550
Не зійшлися в ціні
— Енергетика
За підсумками візиту до Китаю президента Росії Дмитра Медвєдєва країни підписали 10 міждержавних угод. Глави держав взяли участь у відкритті нового нафтопроводу, яким російська нафта буде надходити в Китай, домовилися про співпрацю в атомній енергетиці і вугільній промисловості. В той же час з питання постачань до Китаю російського газу сторони змогли лише в черговий раз повідомити про погодження попередніх умов. Президент Росії Дмитро Медвєдєв і голова КНР Ху Цзіньтао взяли участь у церемонії запуску нещодавно добудованого найбільшого двостороннього проекту - нафтопроводу "Сковородіно-Дацин" потужністю 15 млн. т на рік - відгалуження магістрального нафтопроводу Східний Сибір - Тихий океан, який країни будували з 2009 р. Сторони підписали угоду про постачання нафти в новий нафтопровід.
За словами глави "Транснафти" Миколи Токарєва, комерційні постачання нафті до Китаю по новому трубопроводу планується почати вже з 1 січня 2011 р. У листопаді-грудні 2010 р. почнеться закачування в нафтопровід технологічної нафти близько 600 тис. т. Передбачається, що Росія забезпечуватиме Китай нафтою по новому трубопроводу до 2030 р. Токарєв не назвав загальної ціни контракту. "Ціна на нафту постійно міняється, контракт укладений на 20 років, але в будь-якому разі це доволі серйозний обсяг", - заявив він. У обмін на гарантію постачань палива протягом 20 років торік китайська держкомпанія CNPC виділила кредит російським компаніям "Роснафта" і "Транснафта" у розмірі $25 млрд.
Найважливішою угодою в енергетичній сфері, яку підписали Китай і Росія, став контракт на технічний проект другої черги будівництва однієї з найбільших в КНР атомних електростанцій - Тяньваньської. Документ підписали представники інжинірингової компанії "Росатому" ЗАТ "Атомстройекспорт" і Цзянсуською ядерною енергетичною корпорацією (JNPC). Згідно з контрактом, блоки №3 і №4 китайської АЕС зводитимуться за проектом, аналогічним першій черзі Тяньваньської АЕС, яку також будувала російська компанія. Ще одна угода передбачає фінансування китайським банком ICBC будівництва теплоелектростанції ТГК-2 в Ярославській області вартістю 15 млрд. крб.
Розвиваючи співпрацю у сфері енергетики, країни підписали: меморандум про взаєморозуміння між міністерством енергетики Росії і Державним комітетом Китаю з розвитку реформ і співпраці в області енергоефективності і використання поновлюваних джерел енергії, меморандум про взаєморозуміння між міністерством енергетики Росії і Державним енергетичним управлінням Китаю і про співпрацю в області розвитку електромережевого господарства, Дорожню карту співпраці у вугільній сфері, а також угоду між державною корпорацією по атомній енергії "Росатом" і китайською державною корпорацією ядерної промисловості про стратегічну взаємодію в області мирного використання атомної енергії.
В той же час Китай і Росія в черговий раз не домовилися про вартість постачань російського газу в КНР. Глава "Газпрому" Олексій Міллер і президент китайської держкомпанії CNPC Цзянь Цземінь лише підписали проміжний документ "Розширені основні умови постачань газу з Росії до Китаю". У "Газпромі" запевняють, що постачання газу до Китаю планується почати в 2015 р., при цьому його щорічний об'єм досягне 30 млрд. куб. м. Експортний контракт, розрахований на 30 років, має бути підписаний в 2011 р. Поки ж питання ціни, яке країни не можуть погодити з 2004 р., є основною перешкодою в російсько-китайських переговорах, і відсутність остаточного рішення з цього питання зводить нанівець всі попередні російсько-китайські домовленості.
Китай відмовляється купувати газ за високими цінами, "Газпром" же не має наміру їх знижувати. "Ціна має бути точно менше $200 за тисячу кубометрів, "Газпром" же продає до Європи приблизно по $305, тому морально концерну буде дуже важко прийняти таку ціну", - говорить глава компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін. Аналітики вважають, що піти на поступки при узгодженні ціни доведеться обом сторонам: російські цінові запити вищі, ніж ціни, за якими Китай купує газ у інших постачальників, проте Росія готова забезпечити необхідний об'єм газу в довгостроковому періоді. У 2009-2010 рр. об'єми видобутку і експорту газу з Росії знизилися через падіння попиту в Європі і країнах Сходу.
Тим часом експерти відзначають, що в даний час Китай не має гострої потреби в додаткових об'ємах газу. Так, Китай отримує великі об'єми зрідженого природного газу з Австралії і Катару за ціною близько $145 за тисячу кубометрів. А нещодавно поставляти газ до Китаю стали і країни Центральної Азії. У 2009 р. був відкритий газопровід Туркменістан - Китай, по якому вже в 2013 р. Туркменія, Казахстан і Узбекистан мають намір поставляти Китаю близько 40 млрд. кубометрів газу на рік. При цьому влада Китаю не раз заявляла, що об'єми постачань по новому газопроводу можуть бути і збільшені.
Аналітики компанії Wood Mackenzie відзначають, що найближчими роками Пекін може забезпечувати свої потреби в газі за рахунок зростання внутрішнього видобутку. Крім того, за даними британської нафтової компанії ВР, внутрішні запаси Китаю складають близько 2,5 трлн. кубометрів газу.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
