1852
Валютна відлига
— Валюта
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку спробує переконати Нацбанк в необхідності лібералізації валютного регулювання для вітчизняних і іноземних інвесторів. На даний момент здійснювати операції з валютними цінностями нашим компаніям і інвестувати в наш фондовий ринок зарубіжним інститутам заважають законодавство і жорстка позиція Нацбанку. Але регулятор фондового ринку має намір сісти з керівництвом центробанку за стіл переговорів і зрушити проблему з мертвої точки.
"У нас є низка позицій, які необхідно погодити з Національним банком", - повідомив член ДКЦПФР Олексій Петрашко. Комісія, за його словами, виноситиме на обговорення з НБУ питання лібералізації входу і виходу іноземних інвесторів на наш ринок; придбання за кордоном і звернення в країні валютних цінностей, а також врегулювання діяльності депозитаріїв як агентів по виплатах, пов'язаних з цінними паперами у валюті (відсотки, дивіденди).
Переконати Нацбанк в ослабленні валютних лещат буде не так і просто, якщо поглянути на останні дії НБУ стосовно валютного регулювання. У 2009 р. Нацбанк обмежив валютне кредитування, збільшив стягувані з банків штрафи за недостовірне і невчасне інформування про порушення клієнтами валютного законодавства, заборонив банкам продавати валюту через каси на суму понад 80 тис. грн./день одній фізособі, а з 2011 р. обмежив видачу валюти через банкомати до суми в еквіваленті не більше 5 тис. грн./день. Опосередковано позицію центробанку нещодавно озвучив директор центру наукових досліджень НБУ Володимир Міщенко, коментуючи перспективи обігу в країні валютних деривативів. "Такі питання швидко не вирішуються", - сказав він, підкресливши, що з 2008 р. Нацбанк і так поступово проводить політику спрощення валютної нормативної бази.
Проте ДКЦПФР бачить сенс в обговоренні даних проблем з Нацбанком. Можливо, ентузіазму також додає позиція уряду, який зараз відстоює необхідність скасування обмежень на відкриття валютних рахунків громадян за кордоном. "До лібералізації валютного регулювання Нацбанк ставиться з розумінням. Тим більше що вони і самі зараз розглядають можливість роботи з валютними свопами, як це робить Банк Росії", - стверджує Петрашко. Як відзначає член ДКЦПФР Сергій Бірюк, ті, кому необхідно вивезти валюту за кордон, так чи інакше це роблять, а проведення нормальних ринкових операцій з валютними цінностями для учасників фондового ринку практично неможливе.
Головною перешкодою для вітчизняних фондовиків є отримання ліцензії Нацбанку на проведення операцій з валютними цінностями. При цьому на кожну таку операцію доводиться брати одноразовий дозвіл. А якщо враховувати часовий розрив між подачею документів на отримання ліцензії і фактичним її отриманням, то зміна кон'юнктури ринку за цей час може зробити плановану операцію недоцільною або збитковою.
"Основна проблема - це дуже сильно зарегульовані процеси здійснення інвестицій в іноземні активи українськими інвесторами і виведення прибутку по інвестиційних операціях з України за кордон", - коментує Олег Швець, член ради асоціації "Українські фондові торговці" (АУФТ). Процедура отримання ліцензії від НБУ, за його словами, складається з трьох основних етапів: укладення угоди; отримання індивідуальної ліцензії (займає близько 60 днів) з відповідними перевірками не лише НБУ, але і правоохоронних органів; купівля валюти і виплата грошей. "Тобто по інвестиційному активу необхідно зафіксувати ціну на два місяці. Враховуючи динаміку фондового ринку, це складно здійснити. А якщо ліцензію не дадуть? Ось і виходить, що купівля західних активів - це поодинокі випадки, швидше винятки, ніж правило", - нарікає експерт.
Адже неотримання ліцензії - ситуація цілком буденна. "На сьогоднішній день учасники ринку, які хотіли б оперувати з паперами, номінованими в цінній валюті, стоять не в рівних правах. Чинна система регулювання робить проблематичним отримання ліцензії від НБУ", - говорить голова правління Національного депозитарію Володимир Ульянов. Він відзначає, що труднощі виникають і в депозитаріїв стосовно обліку прав на валютні цінності і виплати доходів інвесторів по таких паперах.
Керівник фондами КУА "Кінто" Віктор Ботте скаржиться, що чинне законодавство дозволяє тим же пенсійним і інвестиційним фондам вкладати частину активів в зарубіжні цінні папери, та на практиці така можливість відсутня. При цьому обмежений доступ навіть до цінних паперів вітчизняних емітентів, які розміщуються на західних майданчиках.
Заступник голови правління по операційній роботі і фінансам групи "Сократ" Денис Гайдак також виділяє серед негативних моментів відсутність форвардних операцій на валютному ринку (у зв'язку із законодавчими обмеженнями) як один з найбільш ефективних механізмів хеджування валютних ризиків, а також неможливість випуску на території України цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
При цьому незатишно почуваються й іноземні інвестори на нашому фондовому ринку. У їхній ситуації все надзвичайно ускладнено через об'ємний пакет документів (надається банку-агенту валютного контролю), необхідного для виведення інвестицій. При цьому купівля валюти під такі операції в більшості випадків відбувається на п'ятий день, що додатково тягне за собою курсові ризики. "Основне проблемне питання для іноземних інвесторів - процедури НБУ для виведення інвестицій, у тому числі доходів від інвестиційної діяльності з України", - підтверджує Володимир Грищенко, керівник департаменту торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії "Трійка Діалог Україна".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
