2527
Плани "Газпрому" рушаться
— Енергетика
Президент Віктор Янукович на цьому тижні має шанс продемонструвати прозахідну орієнтацію своєї енергетичної політики. Проте це може негативно позначитися на перебігу українсько-російських переговорів щодо газової співпраці і спричинити новий конфлікт з "Газпромом".
В п'ятницю, 24 вересня, має бути підписаний протокол про приєднання України до Договору про енергетичне співтовариство (ДЕС). Цю подію глава держави сам проанонсував під час зустрічі з президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу, яка проходила в Брюсселі 13 вересня. Тоді Віктор Янукович назвав підписання ДЕС "стратегічно важливим кроком для забезпечення енергетичної безпеки України і Європи в цілому".
"Цей крок також свідчитиме про виконання Україною зобов'язання щодо реформування енергетичного сектора, а це, у свою чергу, відкриває їй можливості реалізувати домовленості стосовно модернізації української газотранспортної системи завдяки залученню фінансових ресурсів ЄС, Росії, інших інвесторів", - відзначив він. Також президент підкреслив, що українська ГТС залишається вигідним маршрутом транспортування російського газу з точки зору і економіки, і безпеки.
Виконання умов членства в Енергоспівтоваристві, яке створене для поширення досвіду внутрішнього енергетичного ринку ЄС на Південно-Східну Європу і сприяння залученню інвестицій в енергетичну галузь країн-учасниць угоди, може завадити планам "Газпрому" в розширенні присутності в Україні і поглинанні активів "Нафтогазу". Проте, на думку експертів, монополія від них не відмовиться.
"При приєднанні України до договору про Енергоспівтовариство "Нафтогаз" повинен буде піддатися обов'язковому для нього розділенню на конкурентну і природно-монопольну складові. Тому протягом року (або іншого розумно достатнього терміну) з його газотранспортної складової будуть виділені "Нафтогаз" - транзит газу" і "Нафтогаз" - внутрішній транспорт газу" (назви умовні). Ці бізнес-одиниці будуть операційно і комерційно самостійними і незалежними", - розповів доктор економічних наук Андрій Конопляник, консультант правління "Газпромбанку".
Він вважає, що оптимальною акціонерною структурою компанії-оператора транзитної України ГТС був би тристоронній консорціум, до складу якого входили б представники країни-постачальника ("Газпром"), самої транзитної країни ("Нафтогаз") і країн-споживачів (компаній країн ЄС і, можливо, інститутів ЄС).
Такий варіант може обговорюватися на державному рівні, якщо Київ, Брюссель і Москва вирішать реалізувати подібні плани. Але Росія, з одного боку, не прагне ділити повноваження в управлінні і модернізації української ГТС, а Євросоюз, з іншого боку, має намір протистояти експансії газових монополій. Через це, зокрема, зараз виникли проблеми в Польщі, яка веде переговори з "Газпромом" про підписання довгострокового контракту щодо газових постачань зі збереженням ексклюзивного права для російської сторони на використання транзитного газопроводу.
Що стосується України, то, на думку Володимира Саприкіна, директора енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, основною метою політики Росії в газовій сфері є контроль над газотранспортною системою. "Виходячи із заяв російської сторони, вона не збирається йти на поступки. Це можливо, лише якщо Україна у свою чергу піде на кардинальні поступки. Ми знаємо, що сьогодні намагаються створити так зване спільне підприємство з подальшим прицілом на поглинання газової і ядерної галузей", - відзначив експерт. Він також звернув увагу, що світовий досвід не має аналогів подібних об'єднань.
Підтвердженням висновків Володимира Саприкіна можуть служити заяви віце-спікера Держдуми РФ і президента Російського газового товариства Валерія Язєва, який пов'язує можливі поступки "Газпрому" українській стороні виключно зі згодою Києва на об'єднання активів "Нафтогазу" і російського холдингу. Та Київ наполягає на дотриманні паритетів при створенні спільного підприємства, тоді як в "Газпромі" говорять про неминучість поглинання "Нафтогазу" в перспективі.
Такий розвиток подій не знаходить підтримки в українському уряді.
Спірна ситуація, що склалася, повинна отримати більше визначеності під час офіційних українсько-російських переговорів, які, як прогнозує Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Михайло Зурабов, в найближчі місяць-півтора будуть проходити інтенсивніше "на найвищому рівні".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
