1852
Валютна відлига
— Валюта
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку спробує переконати Нацбанк в необхідності лібералізації валютного регулювання для вітчизняних і іноземних інвесторів. На даний момент здійснювати операції з валютними цінностями нашим компаніям і інвестувати в наш фондовий ринок зарубіжним інститутам заважають законодавство і жорстка позиція Нацбанку. Але регулятор фондового ринку має намір сісти з керівництвом центробанку за стіл переговорів і зрушити проблему з мертвої точки.
"У нас є низка позицій, які необхідно погодити з Національним банком", - повідомив член ДКЦПФР Олексій Петрашко. Комісія, за його словами, виноситиме на обговорення з НБУ питання лібералізації входу і виходу іноземних інвесторів на наш ринок; придбання за кордоном і звернення в країні валютних цінностей, а також врегулювання діяльності депозитаріїв як агентів по виплатах, пов'язаних з цінними паперами у валюті (відсотки, дивіденди).
Переконати Нацбанк в ослабленні валютних лещат буде не так і просто, якщо поглянути на останні дії НБУ стосовно валютного регулювання. У 2009 р. Нацбанк обмежив валютне кредитування, збільшив стягувані з банків штрафи за недостовірне і невчасне інформування про порушення клієнтами валютного законодавства, заборонив банкам продавати валюту через каси на суму понад 80 тис. грн./день одній фізособі, а з 2011 р. обмежив видачу валюти через банкомати до суми в еквіваленті не більше 5 тис. грн./день. Опосередковано позицію центробанку нещодавно озвучив директор центру наукових досліджень НБУ Володимир Міщенко, коментуючи перспективи обігу в країні валютних деривативів. "Такі питання швидко не вирішуються", - сказав він, підкресливши, що з 2008 р. Нацбанк і так поступово проводить політику спрощення валютної нормативної бази.
Проте ДКЦПФР бачить сенс в обговоренні даних проблем з Нацбанком. Можливо, ентузіазму також додає позиція уряду, який зараз відстоює необхідність скасування обмежень на відкриття валютних рахунків громадян за кордоном. "До лібералізації валютного регулювання Нацбанк ставиться з розумінням. Тим більше що вони і самі зараз розглядають можливість роботи з валютними свопами, як це робить Банк Росії", - стверджує Петрашко. Як відзначає член ДКЦПФР Сергій Бірюк, ті, кому необхідно вивезти валюту за кордон, так чи інакше це роблять, а проведення нормальних ринкових операцій з валютними цінностями для учасників фондового ринку практично неможливе.
Головною перешкодою для вітчизняних фондовиків є отримання ліцензії Нацбанку на проведення операцій з валютними цінностями. При цьому на кожну таку операцію доводиться брати одноразовий дозвіл. А якщо враховувати часовий розрив між подачею документів на отримання ліцензії і фактичним її отриманням, то зміна кон'юнктури ринку за цей час може зробити плановану операцію недоцільною або збитковою.
"Основна проблема - це дуже сильно зарегульовані процеси здійснення інвестицій в іноземні активи українськими інвесторами і виведення прибутку по інвестиційних операціях з України за кордон", - коментує Олег Швець, член ради асоціації "Українські фондові торговці" (АУФТ). Процедура отримання ліцензії від НБУ, за його словами, складається з трьох основних етапів: укладення угоди; отримання індивідуальної ліцензії (займає близько 60 днів) з відповідними перевірками не лише НБУ, але і правоохоронних органів; купівля валюти і виплата грошей. "Тобто по інвестиційному активу необхідно зафіксувати ціну на два місяці. Враховуючи динаміку фондового ринку, це складно здійснити. А якщо ліцензію не дадуть? Ось і виходить, що купівля західних активів - це поодинокі випадки, швидше винятки, ніж правило", - нарікає експерт.
Адже неотримання ліцензії - ситуація цілком буденна. "На сьогоднішній день учасники ринку, які хотіли б оперувати з паперами, номінованими в цінній валюті, стоять не в рівних правах. Чинна система регулювання робить проблематичним отримання ліцензії від НБУ", - говорить голова правління Національного депозитарію Володимир Ульянов. Він відзначає, що труднощі виникають і в депозитаріїв стосовно обліку прав на валютні цінності і виплати доходів інвесторів по таких паперах.
Керівник фондами КУА "Кінто" Віктор Ботте скаржиться, що чинне законодавство дозволяє тим же пенсійним і інвестиційним фондам вкладати частину активів в зарубіжні цінні папери, та на практиці така можливість відсутня. При цьому обмежений доступ навіть до цінних паперів вітчизняних емітентів, які розміщуються на західних майданчиках.
Заступник голови правління по операційній роботі і фінансам групи "Сократ" Денис Гайдак також виділяє серед негативних моментів відсутність форвардних операцій на валютному ринку (у зв'язку із законодавчими обмеженнями) як один з найбільш ефективних механізмів хеджування валютних ризиків, а також неможливість випуску на території України цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
При цьому незатишно почуваються й іноземні інвестори на нашому фондовому ринку. У їхній ситуації все надзвичайно ускладнено через об'ємний пакет документів (надається банку-агенту валютного контролю), необхідного для виведення інвестицій. При цьому купівля валюти під такі операції в більшості випадків відбувається на п'ятий день, що додатково тягне за собою курсові ризики. "Основне проблемне питання для іноземних інвесторів - процедури НБУ для виведення інвестицій, у тому числі доходів від інвестиційної діяльності з України", - підтверджує Володимир Грищенко, керівник департаменту торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії "Трійка Діалог Україна".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Який прогноз курсу долара та євро на листопад
Dragon Capital показали оновлений прогноз курсу гривні до кінця 2026 року
НБУ послабив гривню до 42 грн/$ — найнижчого рівня з січня
НБУ розширює перелік бенчмарк-ОВДП: покриття обов’язкових резервів
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
В Україні вдосконалюють взаємодію між податковою та банками
