484
Україна знов зіграє другим номером
— Казна та Політика
НАТО готове залучити Україну, Росію та інші європейські країни до створення протиракетної оборони (ПРО). Про це заявив генсекретар альянсу Андерс Фог Расмуссен. "Ми запросимо інших європейських партнерів, включаючи Україну, взяти в цьому участь, але ми фокусуватимемося на Росії, тому що у нас вже існує співпраця в цій сфері, навіть були спільні навчання з Росією", - заявив він. Керівник Північноатлантичного альянсу відзначив, що до весни 2008 р. НАТО виступало за те, що театр ПРО сфокусований на захисті дислокованих сил, військових підрозділів. "Зараз ми вважаємо, що потрібно розгорнути цей театр для того, щоб він був протиракетним територіальним захистом, який може захистити наше населення, а не лише військові підрозділи. Таким чином, це наш намір - ініціювати рішення щодо протиракетного захисту із запрошенням до співпраці Росії та інших європейських партнерів", - відзначив Расмуссен.
Хоча Україна є однією з правонаступниць договору по ПРО від 1972 р., підписаного Радянським Союзом, і має в своєму розпорядженні дві станції попередження про ракетний напад, на самостійну роль у відносинах з НАТО вона розраховувати не може. На думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, попередня влада безуспішно намагалася використовувати свої переваги в відносинах з НАТО.
"Досі, хоча країна і намагалася, але ніяк не могла конвертувати дану ситуацію в конкретні економічні або політичні дивіденди", - сказав Валентин Бадрак. Він нагадав, що Україна має дві радіолокаційні станції, розташовані в районі Мукачевого і Севастополя, від послуг яких вже відмовилася Росія. "За умови їх модернізації такі станції, принаймні севастопольська, могли б працювати і "просвічувати" південь і південний схід від території Кримського півострова", - відзначає експерт. Станції дозволяють виявляти і видавати відповідну інформацію про повітряні й космічні цілі на відстані до 4 тис. км. в заданому районі. Сектор роботи українських станцій охоплює повітряний і космічний простір над територіями Середземного моря, Півночі Африки і Близького Сходу. Але все це не дозволило Києву самостійно, без контролю з боку Москви вибудовувати відноси з Північноатлантичним альянсом.
Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський відзначає, що НАТО піддалася тиску Росії, яка претендує на монопольні відносини з альянсом на території колишнього СРСР, за винятком Прибалтики. "Росія завжди була проти того, щоб Україна "самостійно співробітничала і з НАТО, і з Євросоюзом через її голову, і намагається зробити з країни "вагон другого порядку", тоді як сама хоче виступати локомотивом у всіх питаннях. Навіть у тих проектах, де Україна могла б безпосередньо співробітничати, Росія наполягатиме на тому, щоб Україна була її субпідрядником. Для Москви важливо показати, що Київ залишається у сфері її впливу", - сказав Сунгуровський.
США давно хочуть використовувати територію Східної Європи в своїй системі протиракетної оборони. Американці аргументували необхідність створення бази в Європі загрозою з боку Ірану. У Москві особливе занепокоєння викликали наміри адміністрації Джорджа Буша-молодшого розмістити елементи в Чехії та Польщі. Росія пригрозила у відповідь розмістити ракети "Іскандер" в Калінінградській області. 8 липня 2008 р. Чехія і США підписали угоду про будівництво американського радара поблизу Праг. Після того, як Барак Обама зайняв президентське крісло в Білому домі, Вашингтон узяв курс на "перезавантаження" відносин з Росією. У вересні 2009 р. стало відомо, що розміщення ПРО в Східній Європі відкладено на невизначений термін в зв’язку з новими оцінками загрози з боку Ірану.
Перший заступник голови парламентського комітету Ради з закордонних справ Тарас Чорновіл упевнений, що заяви керівництва НАТО є перш за все "проявом хороших манер по відношенню до Росії". "Про це згадують вже не вперше. Час від часу на цю тему починають говорити, коли починаються певні переговори з Росією, яка, на відміну від України, отримує можливість брати участь в саміті НАТО на найвищому рівні. Потрібно було зробити заяви, які стали б певною відправною точкою для дискусій, переговорів і виправдовували участь Росії в саміті організації, до якої вона не належить. Тому тут справа більше в ритуалі, ніж в реальних діях", - сказав парламентар. За його словами, забезпечити повноцінну спільну російсько-натівську систему безпеки на сьогодні буде досить важко, "в першу чергу з політичних, а не технічних або юридичних міркувань".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
