1391
Кандидат гречка
— Казна та Політика
Місцева передвиборна кампанія буде найпростішою за всю історію виборів в Україні. Не варто чекати яскравих рекламних ідей і хитрих політтехнологій. Кандидати поклалися на надійніший спосіб - прямий підкуп.
Є думка про те, що президентські амбіції Арсенія Яценюка поховала його невдала передвиборна кампанія. Торік після появи на білбордах "людини-зебри", як жартували деякі політики, в політтехнологічній тусовці навіть народився тематичний жарт. Деякі представники цього отруйного племені єхидно помічали, що "коли Бог роздавав кандидатам політтехнологів, Яценюку дістався лише набір фломастерів".
Ще однією оригінальною фішкою московських технологів Тимофія Сергейцева і Дмитра Куликова (або, як їх зазвичай називають, Тіми і Діми) було відправити тендітного Яценюка, який і дня не служив, зміцнювати армію. "Результат очевидний. Політтехнологічний супровід кампанії Яценюка був схожий на блискучу спецоперацію з нейтралізації перспективного в принципі кандидата", - відзначає в розмові з Фокусом політтехнолог Андрій Золотарьов.
І хоча Яценюк, схоже, виправився - сьогодні його кампанія витримана в світлих спокійних тонах, що підкреслюють якраз не брутальність, а інтелектуальний початок, - на результат виборів це вже не вплине. Адже головна роль в цій кампанії відведена зовсім не політрекламі.
Слідами Черновецького
Всі співрозмовники Фокусу підкреслюють вторинність піару в нинішній кампанії. У тому числі вторинність ідей. Інколи доходить і до абсурду. У Луганську, наприклад, днями з'явилися розтяжки Партії регіонів з гаслом "Розум і воля" - основним девізом італійського фашизму.
Це може ілюструвати або особливості мислення рекламістів ПР, або чиїсь боязкі спроби пограти з чорним піаром. Проте ні в кого не викликає сумніву, що регіонали візьмуть Луганськ навіть в тому випадку, якщо помістять на своєму біло-блакитному фоні свастику і Гітлера. "Класичні схеми технологій в Україні не працюють. Ставка робиться на стару пострадянську схему, яку свого часу запустив Сталін: розраховувати не на те, як проголосують, а як порахують", - розповідає директор Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов.
Саме ця логіка диктує певну віртуальність нинішньої виборчої кампанії - гасла, месседжі, реклама і обіцянки за звичкою роздаються, але на електорат вже не діють. "Партійні боси роблять ставку на різні форми підкупу виборця, який здійснюватиметься через довірених осіб", - підтримує колегу директор політичних програм Центру досліджень політичних цінностей "Аксіа" Олександр Медвєдєв.
В умовах, коли люди абсолютно не вірять політикам, діють лише дві речі: адмінресурс і прямий підкуп виборців. "Якщо зовні кампанія регіоналів банальна і не містить ніяких надмірностей, то в частині технологічній регіонали показали цілий розсип специфічних ноу-хау.
Замість гри за правилами, гра з правилами, у тому числі зміна законодавства під себе. Маючи такий козир, як краща організація партструктури, регіонали помітно підсилили її адміністративним ресурсом. У війні на знищення свого головного конкурента - БЮТ регіони компенсують відсутність витонченості своїх ходів натиском бульдозера", - відзначає Золотарьов.
За даними співрозмовників Фокусу, зараз штаби активно скуповують гречку, рослинну олію та інші продукти, популярні у пересічного українця, щоб продовжити справу, розпочату ще київським мером Леонідом Черновецьким. Причетні до цього процесу навіть стверджують, що дії штабів стали причиною дефіциту і підвищення цін на гречану крупу.
Крім того, адмінресурс Партії регіонів виявляється в контролі над місцевими засобами масової інформації, реєстрації підставних кандидатів конкуруючих партій.
Тимошенко спізнюється і програє
В цих умовах єдиними фаворитами кампанії можуть стати лише ті, хто домовився з владою, а це не залишить для тієї ж Юлії Тимошенко простору для маневру. Як відзначила одна людина, близька до БЮТ, "замість відпустки під сонцем Середземномор'я їй треба було рятувати партію від рейдерської атаки". Тимошенко погано спрацьовує, коли темп гри прискорюється, і не встигає реагувати на різку зміну правил.
На даний момент вона остаточно втратила контроль над Львівською, Київською, Івано-Франківською і Полтавською обласними організаціями - вони фактично захоплені Партією регіонів. Крім того, за даними Фокусу, зараз Тимошенко має в своєму розпорядженні лише чверть необхідних бюджетів.
"Тимошенко розгублена. Їй залишається лише продемонструвати заходу країни, що вона залишилася єдиним прибічником демократії, продовжуючи риторику, яку вона проводила між першим і другим турами президентських виборів, а також апелювати до зарубіжних організацій, які допомагали б їй залишатися в політиці", - відзначає джерело Фокусу.
Обіцянки другої свіжості
Та все ж стимулювати виборця треба, навіть якщо автор реклами усвідомлює її марність. Такий черговий абсурд української політики. "Всі місцеві кампанії почалися з позиціювання поряд з "піджаком", тобто всеукраїнський політичний лідер анонсує появу своєї команди на місцевих виборах, тим самим намагається надіти на висуванців від партії свій електоральний "піджак", - пояснює Олександр Медвєдєв.
Кампанія демонструє відсутність якихось свіжих ідей або хоч би гасел. Всі політсили продовжують за інерцією сипати нездійсненні обіцянки. "Їх згубна особливість в неконкретності й неадекватності по відношенню до проблем громадян на місцевому рівні. Простіше кажучи, месседжі минулої президентської кампанії. На місцевому рівні це трансформується в невинахідливе повторення програмних установок виборчої кампанії 2006 року", - додає Медвєдєв. Складається враження, що політики втомилися агітувати і довірилися надійнішим методам: пухкому конверту та банці згущеного молока.
Технічна компанія
Хто формує образ політиків і вкладає слова в їхні вуста
Ігор Шувалов - російський політтехнолог, з 1998 року працює в Україні. Співробітничав з Кучмою, Медведчуком і Януковичем. Під час роботи на Кучму в 2004 році вважався одним з відповідальних за темники. Зараз - радник телеканалу "Інтер". З чуток, одне з його ключових завдань полягає в координації інформполітики каналу з позицією Банкової.
Олексій Ситніков - російський політтехнолог і постійний консультант Юлії Тимошенко. Повністю розробив для неї кампанію 2006 року із слоганом "Справедлівість є, за неї варто боротися". Існує думка, що саме Ситніков навчив Тимошенко добре проголошувати промови і попервах готував її до публічних виступів. Про визнання заслуг Ситнікова свідчить і той факт, що його день народження (24 лютого) прийнято вважати Днем політичного консультанта, який відзначається в країнах СНД.
Микола Гастелло і Микола Доронін. Гастелло - один з маловивчених поки персонажів. Про нього достовірно відомо лише те, що у минулому він працював радником голови Верховного суду Росії, а також є внуком легендарного військового льотчика Гастелло. Доронін очолював одне з московських PR-агентств, на шлях політтехнологій вступив лише в Україні, переконавши в своєму таланті Сергія Тігіпка. Гастелло і Доронін провели президентську кампанію для "Сильної України" і продовжують з нею співробітничати і на нинішніх виборах.
Таль Зільберштейн просував безліч ізраїльських політиків, у тому числі колись привів до влади Ехуда Барака і консультував скандального президента Ехуда Ольмерта. Працював на другу кампанію Клінтона, знов-таки успішну. Вже три роки консультує главу одного з районів Києва Віктора Пилипишина.
Сергій Гайдай і Вадим Омельченко не так знамениті, але в політтусовці цінуються. Гайдай відомий широкій публіці завдяки рекламній кампанії для Ющенка на останніх президентських виборах. Омельченко в 2006 році працював у команді Володимира Литвина. І хоча Ющенко не став повторно президентом в 2010-му, а Литвин в 2006-му не пройшов до парламенту, ці двоє сьогодні - одні з лідерів на ринку політреклами. Як стверджують джерела Фокусу, чотири мери, які "точно переможуть", користуються послугами Гайдая і Омельченка.
Країна порад
Фокус опитав експертів і вирішив дати основним політсилам декілька політтехнологічних і організаційних рекомендацій
1. Партія регіонів. Для правлячої партії все виглядає дуже непогано. Вірогідно, гра за правилами могла б показати різке зниження популярності регіоналів, але вони вчасно підрихтували самі правила. У віддаленій перспективі проблеми у влади можуть виникнути лише з однієї причини - через відсутність будь-яких ознак "покращення життя вже сьогодні".
2. "Батьківщина". Основна проблема партії Юлії Тимошенко - зовсім не поганий креатив. Навпаки, творчість політтехнологів БЮТ завжди була на висоті, узяти хоч би теперішнє гасло "Партій багато - „Батьківщина“ одна". Губить БЮТ все той же ручний стиль управління, коли всі питання вирішують лише дві люди - сама Тимошенко і Олександр Турчинов. Зараз вони просто не справляються з масою поточних проблем, тому загрузли в текучці. Єдиний шанс для Тимошенко - осідлати хвилю соціального невдоволення і методично бити по вразливих місцях влади, чекаючи біля моря погоди.
3. Народна партія. Єдина надія надто гнучкого Володимира Литвина - на допомогу Банковій. Жодна реклама тут не врятує. Рейтинги на рівні статистичної похибки поки свідчать, що країні Литвин все-таки не потрібен.
4. КПУ. Несподіваний підйом рейтингу комуністів викликаний, по-перше, зростанням соціальної напруженості, по-друге, активною роботою штабу в період відпусток. У результаті вони потрапляють в пастку вибору - або покинути коаліцію, або розгубити зростаючий рейтинг через звинувачення залежно від ПР, з тієї ж причини свого часу політично загинув Олександр Мороз. Крім того, комуністам може принести успіх радикалізація риторики. Якщо комуністи не загострять свою політичну позицію, то ініціативу перехоплять дрібніші "ліві" проекти.
5. "Фронт змін". При виграшності образу Яценюка і правильній риториці спостерігається абсолютний провал менеджменту партії. У 2009-му Яценюк особисто розподіляв папір і канцтовари в штабі. Цього року ситуація, схоже, не покращилась. Посилює проблеми брак фінансування. Як і всім іншим, Яценюку не завадить підсилити критику влади.
6. "Сильна Україна". При загальній грамотній побудові рекламної кампанії, фактично в тій же стилістиці що і президентської, спостерігається "синдром Чубайса": у очах виборців Тігіпко може виявитися відповідальним за непопулярні економічні рішення влади. Можливо, єдиний вихід для нього - після виборів з помпою покинути Кабмін.
7. "Свобода". Поки все робить правильно, демонструючи чистий націоналізм. В цієї стратегії одна проблема: максимум, який вона може отримати - це 10% голосів.
Наталія Бублій, Сергій Висоцький
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
