913
Конституцію віддали під суд
— Казна та Політика
Перший етап конституційного розгляду з приводу політреформи-2004 завершився. Попереду - закриті засідання і вердикт КСУ. І, незважаючи на весь оптимізм влади, майбутнє країни вимальовується досить туманно.
Встати, суд іде!
Ідея забезпечити Віктору Януковичу повноваження зразка можливостей Леоніда Кучми за кілька місяців отримала у партії влади характер нав'язливої. Після декількох "проколів", включаючи проблеми прийняття кардинально нового закону про референдум, основні зусилля відданих главі держави парламентаріїв зосередилися на скасуванні політреформи-2004 за допомогою Конституційного суду. Мотивація можновладців не занадто оригінальна і повністю передбачувана. Юридичний бік питання припадає на зауваження прихильників анулювання закону № 2222-IV з приводу того, що в грудні 2004 року він був прийнятий з істотними порушеннями (наприклад, глава фракції ПР нарахував таких три з половиною десятка). А "морально-політичний" аспект підкріплюється нагадуваннями про те, як перерозподіл повноважень породив кризу попередніх років, і надіями досягти обіцяної стабільності владної системи, повернувши старі правила гри.
До розгляду проблемного питання прихильники відміни реформи підійшли, якщо не у всеозброєнні, то, в усякому разі, непогано підготовленими. Склад КСУ зазнав змін. Причому з урахуванням того, що судді, які склали повноваження, раніше виступали проти "подушного" формування коаліції, можна припустити, що зовсім вже "косметичними" ці зміни назвати не можна. Тим часом суспільство наполегливо переконують у справедливості владної точки зору. У парламенті, у Мін'юсті, на Банковій не втомлюються нагадувати: закон "чотири двійки" був прийнятий в обхід необхідної процедури, на що неодноразово вказували європейські інституції.
При цьому кілька побічних обставин викликають багато питань. І основні серед них, мабуть, стосуються термінів пред'явлення претензій (під час перебування президентом Віктора Ющенка "регіоналів" куди менше турбувала доля реформи) і складу корпусу критиків. Варто припустити, що неоприлюднений понині список із 252 депутатів, які підписали подання, містить не одне ім'я з-посеред "підписантів" зразка 2004 року. Тоді, нагадаємо, за політреформу проголосували 402 народних обранця, включаючи і "нині діючих" чи делегованих у владу "регіоналів", комуністів, "литвинівців" та інших коаліціянтів. Різку трансформацію поглядів політики, в основному, намагаються не коментувати, а якщо і коментують, то роблять це досить своєрідно. Так, наприклад, комуністи свої підписи під поданням пояснити не відмовою від колишньої думки, а бажанням внести додаткову ясність у ситуацію. "Продовжуючи відстоювати позицію необхідності політичної реформи, ми й вирішили, щоб суд поставив крапку. Крім КС ніхто сьогодні не може визначитися щодо того, що у нас відбувалося в 2004 році", - переконаний Петро Симоненко, який 2004 року віддав свій голос за закон "чотири двійки".
Якою ж буде "точка", яку повинен поставити Конституційний суд, поки припустити важко. Судячи із трансляції в прямому ефірі відкритого засідання, 23 вересня з боку членів КСУ прозвучали закономірні питання і були висловлені не менш закономірні побоювання. І помітну роль серед них відіграє предмет інтересу судді Віктора Шишкіна: "Ви вже думали про вашу подальшу діяльності з приводу того, а що ж робити з чинним законодавством, яке не буде відповідати конституційним положенням?". Готової відповіді на це питання у народних обранців не було. Не готові говорити на незручну тему і на Банковій. "Ми не хотіли б, по-перше, прогнозувати рішення суду, а по-друге - відповідати на запитання про наслідки до його оголошення. Це було б некоректним відносно як народних депутатів, так і шановних членів Конституційного суду", - відмовилася озвучувати можливі перспективи заступник глави АП Олена Лукаш. Подібна скромність може пояснюватися багатьма факторами: і стриманістю представників президентського табору, і їх неготовністю ділитися планами на майбутнє, і, хто знає, можливо навіть, відсутністю певних планів. Адже за великим рахунком, сьогодні мало хто ризикує спрогнозувати можливі наслідки рішення Конституційного суду.
Смутні часи
Спільної думки з приводу ймовірного рішення конституційних суддів ні в політичному, ні в експертному середовищі, на сьогодні не існує. Прихильники ідеї скасування реформи вважають, що КСУ не може залишити без уваги порушення процедури: основні положення в результаті прийнятого закону не пройшли обкатку в КСУ (свій висновок судді давали з приводу попереднього варіанту поправок до Основного закону, далеко не всі серед яких у результаті увійшли до Основного закону), та й приймалося спірне рішення в рамках пакетного голосування (але це, швидше, регламентне питання). З іншого боку, нагадують захисники політреформи, далеко не всі, хто є прихильниками нинішньої опозиції, розглядати подібні питання судді вже відмовлялися. Так, у лютому 2008 року, відповідаючи на одне з "антиреформенних" подань нардепів, КСУ вже роз'яснював, що оцінювати неконституційність положень закону "чотири двійки" неправомірно, оскільки мова вже йде не про звичайний закон. "Із набуттям чинності закону № 2222-IV його положення, оскаржені суб'єктом права на конституційне подання, є фактично положеннями Конституції України", - ухвалив суд. Тоді, правда, КСУ відмовився від розгляду питання з "технічної" причини - якщо мова йде не про положення конкретного закону, значить, "реквізити" претензій парламентаріїв неправильні. Зараз "реформенні" оптимісти продовжують сподіватися на колишнє обґрунтування і розвивають ідею КСУ далі: визнання неконституційною Конституції теоретично звучить абсурдно.
Незважаючи на всі надії прихильників реформи, в 2010 році судді все-таки взялися за проблему, яка їх раніше не надихала. Песимістично налаштовані опоненти нинішньої влади допускають, що зі зміною керівництва країни можуть змінитися і погляди членів КСУ, рішення якого остаточне і оскарженню не підлягає. Але що може бути після того, як суд визнає правоту правдолюбців з парламенту, зараз, схоже, ніхто не знає. Можна припустити, що давати максимально конкретну відповідь Конституційний суд не буде. В іншому випадку, вважають опозиціонери, мова вже може піти про перевищення повноважень і подобу узурпації влади, які навряд чи знайдуть розуміння в Європі. У будь-якому випадку, конституційні судді можуть поділитися стриманими рекомендаціями, але не можуть писати закони за народних депутатів. Отже, головний тягар можливих змін ляже на плечі парламентарів.
За великим рахунком, базових варіантів розвитку подій після гіпотетичного визнання закону "двійок" невідповідним Конституції - два. Перший сценарій передбачає дійсне скасування політреформи і автоматичний вступ в дію Основного закону зразка 1996 року. За словами експертів, механізмів для забезпечення подібних умов не існує. Але якщо допустити його можливість - картина вимальовується цікава. Країна відкочується в дореформені часи, чинне законодавство не відповідає чинній Конституції, повноваження обраних за нормами 2004 президента і парламенту - теж не відповідають Конституції, а між тим, за старими правилами, обирати наступний склад ВРУ потрібно не восени 2012 року, а вже навесні 2011 -го - в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної ради ...
Другий, більш вірогідний варіант, на підтримку якого, крім інших, висловлювався спікер, полягає в тому, що Конституційний суд, визнаючи минулі порушення, в тій чи іншій формі може зобов'язати нардепів "виправити скоєне" і внести зміни до КУ законним шляхом . Відповідно, перед парламентаріями відкривається перспектива пройти по всіх етапах стандартної процедури: спочатку зміни на одній сесії схвалюються простою більшістю голосів, потім, після оцінки КСУ, нова версія вводиться в дію вже конституційною більшістю "за" народних обранців. Незважаючи на те, що такий варіант виглядає більш легітимним, спрогнозувати його наслідки теж непросто. Головне питання, яке виникає: за якою Конституцією країна буде жити до моменту прийняття нових норм - "старою" або "новою? Інше питання: якими будуть ці зміни? Дивлячись на активність представників коаліції і провладних юристів важко повірити в те, що вони дружно візьмуться за легітимізацію правил 2004 року. Але якщо Основний закон таки повернуть "назад" більш законним шляхом, автоматично виникне наступне питання: які будуть повноваження глави держави, уряду і парламенту з прийняттям конституційних змін? А головне, чи будуть претендувати на ці повноваження нинішні обранці народу з урахуванням того, що закон зворотної сили мати не повинен, а норми 2004 року можуть бути оголошені поза законом? Чимала кількість фахівців (серед яких і "батько Конституції" Віктор Мусіяка) сходиться на тому, що, у випадку подібних змін, питання про дострокові вибори всіх і вся повинно стати сам собою: нові правила - нові гравці. При цьому, безумовно, багато що залежить від чистоти намірів авторів потенційних змін. Не дарма ж серед можливих сценаріїв у експертів користується популярністю варіант, в якому "бонуси" будуть прописані, допустимо, в перехідних положеннях. Наприклад, продовження повноважень актуального складу ВРУ на кілька років (найчастіше допускають, що до 2015-го). Подібний пункт виглядає особливо логічно в тому випадку, якщо прихильникам перекроювання Основного закону знадобиться зібрати заповітні 300 голосів. Зараз їх у коаліціантів немає, але хто знає, якими виявляться методи переконання ...
В іншому ж випадку - якщо відсутні "за" проявлять завзятість - важко уявити собі масштаби можливого хаосу. Адже тоді державі доведеться жити в ситуації юридичного колапсу, про який говорить "регіонал" Сергій Головатий. Тоді можна допустити, що Основний закон одночасно існує у двох версіях, і всі бажаючі спробують трактувати цікаві їм норми на власний розсуд. Хто тому буде провиною - сказати важко. Перелік можливих претендентів широкий: від тих, хто в поспіху голосував у грудні 2004 року, до тих, хто зараз пішов не традиційним шляхом змін Основного закону, а зважився "лікувати" Конституцію ампутацією, ймовірно сподіваючись, що потрібні норми виростуть самі. Але поки основна увага буде прикута до КСУ - 18 юристів, яким належить винести доленосний для країни вердикт.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
