1385
Ігри з юанем
— Валюта
Пропонуємо вашій увазі експертну думку Керівника аналітичного департаменту компаній, що працюють під брендом Альпарі, Єгора Сусіна - фахівця у галузі фінансових ринків:
Протистояння США і Китаю з питання ревальвації юаня різко посилилося навесні-влітку поточного року. У квітні Казначейство Сполучених Штатів мало прийняти рішення - чи оголошувати Пекін валютним маніпулятором.
Напередодні цієї події китайська влада почала проводити стрес-тести компаній, які були покликані оцінити, що станеться з експортерами у разі підвищення курсу юаня.
Офіційні результати виявилися плачевними: більшість установ мають рентабельність 3-5%, так що зростання валюти КНР зробить більшість з них збитковими.
Також було вказано на те, що підвищення курсу юаня на 1% буде знижувати прибутку експортерів на 1% відповідно. Звичайно, Пекін тут не зовсім адекватно оцінював ситуацію, але загальне становище китайських експортерів таке, що витримати істотне підвищення юаня вони не зможуть. США не підтримали рішення про оголошення Китаю валютними маніпуляторами.
Почасти це було обумовлено майбутньою зустріччю Барака Обами і Вень Цзябао, частково тим, що в лютому-квітні 2010 року сальдо торгового балансу Пекіна опустилося до нульових позначок і навіть пішло в мінус, що практично позбавило Сполучені штати можливостей тиску.
Протистояння затихло до літа, коли дані із торгового балансу Китаю показали різке зростання торговельного сальдо країни і різке зростання торговельного дефіциту США. У червні ситуація загострилася і Штати знову були близькі до того, щоб оголосити Пекін валютним маніпулятором, адміністрація Обами піддалася різкій критиці з боку республіканців і була змушена посилити тиск на азійського партнера.
У відповідь на це Китай здався і оголосив про зміну валютної політики і початок ревальвації юаня, але чітких орієнтирів не вказав. Саме рішення виявилося формальним. Цього було досить, щоб уникнути звинувачення у валютних маніпуляціях з боку США і серйозних торговельних санкцій, які неодмінно послідували би після такого рішення.
Після оголошення про зміну валютної політики Піднебесної, американський долар почав знижуватися, тому що Пекін став викуповувати менше доларів, замінивши ці придбання іншими валютами. У цій ситуації Китай різко зменшив купівлю облігацій Казначейства США. За кілька місяців його портфель зменшився на $ 56.5 млрд., або 6.3%, але курс юаня до долара виріс незначно - на частки відсотка.
Зменшення вкладень у суверенні облігації Сполучених штатів почалося ще в травні, тобто китайська влада приготувалися до ревальвації заздалегідь. Але, якщо хтось подумав, що Пекін дійсно її почав - він дуже помилився. Китайці просто звернули увагу на інші валюти. У червні, щодо єни і євро, різко знижувався не тільки долар, але і юань.
Влада Піднебесної почала дуже активно скуповувати цінні папери країн Єврозони та Японії, що різко підсилило зростання їхніх валют. До серпня країна висхідного сонця зафіксувала різке зростання покупок своїх облігацій китайською стороною (зросли на $ 20 млрд.), також виріс попит на європейські суверенні облігації. До початку вересня курс юаня не сильно змінився щодо долара, але впав проти валют двох інших ключових торговельних партнерів: Єврозони та Японії.
Китай не ревальвував юань - він його девальвував до валют основних торговельних партнерів, задовольнивши політичний запит США (напередодні листопадових виборів у Сполучених штатах тиск на китайців буде зростати). З червня по вересень курс азійської валюти впав до єни на 7.1%, до євро - на 4.1% і виріс відносно долара на 0.3%. Мало хто зважиться назвати це ревальвацією юаня.
У вересні ситуація різко загострилась: директор Національної економічної ради США Лоренс Саммерс і заступник радника із національної безпеки Обами Том Донілон здійснили строковий візит до Китаю, де зустрілися з усім вищим керівництвом країни, аж до глави КНР Вень Цзябао, що говорить про вкрай високий рівень прийому. Перед початком візиту курс юаня до долара почав різко зростати. Загалом американська валюта подешевшала більш, ніж на півтора відсотка до третьої декади вересня.
До цього моменту різко загострилась ситуація у Японії: зростання єни викликало сильне занепокоєння влади, після проведення опитуванняз'ясувалося, що при курсі 85 єн за долар до 40% компаній планують виводити виробничі потужності з Японії. Почалися словесні інтервенції Токіо, але ніхто офіційно не вказав на те, що різке прискорення зростання валюти пов'язане зі збільшенням Піднебесною вкладень в японські облігації.
У результаті єна зміцнилася до долара до 15-ти річного максимуму: при досягненні рівня 83 єни за долар, нерви японців не витримали, і була почата перша за останні 6 років інтервенція Банку Японії, яка знизила курс валюти на 3% -3.5% . Її розміри оцінюються в $ 20 млрд., що відповідає обсягам збільшення Китаєм покупок японських облігацій - коло замкнулося.
Пекін купує менше доларів і американських облігацій, але більше купує японської валюти. Країна висхідного сонця, у свою чергу, змушена проводити інтервенції і купувати долари за єни, а по суті, замість Китаю купувати американські облігації. Не дивно, що після того, як японці зважилися на інтервенцію, в США почалася справжня паніка щодо курсу юаня: того ж дня американці подали скарги до Світової організації торгівлі на Пекін і збільшили мита на китайські труби.
Законодавці закликали перейти від слів до дій у відносинах з КНР, глава Казначейства Т. Гайтнер досить жорстко висловився щодо курсу юаня, а через кілька днів до антикитайської компанії приєднався і Президент Обама. Лоуренс Саммерс заявив про відхід, всього через два тижні після свого візиту до Китаю та проведення зустрічей на найвищому рівні. Це може бути обумовлено провалом американо-китайської економічної політики, який став очевидним після початку інтервенцій Банку Японії.
Китай не ревальвує юань - він просто змінив напрямки своїх інтервенцій, Японія вже досягла больового порогу, тому буде змушена продавати єну на ринку, щоб стримати її зростання. Єврозона на подібні кроки не здатна, хоча зі зростанням валюти почалося явне уповільнення підйому економіки, але тут є і свої вигоди: китайські покупки стабілізують борговий ринок ЄС. Досить подивитися на прибутковість дворічних грецьких облігацій, які різко знизилися з 12% до 9% річних, виплати з цих облігацій гарантовані коштами Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду.
Але ця стабілізація - тимчасова, тому що проблеми нікуди не зникли. Поведінка Китаю буде викликати все більше роздратування у США, особливо в разі продовження інтервенцій японцями. Напруга у відносинах буде зростати і скоро ми зіткнемось із посиленням протекціонізму проти Китаю, причому європейці можуть приєднатися до американців.
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
