2399
Робота є, але грошей не буде
— Казна та Політика
Ринок праці в Україні, як і загальна економічна ситуація, залишається в затишші. За даними Держкомстату, рівень безробіття повільно знижується, але він все ще залишається високим. За методикою Міжнародної організації праці за перше півріччя кількість безробітних в Україні склала 9% від працездатного населення. Тоді як уряд сподівався втриматися в рамках 8%. Кадровики тим часом сподіваються, що ще не все втрачено - восени ділова активність істотно підвищилася, компанії стали частіше відкривати вакансії, хоча при цьому вони продовжують економити на зарплатах.
Напівзахисні поліпшення
Попитом на ринку праці, в основному, сьогодні користуються спеціалісти з продажу. Тому економісти рекомендують не радіти дочасно. За їхніми прогнозами, позитивні тенденції в економіці будуть досить слабкими і єдине, що нас чекає в найближчій перспективі, це черга так званих "повзучих" поліпшень.
Сферу зайнятості можна назвати дзеркалом економічної ситуації, але в той же час у неї є свої особливості. Вона миттєво реагує на різке падіння виробництва і скорочення оборотів, а при відновленні навпаки - вичікує. Причому в стані затишшя або млявого зростання вона може перебувати дуже довго, поки економіка не покаже більш ніж переконливий підйом. Отже, скільки б політики не докладали про нарощення ВВП, а для людей, які втратили роботу, це мало що означає.
Не так давно глава уряду Микола Азаров оптимістично доповідав, що за перше півріччя ми отримали плюс 6%, але що це означає, враховуючи, скільки Україна втратила під час кризи. Головне завдання чиновника - показати громадськості результат, підтвердивши тим самим свою значущість. А яку вагу має цей результат в загальному контексті - це вже нікого не цікавить. Таких "позитивних" цифр українці почують ще немало - останні дані виглядатимуть обнадійливо головним чином за рахунок того, що торік було ще гірше.
Але у важкій ситуації залишаємося не лише ми. У всьому світі рівень безробіття все ще високий. Ні США, ні Європа, де кількість незайнятого населення коливається в районі 10%, поки що не можуть придумати якийсь ефективний спосіб підйому ринку праці. Зниження податків для підприємств при наймі нових співробітників, податкові кредити, інфраструктурні проекти, державні замовлення й інші економічні стимули не дали відчутного результату. Вони дозволили розвиненим країнам зберегти і створити мільйони робочих місць, тоді як їм потрібні мільярди.
Україні тим часом вистачило б і мільйонів. Тільки для цього треба щось робити. А у нас за останні півроку займалися перекроюванням виборчого законодавства під місцеві вибори, розписом реформ, щоб МВФ дав грошей, і розробкою нового Податкового кодексу, який під прикриттям "податкових канікул" дозволив би вичавити з бізнесу в бюджет останні кошти.
Швидше, не завдяки, а всупереч державній політиці, кількість безробітного населення в країні все-таки знизилася, але дуже слабо. В порівнянні з минулим роком, всього на півпроцента. У заплановані рамки щодо безробіття уряд все одно не вписується. Але деякі експерти не втрачають надії - вони впевнені, що зайнятість продовжить зростати дрібними кроками.
Рекрутерам додалося роботи
З початком осені ділова активність традиційно йде вгору після літнього спаду. Та це літо, за словами представників рекрутингових агентств, було особливим. Роботодавці не втратили інтерес до розширення своїх штатів, тож спаду не було. Директор по країнах СНД міжнародної компанії World Staff Віталій Михайлов відзначив, що під час кризи багато компаній перейшли на самостійний пошук працівників і стали рідше звертатися до агентств, але зараз ситуація поступово міняється. "Вересень показує, що своїми силами вони вже не справляються. А новий персонал їм потрібен, оскільки покращились продажі, збільшився потік клієнтів. Тепер до нас приходять і кажуть - давайте швидше людей", - признається Михайлов.
Його колега, директор кадрового центру "Моя робота", Наталія Стегнієнко також звернула увагу на позитивні зміни. "Якщо в період кризи у нас на одного менеджера були лише 2-3 вакансії в роботі, то тепер від 5 до 10". На її думку, з такими темпами потреба в кваліфікованому персоналі, зокрема, може вийти на докризовий рівень вже на початок наступного року.
Експерти відзначають, що за останні два місяці компанії стали цікавитися фахівцями у сфері будівництва і страхування, які отримали серйозний удар під час кризи. А ось в банківському секторі, в якому в кінці 2008 - на початку 2009-го були масові скорочення працівників, поки що не спостерігається пожвавлення. Високо затребуваними у роботодавців залишаються ще топ-менеджери: генеральні директори, фінансові директори, директори з продажів, маркетингу. Правда, ці вакансії є традиційно найбільш стійкими.
За словами менеджера з персоналу рекрутингового агентства "Фортуна" Зінаїди Нестерчук, у деяких сферах попит у декілька разів перевищує пропозицію. Це бухгалтерія, юриспруденція, економіка. Надлишок кадрів спостерігається і в області офісної організації роботи. Роботодавці у свою чергу акцентують увагу на таких фахівцях, як менеджери активних продажів, маркетологи, технічний персонал, фахівці з якості.
"Простежується тенденція пошуку не лише менеджерів, які активно продають, а і досвідчених фахівців на ключові позиції, яким під силу відродити докризовий успіх компаній", - підкреслює Зінаїда Нестерчук.
Найближчим часом, на думку експертів, будуть найактивніше розвиватися і шукати нових працівників компанії в таких сферах, як інформаційні технології, торгівля і послуги, фармацевтика, харчова і переробна промисловість, ресторанний бізнес.
Але зарплати піднімати не квапляться
Що стосується оплати праці, роботодавці ще не оговтались від кризи. По-перше, багато компаній в кінці 2008 року відійшли від долара і закріпили зарплати в гривні, зафіксувавши, таким чином, ставки. По-друге, ті, хто переглядав зарплату двічі на рік, тепер роблять це один раз. Причому, не без економії для себе. За словами Віталія Михайлова, підбиття підсумків компанії розтягнули на цілий квартал і в результаті підвищену зарплату люди почали отримувати не з початку цього року, а лише з 1 квітня.
Але експерти підкреслюють, що до кінця року можливі деякі корекції зарплат, бо зараз роботодавці змушені залучати людей на великі гроші, в порівнянні з окладами поточного персоналу. Наталія Стегнієнко розповіла, що ще в лютому-березні для менеджера в туристичне агентство пропонували зарплату на 1,5-2 тисячі гривень ставки плюс відсоток від продажів, а зараз, щоб залучити фахівця, оголошують про заробітну плату в 2,5-3 тис. грн.
Зростання зарплат, за спостереженнями Стегнієнко, добре відчувається. Для фахівців вище середнього рівня фінансова пропозиція зросла приблизно в півтора рази, в порівнянні з весною цього року. А для інших працівників, тим часом, рівень зарплат регулюється ринком: роботодавець може оголосити про вакансію на 1,5 тис. гривень і подивитися, який буде відгук. В разі відсутності попиту він збільшить свою пропозицію.
За даними кадрового центру "Моя робота" product-менеджер у фармацевтичну компанію може претендувати на зарплату від 1,5 тисячі доларів, фіндиректор в компанію з ритейлу - від 15 тисяч гривень, менеджер з підбору персоналу - від 4 тисяч гривень, помічник керівника в компанію з невеликим штатом від 3,5 тисяч гривень.
В той же час Зінаїда Нестерчук наполягає на тому, що компанії здебільшого все ще продовжують працювати в режимі економії. Вони всі так само, як і під час кризи, можуть пред'являти високі вимоги до кваліфікації персоналу, але при цьому не збільшувати оплату праці, а в деяких випадках навіть знижувати її, посилаючись на посткризовий стан.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода відзначив, що до кризи ринок праці, як і економіка в цілому, був серйозно перегрітий, і величина зарплат була неадекватно висока, враховуючи рівень продуктивності праці. Після кризи стався обвал і зараз, на його думку, ситуація вирівнялася - нинішні ціни робочої сили можна вважати цілком реалістичними. Отже, на більше розраховувати поки що не доводиться.
Випускникам раді - на них зручно економити
Нещодавня криза певною мірою позитивно позначилася на працевлаштуванні випускників вузів. Роботодавці побачили в молодих фахівцях можливість оптимізувати свої витрати на зарплату, порівняно з старшими претендентами. До того ж на якості роботи при правильному підході це навіть не відобразиться. Компанії, що цікавляться молодими фахівцями, як правило, відвідують ярмарки вакансій при вузах, а також самостійно проводять презентації для студентів.
За даними центру працевлаштування студентів "Імпульс" Київського національного університету імені Т.Шевченка, в середньому випускники можуть розраховувати на зарплату близько 2 тисяч гривень і вище. Хоча тут ще багато залежить від того, як людина розвивалася, будучи ще студентом. Компанії дивляться - чи був у молодого претендента досвід роботи, якими мовами він володіє, чи проходив освітні тренінги, наскільки активно брав участь у різних студентських ініціативах. Все це для того, щоб адекватно оцінити потенціал майбутнього співробітника. Ще один плюс найму випускників - тривалий випробувальний термін. Неофіційно він може тривати до півроку. Відповідно і витрати роботодавця на цей час будуть меншими. Отже, пошук роботи для випускника займає, за даними центру, близько місяця.
Претендентам залишається чекати
В цілому ж ситуація із зайнятістю в Україні повільно покращуватиметься. Головне, щоб в економіці не сталося ніяких глобальних катастроф. Експерти впевнені, що другої хвилі кризи, якою час від часу лякають песимісти, не буде. Українська економіка продовжує залишатися залежною від ситуації на зовнішніх ринках, а там поки що все досить спокійно. Директор інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital Максим Нефьодов відзначив, що інвестори по відношенню до України дотримуються обережного оптимізму. Причому нещодавня криза тут відіграє другорядну роль, а на першому плані залишаються особливості ведення бізнесу в Україні. Це проблеми недосконалості корпоративного законодавства, корупції судової системи, непередбачуваного податкового законодавства.
Наприклад, що стосується податків, то більшість інвесторів лякають не стільки ставки, скільки постійні зміни в порядку їх нарахування. "Інвестор не знає - відшкодує держава йому ПДВ чи ні, нарахує податки на якусь операцію чи ні. Природно, що такі хаотичні коливання дуже сильно нервують людей, оскільки вони не можуть працювати за планом. Вони прийшли в Україну з певним проектом, а потім виявляється, що податкове навантаження буде інше, а через рік воно зможе ще більше змінитися", - говорить Нефьодов.
Від того, наскільки ефективна держава вирішуватиме такі проблеми, залежить безпосередньо приплив інвестицій, економічний підйом і, відповідно, кількість вакансій на ринку праці.
В найближчі рік-два, на думку експертів, ми можемо розраховувати на зростання інвестицій. А, означає, на зростання економіки, на збільшення пропозицій щодо роботи і щодо зарплат теж. Цьому сприятимуть здешевлення активів і невеликі витрати на робочу силу, а також підготовка до проведення Євро-2012. Тож ринок праці в перспективі може поповнитися вакансіями в готельному бізнесі, торгівлі і сфері послуг, харчовій промисловості та інших галузях, орієнтованих на внутрішній попит. До того ж, враховуючи залежність України від експорту, кількість вакансій на виробництві безпосередньо буде пов'язана з попитом на нашу продукцію на світовому ринку.
Без підтримки зайнятості - нікуди
Поки що обсяг інвестицій в Україну лише падає. І колосально - за перше півріччя скорочення склало 78%. Інвестори бояться вкладати не просто загалом, а в Україну зокрема. Адже одна річ - реформи на папері і зовсім інша - в житті. Інвестори вважають за краще не з проектами законів знайомитися, а спостерігати, як працюють закони. Тому розраховувати на допомогу ззовні держава на даний момент не може. Хоче вона чи ні, але їй доведеться подумати про способи стимулювання зайнятості серйозніше.
Адже складна ситуація на ринку праці у свою чергу також тисне на економіку. Якщо люди мало отримують, а 9% взагалі не мають роботи, то вони економлять на всьому, на чому можна. Вони менше витрачають на покупку продуктів, одягу, взуття, відкладають до кращих часів значні придбання побутової техніки або поїздки за кордон. Відповідно, обороти і прибуток в компаній залишаються низькими і ті… продовжують економити на персоналі. Коло замикається.
Та і МВФ в середині вересня визнав, що остаточно розпрощатися з кризою не вийде без масованого створення нових робочих місць. Тому фонд вирішив змінити принципи надання підтримки проблемних економік світу і зосередити свою увагу не лише на загальному фінансовому стані держави-одержувача, але і на ситуації у сфері зайнятості. Та чи торкнуться ці зміни України?!
За матеріалами: Фiнансовий Захист
Поділитися новиною
