414
Європа обмежить дефіцити
— Казна та Політика
Європейська комісія представила пакет законопроектів, які різко підсилюють відповідальність країн ЄС за порушення фінансової дисципліни, накладаючи на них грошові штрафи у розмірі 0,1-0,2% від ВВП. Новації, запропоновані комісаром ЄС з питань економіки і фінансів Оллі Реном і президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, складаються з шести основних пунктів, серед яких - чотири ініціативи в податково-бюджетній сфері, а також дві нові пропозиції, направлені на відстеження і врегулювання макроекономічних дисбалансів, що виникають в ЄС і єврозоні. Пропоновані зміни повинні в майбутньому запобігти в країнах Європи борговим і бюджетним кризам.
Перш за все, Єврокомісія наполягає на дотриманні вимог європейського Пакту стабільності і зростання, згідно з яким дефіцит держбюджету в країнах ЄС не повинен перевищувати 3% від їх ВВП, а держборг - 60% ВВП. Тому в перших двох пунктах Єврокомісія пропонує підсилити контроль над проведенням країнами ЄС ефективної бюджетної політики, а також має намір посилити нагляд за країнами, рівень держборгу яких перевищує межу, встановлену Пактом стабільності. При цьому в Єврокомісії вважають, що в періоди, сприятливі для економіки, країни ЄС повинні створювати фонди, що виконують роль "подушки безпеки", для м'якшого подолання складних економічних ситуацій.
Найзначніші новації серед ініціатив Європейської комісії містить третій пункт, який вводить для порушників європейських фінансових норм грошові штрафи. Якщо Єврокомісія попередить країну, яка входить до ЄС, що дефіцит її бюджету або борговий тягар дуже великі, така держава зобов'язана перерахувати на спеціальний безпроцентний депозит 0,2% свого ВВП. Якщо ситуація зміниться, то порушник отримає назад свої гроші. В разі невиконання розпоряджень щодо виправлення ситуації з держборгом перерахована сума вважатиметься штрафом. Раніше санкції могли набирати чинності лише після того, як кваліфікована більшість Європейської ради схвалить їх. Тепер, згідно з новим порядком, покарання, накладене Єврокомісією, почне діяти автоматично, якщо кваліфікована більшість Європейської ради не виступає проти введення санкцій.
Четвертим пунктом Єврокомісія пропонує включити цілі і завдання Пакту стабільності і зростання в національне податково-бюджетне законодавство країн Євросоюзу.
Ще однією важливою новацією може стати введення в ЄС нового оцінного механізму для виявлення і ліквідації макроекономічних дисбалансів країн-членів ЄС - "Процедури перевірки надмірних дисбалансів", передбаченої в п'ятому і шостому пунктах ініціатив Єврокомісії.
Якщо ситуація в якійсь з країн ЄС загрожуватиме фінансовій стабільності економічного і валютного союзу, Європейська рада зможе видати їй низку рекомендацій щодо виправлення ситуації і розпочати стосовно даної країни згадану "Процедуру…", а влада держави, яка підпала під неї, муситиме виробити план усунення дисбалансів. В разі нездатності країни усунути надмірні дисбаланси в економіці така держава буде зобов'язана щороку платити штраф у розмірі 0,1% свого ВВП доти, доки кваліфікована більшість Європейської поради не скасує штраф.
Єврокомісія називає запропонований пакет законопроектів "наймасштабнішими змінами в економічному законодавстві ЄС і єврозони з часу початку функціонування економічного і валютного союзу". "Всі ці реформи відповідають існуючому Лісабонському договору і повинні піти на користь ЄС і єврозоні в плані ефективнішої координації економічної політики. Вони мають надати ЄС і єврозоні необхідний набір інструментів для проведення здорової політики і, таким чином, сприятимуть стійкішому зростанню і стабільності на ринку праці, що відповідає стратегії "Європи-2020", - йдеться в прес-релізі Єврокомісії.
Одним з дисбалансів, за який країна, що входить в ЄС, може бути оштрафована на суму 0,1% свого ВВП, може бути швидке зростання заробітної плати, яке робить економіку менш конкурентоздатною. Так, представник Єврокомісії заявив, що Іспанія і Ірландія, де зарплати в минулому десятилітті швидко збільшувалися, є прикладами держав, які зіткнулися зі збільшенням дефіциту держбюджету в період кризи, викликаної втратою конкурентоспроможності. При цьому в Єврокомісії відзначають, що контроль над подібним дисбалансом складніший, ніж над держфінансами, через різні чинники, які знаходяться за межами нагляду уряду, таких як рівень зарплат у приватному секторі.
Унаслідок кризи більшість держав ЄС вийшли за рамки фінансових нормативів, встановлених європейським Пактом стабільності і зростання. За даними європейського статистичного агентства Eurostat, в 2009 р. усереднений показник дефіциту бюджетів країн єврозони збільшився з 2% до 6,3% ВВП, тоді як бюджетний дефіцит країни-члена ЄС не повинен перевищувати 3% ВВП. Дефіцит держбюджету Ірландії за рік зріс удвічі і становить зараз 14,3%, в сусідній Великобританії - 11,5%.
Хоча норма державного боргу в ЄС формально обмежена 60% ВВП, проте середній рівень держборгу в країнах ЄС в даний час становить 71,4% їх ВВП. Борги деяких країн-членів ЄС перевищують граничний рівень майже в два рази. Найбільшими боржниками в ЄС є Італія (115,8%), Греція (115,1%), Бельгія (96,7%).
Міністри фінансів країн Євросоюзу на цьому тижні підтримали введення жорстких санкцій проти порушників бюджетних правил зони євро і дисциплінарних заходів стосовно країн, в яких дуже високі борги. Німеччина підтримала пропозицію Єврокомісії про застосування санкцій до держав-членів Євросоюзу, які не в змозі стримувати свої борги і бюджетні дефіцити в межах встановлених норм. Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив, що "сильні спонукальні мотиви" до утримання боргів і дефіциту в допустимих межах повинні зайняти центральне місце в економічному управлінні ЄС. За його словами, головне завдання подібних заходів - впливати на країни, які не справляються з контролем над витратами і тим самим ставлять під удар ЄС в цілому.
Тим часом введення санкцій стало предметом дискусії серед міністрів фінансів країн ЄС. Регулятори розійшлися в думках з питання, чи повинні ці покарання вводитися автоматично, і це питання залишається неузгодженим досі. Міністр економіки і фінансів Франції Крістін Лагард виступає проти того, щоб обмеження вводилися автоматично на формальних підставах і без врахування політичної складової. "Неможливо уявити повну автоматизацію, владу, повністю зосереджену в руках експертів. Ми вважаємо, що політична влада, політична оцінка повинна повністю залишитися в грі. Для нас важливо, що до певної міри зберігається політичний чинник. Долі країн не можна повністю передати в руки експертів", - вважає Лагард.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
