2252
"Ъ": Нерівність прибирають з полиць
— Аграрний ринок
Роздрібні торгівельні мережі не зможуть включати в договори з постачальниками продуктів харчування, ціна яких регулюється або фіксується державою, додаткові послуги з розміщення товарів, а також послуги рекламного і маркетингового характеру. Таку заборону планується ввести проектом закону про внесення змін до Господарського кодексу, закони "Про ціни і ціноутворення" і "Про підприємництво", які оприлюднені на сайті Міністерства економіки. Документ зобов'язав магазини і постачальників використовувати лише затверджену урядом форму договору, що дозволить уникнути включення в собівартість продукції зайвих витрат.
Нав'язування додаткових послуг в Мінекономіки пояснюють низькою конкуренцією на ринку: рівень забезпеченості торгівельними площами в Україні складає 154,4 кв. м на 1000 громадян, що нижче від показників Євросоюзу (650 кв. м) і США (1200 кв. м).
До переліку продуктів харчування, що підлягають державному ціновому регулюванню, входять борошно, крупи, яловичина, свинина, м'ясо птиці, ковбаси варені, молоко, сир, сметана, вершкове масло, яйця, цукор, соняшникова олія.
Нав'язування виробникам плати за додаткові послуги вважатиметься правопорушенням і, згідно з законом "Про захист від недобросовісної конкуренції", каратися штрафом в розмірі до 5% від доходу магазина за попередній звітний рік. Всі ці обмеження стосуватимуться і невеликих торгівельних точок, що належать підприємцям-фізособам.
Представники продуктових роздрібних мереж відзначають, що нові правила роботи значно не вплинуть на ціну продуктів. "Як правило, постачальники товару, ціна на який регулюється державою, не платять додаткових відрахувань мережам", - говорить гендиректор мережі "Край" Віталій Коба. За його словами, рідкісними винятками стають виробники круп. З ним згоден директор з закупівель мережі "Фуршет" Андрій Заболотний: "Ми не беремо гроші за додаткові послуги з постачальників і виробників соціально значимих товарів. Наявність у продажу соціально значимої групи товару формує у покупця лояльність цьому магазину".
Виробники визнають, що в мережах немає рівних можливостей для всіх постачальників. "При продажі соціальних продуктів торгівельні мережі цікавить не націнка, а обсяги продажів, від них і залежить розміщення товарів. Чим краще ти продаєшся, тим на краще місце тебе ставлять", - говорить директор з маркетингу компанії "Юнімілк-Україна" Максим Кучко. "Така практика може використовуватися лише в тому випадку, якщо зобов'язати мережі розкладати товари 'зеброю' - вертикально. Але зазвичай товари розкладаються 'лінійкою' - горизонтально. А це означає, що є полиці, розташовані біля ніг покупця, а є розміщені на рівні очей. Будь-який виробник хоче, щоб його товар розміщувався на кращих полицях, тому просування товарів залишиться, хай і неофіційно", - відзначає заступник генерального директора м'ясокомбінату "Ідекс" Юрій Дудко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
