треба терміново вносити поправки. Насамперед привести Порядок у відповідність Земельному кодексу щодо застосування нормативної грошової оцінки при встановленні стартової ціни лота. Друга проблема, звичайно, це ліцензування діяльності з проведення торгів".

Відповідне звернення до Кабінету міністрів уже готується, - повідомив "ДТ" прем’єр Криму Василь Джарти. - Треба або терміново вносити зміни до Порядку проведення торгів, щоб розблокувати процес, або взагалі його скасувати. Інакше цього року ми не зможемо отримати від продажу землі жодної копійки в бюджет. А в нас заплановано 150 мільйонів. Крім того, процес формування прозорого ринку землі, що насамперед хвилює інвесторів, тепер може бути відкладений на невизначений час. Оскільки все одно стоїть питання про ухвалення закону, як того вимагає Земельний кодекс. І необхідно підготувати і ухвалити якісний документ.

Додамо, що у Василя Джарти є ще один варіант у випадку, якщо перший - звернення до М.Азарова - залишиться без відповіді. Просити президента призупинити дію постанови Кабміну №805. На тих самих підставах, які були в В.Ющенка: вона суперечить чинному законодавству. Останнім часом від спікерів ПРУ часто доводиться чути, що команда президента не боїться визнавати помилки - вона їх виправляє. Є нагода продемонструвати.

Валентина Самар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua