898
Поки пани чубляться
Цього літа умови банківського страхування для фізосіб мали шанс покращитись. На безправне становище позичальників, яким банки нав'язували "свої" СК, нарешті звернув увагу Антимонопольний комітет. Однак, спроба поліпшити життя клієнтам банків за допомогою "рекомендацій" і погроз кредиторам штрафами закінчилась нічим. Восени позичальників, як і раніше, змушують купувати страховки лише у "наближених" до банку СК і при цьому ще й переплачувати за поліси 15-20%.
А Васька слухає ...
У липні ц. р. АМКУ спробував захистити позичальників, яким банки з початком кризи піднесли "сюрприз" у вигляді серйозного скорочення списку акредитованих страхових компаній. Кількість партнерських СК у багатьох банках зменшилась із 15-20 компаній до двох-трьох. Деякі фінустанови позбавили клієнтів навіть мінімального вибіру, обмежившись співпрацею з однією-єдиною компанією. До переліку "своїх" компаній потрапили переважно афілійовані з банками компанії і страховики, готові платити непомірно високі комісії і розміщувати солідні суми на депозитних рахунках банків.
Численні скарги, якими позичальники засипали АМКУ, вплинули: комітет "рекомендував", перш за все, найбільшим кредиторам (ПАТ "КБ" ПриватБанк ", ЗАТ "Райффайзен Банк Аваль", АКБ "Укрсоцбанк", ЗАТ "ОТП Банк", ЗАТ "УкрСиббанк"), проводити прозорий відбір компаній-партнерів, забезпечити рівні умови співпраці з усіма страховиками. Про критерії відбору партнерських СК банкірів зобов'язали інформувати і страховиків, і позичальників на офіційних сайтах банків і у вигляді "наочної агітації" у всіх відділеннях. А клієнтам надавати можливість страхувати заставу у будь-якого страховика, який відповідає банківським критеріям. Тим фінустановам, які продовжать нав'язувати позичальникам "свої" СК, погрожували штрафом у розмірі 10% від річного доходу. Проте, схоже, погрози мало подіяли на банкірів.
Правда, банки все-таки оприлюднили перелік вимог до страховиків - потенційних претендентів на партнерство. Після чого стало зрозуміло: позичальників знову надурили і вибір СК для них, як і раніше, обмежений. Бо в переліку виявилося чимало лазівок для відмови банками в акредитації неугодним СК. Наприклад, умова, за якою банк залишає за собою право не працювати з компанією, якщо його департамент безпеки дасть негативну оцінку ділової репутації страховика. Серед інших поширених вимог до компаній - наявність у них розгалуженої регіональної мережі, стаж роботи на ринку не менше трьох років, виконання страховиком зобов'язань перед клієнтами та банком у повному обсязі, відсутність збитків та ін
Поліси ж неакредитованих страховиків більшість банків як і раніше не приймає. Самі банкіри пояснюють свою позицію закритістю ринку страхування. "Страхові компанії зараз не є прозорими. Звичайному клієнтові іноді важко отримати навіть ті документи, які компанія повинна надавати, не говорячи вже про фінансову звітність і реальний стан справ з виплатами клієнтам - головний обов'язок будь-якої страхової компанії, - нарікає Франсуа Бенароя, заступник голови правління УкрСиббанк BNP Paribas Group. - У зв'язку з цим ми поки не готові повністю відмовитися від перевірок страхових компаній і рекомендацій клієнтам найбільш надійних із них "(зараз в банку акредитовано вісім страховиків - прим. ред.).
За словами Миколи Карпенка, начальника управління із роботи з банками СК "Альфа Страхування", договори страхування від неакредитованих СК фінустанови приймають лише в рідкісних випадках, коли позичальники мають позитивну кредитну історію.
Втім, деякі фінустанови все ж погоджуються віддати вибір страховика на відкуп клієнтам, якщо ті проявляють наполегливість. Однак норовливих позичальників карають підвищенням відсоткової ставки за кредитним договором на 2-4%. Крім того, за словами Оксани Невмержицької, начальника відділу банківського страхування OTП Банк, при покупці клієнтом поліса у страховика, який не входить до списку рекомендованих, банк має право зажадати дострокової виплати кредиту у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору.
Плата за безправ'я
Обмеження конкуренції на ринку банківського страхування викликало зростання цін на послуги зі страхування заставних авто. "Серед основних змін в сегменті страхування заставних автомобілів в нинішньому році можна назвати збільшення тарифів у середньому на 15%. Так, якщо в 2009 році середній тариф становив 5,72-6,24%, то в першому півріччі 2010 року він досяг 6, 4-7,9% ", - розповів Едуард Тупчієнко, перший заступник голови правління СК Retail.
"Тарифи зросли за рахунок збільшення комісійних банків, які ті отримують від СК за акредитацію", - доповнив колегу Ярослав Кирилів, директор зі страхування ТОВ "Рендл Консалтинг".
А от позичальникам, які страхують заставну нерухомість, навпаки, знизили тарифи. Оскільки рівень виплат у страхуванні майна набагато нижчий, ніж у автоКАСКО, страховики можуть собі дозволити конкурувати один з одним за рахунок демпінгу. "Ринок звужується, тому частина компаній йде на необґрунтоване зниження тарифів. При страхуванні нерухомості фізичних осіб середній тариф зараз становить 0,2% проти 0,3-0,35% в 2009 р.", - розповідає Наталя Луценко, начальник управління роздрібних продажів "Страхової Групи "ТАС".
Найчастіше страхове покриття включає лише конструктивні елементи нерухомості (стіни), але деякі банки вимагають додатково вводити ліміти зі страхування обробки приміщення. Максимальний рівень франшизи за договорами страхування майна регламентується банком і, як правило, коливається в діапазоні від 0,5% до 2% від страхової суми (оціночної вартості застави).
При цьому в нинішньому році почастішали випадки, коли банки висувають вимогу про переведення страхової виплати на власний рахунок, а не на відновлення пошкодженого майна. Таку практику, запроваджену ще на початку кризи, банкіри виправдовують погіршенням платіжної дисципліни позичальників і порушенням ними термінів погашення кредитних зобов'язань. Як правило, якщо позичальник не має заборгованості, а розмір збитку невеликий (до 5 тис. грн.), Банк приймає рішення про виплату страхового відшкодування безпосередньо клієнту. За більших збитків фінансисти тепер все частіше наполягають на перерахуванні коштів за рахунок погашення кредиту, надаючи позичальникам право ремонтувати майно за власний рахунок.
Страховики vs банкіри
Страхові компанії запевняють, що, не зважаючи на розширення банками списків партнерських компаній і публікацію вимог до них, ситуація на ринку банківського страхування змінилася мало. "Перепусткою" до отримання акредитації в багатьох банках, як і раніше, залишається розмір комісійних і депозиту, який згоден розмістити страховик. За словами Ібрагіма Габідуліна, директора ТОВ "Страховий брокер "Дедал", акредитація страхових компаній при банках - явище незаконне. Якщо компанія отримала ліцензію Держфінпослуг на роботу на страховому ринку і на майнове страхування зокрема, отже, вона може страхувати заставне майно без будь-яких додаткових дозволів з боку банків.
Олена Сидоренко, генеральний директор ТОВ "Агентство Страхового Консалтингу":
- Банкрутство кількох страховиків, які в попередні роки були акредитовані в банках, змінило ставлення банкірів до страхового ринку. Тепер вони уважніше аналізують фінансовий стан страхових компаній - якість придбаного ними перестрахувального захисту, структуру портфеля і т. д. Саме фінансова стійкість страховика стала для банків пріоритетним критерієм при виборі партнера, адже саме фінустанови є вигодонабувачами за договорами страхування.
У той же час такі критерії, як розмір комісійних доходів і збільшення пасивів за рахунок залучення депозитів СК, відійшли на другий план. У цілому вимоги до акредитації страхових компаній в банках не змінилися: розмір депозиту, який СК повинна розмістити в банку, становить від 1 млн до 10 млн грн. або в цілому, або по кожному сегменту бізнесу (роздріб, середній і малий бізнес, корпоративний бізнес). Поки на ринку не буде регламентації спільних "правил гри", обговорення якісних змін у цій сфері ні до чого не приведе.
Олексій Мартинюк, начальник відділу розвитку каналів продажів АСК "ІНГО Україна":
- Втручання АМКУ практично не змінило ситуацію із продажами страхових полісів не акредитованими компаніями. Співробітники банків неохоче беруть договори страхування неакредитованих СК. При цьому вони, як і раніше, використовують різні відмовки та механізми, спрямовані на зміну вибору клієнта на користь "потрібного" страховика. Не дозволяючи позичальникові страхувати заставу в компанії за власним вибором, банки в основному посилаються на ненадання страховиком для аналізу інформації про свій фінансовий стан. Тому банк не може ризикувати і дозволяти клієнту страхуватися в непрозорій СК. Після попередження, зробленого главою АМКУ, на сайтах деяких банків дійсно були розміщені вимоги до страховиків, а також перелік необхідних для акредитації документів.
Останній, до слова, може містити більше 30 найменувань фінансових та статутних документів. Деякі банки формально розширили список партнерів, опублікувавши на сайтах перелік страховиків, з якими нібито працюють. Хоча найчастіше факт акредитації в тому чи іншому банку ставав несподіванкою навіть для самої компанії.
Вікторія Гончарук
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
