2593
Чи знають можновладці у чому сенс реформ
— Казна та Політика
Чи може хтось уявити, що податкові органи пред'являть претензії із несплати податків компаніям Ахметова? .. Що і як потрібно "випалювати розжареним залізом", про яке сказав Янукович ...
Світовий банк (СБ) опублікував на минулому тижні фундаментальну доповідь під назвою "Стратегічний вибір для прискорення та підтримки зростання в Україні". У ньому є чому радіти, як песимістам, так і оптимістам.
Для останніх у згаданому звіті СБ повідомляється, що в України є великі шанси вже незабаром досягти високих темпів економічного розвитку, оскільки для цього наявна серйозна база: українська держава володіє вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами і високоосвіченою робочою силою. Причому, ці козирі настільки сильні, що Україні за певних умов може навіть стати локомотивом зростання у Східній Європі, вважають у СБ.
Песимістично налаштовані щодо українських перспектив співвітчизники також знайшли у звіті СБ інформацію, що підтверджує їх очікування. Її можна згрупувати за двома головними напрямками: по-перше, в країні сьогодні практично повністю зношена і неймовірно енергозатратна інфраструктура, на яку потрібно буде знайти близько 100 млрд. дол до 2015 року, що надто проблематично, по-друге, потрібно невідкладно розпочати радикальні реформи, а є великі сумніви, що українська влада готова до них.
Вузьких місць в економіці Україні, які вимагатимуть реформаторських зусиль, досить багато. "Тісно пов'язані між собою поганий інвестиційний клімат, низький рівень конкуренції, дефіцит інновацій і повільна структурна трансформація. Ці фактори консервують залежність України від експорту обмеженої групи товарів, що робить країну дуже схильною до зовнішніх потрясінь", - констатував директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер.
Але оскільки реалізувати всі реформи одночасно практично нереально, експерти СБ пропонують зосередитися на трьох ключових короткострокових і середньострокових пріоритетах: фіскальній стабілізації, спрощенню регуляторної сфери для бізнесу, реабілітації банківського сектора.
Здавалося б, нічого нового в рекомендаціях СБ не міститься - практично всі роки незалежності правляча верхівка повторювала як заклинання слова про необхідність поліпшення інвестиційного клімату, рівня конкуренції, роботи фіскальної системи, ситуації в регуляторній сфері і т.ін. Однак у тому й річ, що винаходити велосипед тут не потрібно, до того ж, придумати щось нове і не вийде. Але потрібно не говорити, а діяти.
Адже не вийшло досягти ніяких успіхів по всіх цих найважливіших напрямків в Україну з однієї-єдиної причини: в основі всіх них лежить корупція, перед якою влада виявилася безсилою! Таким чином, суть головної реформи для України полягає в рішучій і результативній боротьбі із корупцією. І цього не бачити може лише сліпий.
Що цікаво, у попередньому звіті СБ по Україні, опублікованому в листопаді 2004 року, вказувалися точно такі, як і зараз, проблеми, які гальмують розвиток української економіки. Але тодішній документ СБ готували інші експерти, і вони більш конкретно говорили про корупцію, як про головну причину всіх бід в Україні.
Як доповідав Джон Литвак, який керував тоді підготовкою Меморандуму СБ про економічний розвиток України, для збереження економічного зростання необхідно перейти від "інсайдерської" економіки, що формується великими фінансово-промисловими групами (ФПГ), до відкритої економіки, яка характеризується верховенством права, законністю і прозорістю. "Існує небезпека, що така модель "економіки інсайдерів" стане однією з основних перешкод на шляху подальшого розвитку України. Ця модель за своєю природою несумісна з чесною конкуренцією, заохочує непрозорість і корупцію, відштовхує іноземні інвестиції, перешкоджає адаптації економіки до мінливих ринкових умов, ускладнює процеси, пов'язані з доступом на закордонні ринки та інтеграцією в світову економіку ... ", - говорилося в меморандумі від 2004 року.
До речі, в коментарі до останнього звіту СБ по Україні головного економіста СБ в Україні Пабло Сааведри є одна дуже примітна фраза. "Здійснені після девальвації гривні 1998-1999 років стабілізаційні заходи в сфері державних фінансів і фіскальна дисципліна, якої Україна дотримувалася по 2003 рік включно, відхід від бартерних операцій та приватизація збиткових держпідприємств, серед іншого, забезпечили відмінну базу для зростання на початку поточного десятиліття", - заявив експерт.
Як бачимо, Пабло Сааведра відзначає, що після фінансової кризи 1998-1999 років в Україні були досягнута дисципліна у фіскальній сфері, проте в 2003 році сталося корінне погіршення ситуації. Що ж відбувалося в Україні в той період?
Тут треба нагадати, що протягом всього 2003 року і до кінця 2004 року український уряд очолював нинішній президент Віктор Янукович, роботою ж податкових органів керував тодішній перший віце-прем'єр і міністр фінансів, а теперішній глава уряду Микола Азаров.
І саме в ті часи в країні спостерігався колосальний розквіт корупції, що відзначала, зокрема, міжнародна організація Transparency International - у 2004 році Україну зі своїми 2,2 балами за десятибальною шкалою посіла сьоме місце у світі з кінця, розділивши його з Болівією, Гватемалою, Казахстаном, Киргизстаном, Нігерією та Суданом.
Саме у 2003-2004 роках на корупційній основі приватизувалися найбільші рентабельні підприємства країни, такі, як "Криворіжсталь", "Нікопольський завод феросплавів" і т.д. (Фондом держмайна в той період керував нинішній парламентський "диригент" і глашатай Партії регіонів Михайло Чечетов). Саме тоді верховні правителі Україні та Росії створили паразитуючого газового посередника "РосУкрЕнерго" для набивання мільярдами власних кишень. Саме в ті роки українськими олігархами почали широко використовуватися схеми так званої мінімізації оподаткування шляхом виведення надприбутків на Кіпр, Віргінські острови і в інші офшори. Відносно ж малого і середнього бізнесу тоді лютувала "азаровщина".
Чи може, наприклад, хтось собі уявити, що податкові органи зараз пред'являть претензії із несплатиподатків компаніям, що належать спонсору Партії регіонів, депутату Верховної Ради Рінату Ахметову? Або іншим знатним "регіоналам"? Ці питання, звичайно ж, риторичні.
Або візьмемо таке злободенне для українського бізнесу питання як відшкодування ПДВ. Відомо, що, починаючи з березня цього року, коли уряд очолив Азаров, бізнесу виплачується тільки приблизно третину від ПДВ. Так, комбінату "Арселор Мітталл" податкова адміністрація практично нічого не платила за ПДВ і заборгувала на кінець серпня 3,2 млрд. грн., почавши розраховуватися лише у вересні - і то не грошима, а облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). У той же час підприємства, наприклад, Ахметова справно отримували від уряду відшкодування ПДВ "живими" грошима.
Так що там на рахунок чесної конкуренції і хорошого інвестиційного клімату? ..
Та й чи можна чекати чогось іншого в ситуації, коли в податкових органах, в МВС, у Генпрокуратурі, в СБУ, в суддівському корпусі все вміють читати і тому чудово обізнані, наприклад, про те, як Янукович за класичними корупційним схемами заволодів державною резиденцією "Межигір'я" та іншою нерухомістю, а Микола Азаров також корупційним шляхом займався збагаченням своєї сім'ї через створений при податковій адміністрації благодійний фонд "Професіонал"?
Заяви ж із врахуванням таких обставин нинішнього президента про те, що він нібито буде "розпеченим залізом випалювати" корупцію, є відвертою насмішкою над українським народом і зразком безмежного цинізму. Оскільки якби справді було створено ні від кого незалежний і наділений необмеженими повноваженнями антикорупційний орган - а без цього хребет корупції не поламати - то він застосував би "розжарене залізо", в першу чергу, до самих нинішніх правителів.
Невже ж комусь не зрозуміло, що нинішня правляча команда буде лише імітувати бурхливу антикорупційну діяльність, відловлюючи дрібних хабарників, але всіляко перешкоджаючи реальній боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади?! А тому до тих пір, поки біля керма знаходиться нинішня команда, ніяких реальних реформ в України бути не може!
Ігор Котович
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
